Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР. Хотіли бысьме, обы публикації были представлині у границьох сих стандартув, кой исе є возможно. Кiдь вы не практикуєте такі правила, авадь сесе ся оказує про вас тяжкым, та не ганьбіт ся представити свою статю авадь книгу на своюм руднум діалектови, а мы ю пак переонаджиме.

Общі правила:

– Прийменник и префікс *ot пишеме ги од — од нього, одперти, одкрыти, одкіть. Русинська бесіда має повно територіалных варіантув сього префікса и прийменника: уд, вуд, выд, від, вӱд… Жебы всокотити принцип єдиной ортоґрафії мы сохтуєме хосновати на писмови май етимолоґічный варіант од. Тото не значит, же и в живуй бесіді треба місто свого автентичного уд авадь выд казати од – ньит, бесіда йде сугубо за написаня.

– Волієме не хосновати ‹ї› пусля приголосных — діти, тіло, ліс, німый (місто дїти, тїло, лїс, нїмый). Туй наш принцип єднакый из тым, што ся ныні хоснує в українськуй ортоґрафії. Розділ на «мнятку і» тай «тверду і» (і/ї), котрый навыргувут дакотрі русинські ґраматикы, не хоснуєме. Букву ‹ї› хоснуєме лем про запис двох звуку [йі]

– Пусля веларных ‹к ґ х г› пишеме ‹ы› — кыпіти, бітанґы, мухы, ногы. У говорах Ужанщины тай восточного Марамороша пусля ‹к ґ х г› годен стояти лем звук /и/, айбо жебы всокотити єднакость написаня, мы сохтуєме писати /ы/ пусля ‹к ґ х г›, а читаєме го вже так, як тото є в нашых рудных говорах.

– Пусля шиплячых ‹ш ж ч дж› пишеме ‹и› — ушитко, читати, жити (выимков сут лиш кунцьовкы Прикметнику — шиплячый, краснійшый, ворожый)

– Не хоснуєме -йи- — їх, їм, стоит, краина

– Не хоснуєме буквы ō‌/ē‌/ё/…

– Желателно не хосновати ӯ/ӱ/ü, а писати простоє ‹у›. кідь дуже ся хоче передати бережанськый звук /ӱ/, та мож (лиш кідь ся дуже хоче!), айбо хоснувучи тоты принципы й рекомендації, котрі даєме у блокови за букву ‹ӱ› [1].

– Не хоснуєме подвоєня буквув — стороча, населеня, заданя, розуміня. Выимками годні быти слова, де ся корінь кунчат на -н, тай суфікс пусля корня такой ся зачинат з н- — цінный, денный, а такой слово лляти (ллє, выллю, …)

– ‹л› сперед ‹н› усе тверда — болниця, нормалный, шкулный, функціоналный

– Частицю “не” тай пишеме через ‹е›. Спойку “щи” пишеме через ‹и›

– Префікс *vy- пишеме ги вы– — выйти, выпити, выписати.

– Кунцьовку Ґенетива жунського рода у Прикметнику пишеме ги -ой місто -ої — не є красной молодой дівчины

– Даєме розділ межи Дативом тай Локативом у Прикметниках мужського тай сериднього рода, у Локативови хоснуєме курту кунцьовку -ум(-ӱм) місто -ому — на тум краснум дворі х на тому красному дворі

– У Інструменталови Прикментнику хоснуєме кунцьовку –ыма місто –ыми — межи великыма старыма деревами х межи великыми старыми деревами

– Споєня ‹ув/юв› не скорочуєме до ‹у/ю› — рувный, бизувно, гувно, варошув (ґенетив множины), ґаздув (ґенетив множины).

[1] Коментарі ид букві ‹ӱ›

Бӱлшость русинськых діалектӱв має семифонемный вокалізм, респ. має лем 7 голосных звукӱв: [і и ы а е о у], и одповідных буквӱв цілком выстават на їх запис. Айбо у говорови, котрый ся традиційно называт Бережанськым (говорят ним на території приблизно межи річками Ріка тай Латориця, вчути го мож коло варошӱв Свалява, Севлюш, Иршава тай на восток од Мукачова), ситуація мало иншака. Сесь говӱр має 8. фонему — /ü/, котру мож учути в такых словах ги “кüнь, бüлше, кüлко, вüл”, котрі у бӱлшині діалектӱв мавут формы “кунь, булше, кулко, вул”. Про запис сього звука, котрый, як тото часто кажут, «напоминат дашто межи [і] тай [у]» (што не дуже далеко од правды) буквӱв зо стандартного кириличного алфавіта не выстават. Зато, кідь ся дуже хоче сесь звук дати на писмо, хоснуєме букву ‹ӱ›. Рекомендації тай коментарі про єї написаня:

1) Из усьых варіантӱв (ӱ/ӯ/ü/î/ô/ò/…) волієме иппен букву ‹ӱ› з двома крапками горі. Сеся буква ся хоснує в діалектолоґічных роботах ипен про рӱвно тоты цілі, што сут пописані май горі.

2) Пишеме ю на містови, де ся у Бережанськӱм говорови выговорює фонема /ü/. Тото не рандомні міста, їх просто треба знати (чути). Не є ниякого 100% принципа, за котрым мож бы было опреділити, де йсю букву писати, кідь вы не сьте носительом Бережанського говора. кідь ся не обертати д иншым языкам, та ачей єдиный метод — проодміньовати слово, де ся чує /у~ü/. Наприклад: кунь-коня, муй-моя, вуз-воза. Из сього выплыват: кӱнь, мӱй, вӱз. кідь є можность ся обернути ид другым языкӱм, та мож порӱвняти русинськый/украинськый язык з иншым словянськым языком (наприклад росийськым, білоруськым, болгарськым). кідь у єднӱм слові у русинськӱм чуєте /у/, в украинськӱм /і/, а у росийськӱм /о/ — май скорі, же на сюм містови на Бережанщині будут казати через /ü/ — кунь, кінь, конь — кӱнь. Вуз, віз, воз — вӱз. Айбо сись варіант тоже не є на 100% бизӱвный, и…

3) …кідь не сьте бизӱвні, де треба писати ‹ӱ›, та не пишіт єї домак, хоснуйте просту ‹у›.

4) Кӱнцьовка Датива/Локатива Прикметникӱв жӱнського рода обычно ся пише -уй — дам пити краснуй дівці, што стоит на зеленуй травичці. Айбо кидь рішили сьте писати ‹ӱ›, та сися кӱнцьовка ся мусит поміняти на -ӱв — дам пити краснӱв дівці, што стоит на зеленӱв травичці.

Поєдны ґраматичні рисы украинськых діалектув, котрі ся пораз стрічавут у днишнюй живуй бисіді и котрі мусай уникати

– Інфінітив на –ть. Сяка кунцьовка інфінітива не є росиянізмом тай ся фіксує у многых исто украинськых діалектах. Айбо русинська бисіда тото не украиськый діалект, ай даже кидь бы ним была, та тото нич не мінят, бо ани у єднум карпатськум говорови ся тота кунцьовка не фіксує. У русинськуй бисіді годно быти лем –ти: робити, ладити, дяковати, рушити.

– Кунцьовка -е у 3. особі сінґулара Дієслув склоньованя –ити (ги робити – [вун] робе, ходити – [вун] ходе) — рувно тот трафунок, што у первум пунктови. По-русинськы туй годно быти лем -ит/-ить — [вун] робит, [вун] ходит.

– сі/сє місто ся ги у мати сє, ладити сі — по-русинськы годно быти лем ся — мати ся, лаити ся, мыти ся. Русинська бисіда має частку си, айбо она не годна заміняти ся — купити си, дати си, узяти си ≠ купити ся, дати ся, узяти ся

Предложкы тай союзы

ENGLISH	РУСИНСЬКЫЙ
about	за +acc
above	над
according to	подля, за
across	через
after	по +dat
against	протув
also	тыж, тоже
and	тай, и
around	довкола, кругом
because	бо
before	перед
behind	иззад
except	окрем
between	межи, помежи
but	айбо
for	про
for example	наприклад
from	од
if	кидь
in	у
in order to	жебы
inside of	удну
instead of	місто
including	включно (w/inst)
near	коло, пиля
neither	ни, ани
neither…nor	ани…ани
on	на
or	вадь, авадь, ци
over	над
than	як
that	же
through	крузі
to	ид, д +dat
under	пуд
until	до +gen
with	из
with regard to	што ид +dat
when	кідь, коли
without	без

Займенникы

ENGLISH	РУСИНСЬКЫЙ
I	Я
You (singular, informal)	Ты
He/She/It	Вун/Она/Оно
We	Мы
You (plural, formal)	Вы
They	Они

Часослово

ENGLISH	РУСИНСЬКЫЙ
to answer	одповідати, одповісти
to ask	просити, попросити /  звідати, зазвідати
to add	додати
to build	будовати, збудовати
to follow	слідити
to hate	ненавидіти
to finish	кунчати, закончити
to fall	падати, упасти
to wish	вінчовати, повінчовати
to start [begin]	зачати / ймити
to look [like]	выпозировати
to leave	лишати, лишити
to live	жити
must	мусіти
to notice	помітити
to use	хосновати, схосновати
to read	читати
to write	писати, написати
to think	думати, подумати
to know	знати
to have	мати
to go	ити, пуйти
to say/tell	повідати, повісти
to see	видіти, увидіти
to come	приходити, прийти
to consider	рішати, рішити
to need	[треба]
to open	одкывати, одкрыти
to close	заперати, заперти
to admin	вызнавати, вызнати
to depend (on)	залежати (од чогось)
to struggle	бойовати
to exist	єствовати
to approve (of something)	прияти (штось)
to regret	бановати
to want	хотіти
to be afraid	бояти ся

Доповнителный словник

ENGLISH	РУСИНСЬКЫЙ
what	што
only	лем
who	ко
still	ищи
this	тото
that	сесе
yes	айно
no	ньит
already	уже
all	ушитко
some	пару
name	имня
idea	напад
book	книжка
maybe	може быти
almost	майже
better	ліпше
apparently	видав