Сейді Гончок пише за силу языка и як она вплыват на подакотрі ґрупы люди.
русиньскый язык
Максим Равлюк-Турчиняк пише о остатках давного гласного звука в русиньскым языку.
Володимир Пукіш пише за інтересні фразеолоґізмы, што ся появили наслідком русинсько-мадярськых културных контактув.
Мигаль Чикивдя пише за днешный стан русинського языка на Пудкарпатськуй Руси и способы його выліпшеня.
Максим Равлюк-Турчиняк пише о коріню лемківского языка.
Мигаль Чикивдя пише за ідентичнусть Русинув Пудкарпатя, єї причины, комплекс меншовартости и путь упереда.
Мигаль Лыжечко пише за балахрещіня пуд гаслами «популарізованя діалектув».
Максим Равлюк-Турчиняк о принципах стандардизациі спільного літературного языка.
Мигаль Лыжечко говорит за языковый шовінізм, удкы ся взяла ідея позад фразы «говори нормално», тай што посправді значит «норма».
Володимир Пукіш приказує за давні руснацькі лайкы и удкы они ид нам прийшли.
Ужгородець Ярослав Ковальчук пише за своє знакомство з русинськов културов и зашто ю цінит.
Мигаль Лыжичко за містні ідентичности и за тото, чом треба хосновати назву «Русин».
У новуй статі говориме за дакотрі файні способы всокотити наш язык и вєдно з тым пудпорити свою общину, а вшиткых заінтересованых прикликаєме тоты способы схосновати.