Офіційна автобіоґрафія знамного русинського будителя Александра Духновича (1803-1865) типирь потовмачена на анґліцьку тай карпаторусинську бисіды. У сюм нивеликум рукописови Духнович пописує свою роботу у Пряшівськуй тай Мукачовськуй єпархіях, невдатну револуцію 1848. рока тай події слідувучых рокув.

Русинськый язык, як и карпаторусинськый народ, має свōю істōрію, де ся стрічают радӯснї и тяжкі стōрінкы. Бōгужаль, русинськый язык – бисїда, малого бездержавного народа, тōму  тяжкых стōрінок маєме много.

Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя и на вшидкӯй теритōрії розселеня карпаторусинӯв.