Нова русиньска декада

ЗНАЧЫНЯ КАРПАТСКОЙ РУСИ

Тоты початковы факты, хоцкі необхідны до зрозумліня, не дают ясной одповіди, хто мы ани чым єст Карпатска Русь окрем ґеоґрафічных означынь. То очывидне, же сме підпорядкуваны а наша істория єст богата, але што з нашом душом? Без ней не зрозумієме нич з двох попередніх розділів. Жебы іх вполні зрозуміти, можеме описати чым єст наш нарід, і якы обовязкы мают його члены.

Кажда народовіст на земли вымагат основной збіркы переконань, жебы фунґувати як зорґанізувана єдиниця. Коли інчы народы сут прошены о поданя джерел свойой цивілізациі, одповідают одраз. Кытайці постерігают себе як наступців великых династий кытайской цивілізациі, а іх цілю єст приверніня єй первітных основ. Рідко ся трафлят держава або нарід, якы не мают такой наррациі в даякій формі, бо без ней перестают істнувати.

Одповід на звіданя, на якє уж долго-предолго не ма одповіди, в нашым припадку може ся найти през уформуваня духовой есенциі, што єст згідна з реальністю нашой вродженой сути. Внесок єст опертый на узнаню одрубн-

ой локальной культуры, в єй правдивым образі, створеным през чловека. Найяснійше можна то сформулувати так:

Ідея Карпатской Руси основана єст на переконаню, же рускы люди Карпат творят унікальный нарід, што ма право до власного минулого.

Дякуючы тому стверджыню можеме зачати си усвідомляти не лем наше положыня взглядом інчых вокруг нас, але тіж влучыти себе до векшой ідеі, яка придає нам значыня. З вынятком ріжниц медже внутрішнім центром а перифериями неє значыня, ци Лемкы пришли в 1300 р., ци же Гуцулы прийшли найпізнійше. Обі тоты групы вкінци стали ся частю локальной культуры, в якій получыня ріжных населінь створило выняткове місце до дальшого іх розвитку. Тото стверджыня єст консеквенцийом жытьового досвіду, што ся кус запорошыл през зовнішні рішыня.

Мы в Карпатах мусиме знати о нашій істориі, о найскорійшых політычных формациях нашых предків, жебы собі усвідомити, же попередні проєкты ся не повели, бо не принимали значыня локальной культуры в нашым днешнім пониманю. З той причыны не створили старчаючо правдивого образу народу. Смотрили сме на Росиян як на освободителів, але вказало ся, же під вельома взглядами были нам вібчы. Іх бесіда не была для нас зрозуміла, а особливіст іх культуры была для нас вібча. Хыба Духновича і інчых русофілів полігат на постеріганю Росиян як взору до наслідуваня і браку дальшой інтеґрациі з місцевым населіньом. Тото єст лекция, яку уж ниґда не треба повторити. Писали не в языку селянина, але імперияльного вченого з Москвы. Тото, што локальне, не было постерігане як старчаючо добре, але прецін то власні справило, же сме.

Як іде о влучыня вшыткых народів Карпатской Руси до той книжкы – за хвилю поясню чом так єм рішыл. Так Руснакы, як і Лемкы, Бойкы, Гуцулы взяли ся з получыня еміґрантів з Руси і Волохів в Карпатах. Лишыти єдно з них означат заперечыти тому спільному дідицтву. Навет кед жытель русиньского села в Карпатах узнає ся за Украінця, то розуміє русиньскій язык зо взгляду на тоту тягліст медже нами, противні до Украінців над Дніпром.

Зато, же не знают ліпшой назвы, будут го называли «по-нашому». Подібні, наша глубока реліґійніст і остаткы мадярского культурного влияня, якы нас значно дистансували од інчых реґіонів Руси, не щезли в часах Совітского Союза. О тым свідчыт факт, же велика част православного духовенства в державах, де прожывают Русины, то етнічны Русины, хоц іх населіня єст менше чысленне.

Тоты стары культуровы поділы сут тіж причыном, для якой робітникы, што выіжджают з Украіны, жебы заробити, ділят ся на дві окремы групы, бо люде з Підкарпатя і іншых части Украіны не можут єден другого знести. Навет карпатскы леґенды переходят етнічны границі, як то ма місце в припадку збійника Андрія Савкы, якій хоц походил з Пряшівщыны, был описуваный радше як лемківскій збійник зо взгляду на своі діяня против Полякам і был знаный серед Русинів аж до полудньовой гористой Галициі.

Вшытко тото ма вказати, же лишыти тых, што не мают нашой народовой свідомости, але мают русиньске коріня в локальній культурі, значыт не розуміти обставины і реальніст того, кым сут Русины. То тот же сам блуд, якого ся допустили нашы предкы десяткы років тому. Нашы люде находили ся на перифериях соспільств, і были сме для себе єдиныма близкыма знаємыма.

Тоты люде не сут правдивом частю імперияльной істориі Галицкой Руси ци Мадяр, бо то не они створили тоты соспільства. Они творили получену зо собом Карпатску Русь. Власні тото посвідчат ідею одрубности Русинів і зато повинно ся влучати вшыткы в Карпатах. Тото, што декотры можут думати в штучным народовым контексті, незгідным з локальном правдом, не змінят реальности.

Мусиме духово стремити до перекрочыня границ права і порядку, жебы народила ся народова свідоміcт, гідна захованя тых красных локальных атрыбутів. Жаждом вшыткых Русинів в Карпатах єст получыня сил, інакше не осягне ся нич. Тот рух може зачынати ся од Пряшівской Руси і іти на схід до краів Гуцульщыны, але границі Підкарпатя то не кінцьова ціль. В тій ситуациі неє уж ниякого «помедже», бо без єдности сме лем парома селами, што мают особливы уявы о тым, кым сут.

Наша суть як народа полігат в обовязку охороны русиньской культуры і языка, і мы маме потенцию, жебы розвинути тоты стремліня в штоси великого. Репрезентуєме красу остатнього тисячлітя в Карпатскій Руси і стремлиме, жебы єй взнести іщы высше. Кед принима-

ме лем тото, што пасує тым, хто єст з нами тепер, одшмарюєме реальніст, што была перед зовнішнім утиском нашой природы. Коли тото зъєднаня надрядного значыня буде акцептуване през нашых люди, окреслит ся тіж ціль, яка єст перед нами.

НАРОДОВЫЙ ЗРІВНОВАЖЕНЫЙ ДДРОЗВИТОК

Русин, што знат свою історию буде хотіл, навет потребувал зробити штоси, жебы направити кривды минулого або, што важнійше, стримати будучы кривды. Єдным зо способів тоту групову енерґію єст поміч в поправі зрівноваженого розвитку нашого народу. Народовый зрівноваженый розвиток можна розуміти як основу тяглого перетырваня народу през вельо поколінь. Декотры чынникы, якы влияют на рівен зрівноваженого розвитку окрисленой державы, то його політычна репрезентация, інституціоналізация языка і культуры, структура населіня, економічны обставины, внутрішня міґрация і народова візия. Сут то річы, на якых політычны дослідникы і експерты до медженародных одношынь зосереджают ся, як проґнозуют будуче.

Коли навет лем пару тых чынників одбігат од нормы, народови може быти барз тяжко перетырвати. Добрым того приміром єст Японія, де економічны обставины сут розсудны, люде контролюют свою долю, а візия іх державы єст усталена. Вшыткы тоты чынникы сут присутны, але істнує вельо обав што до будучых десятьоліть. Тото зато, же Японія переходит през екстремальну популяцийну катастрофу, яка хоц не причынит, же щезнут (єст 125 милийонів етнічных Японців), буде мала планне влияня на господарку, інтелекуальне жытя і способы міґрациі. Єден чынник, якій буде особливі видимый во вшыткых старіючых ся державах, то падіня системів соспільной опікы причынене браком молодых працівників. В будучым Японія і інчы подібны державы будут потрібувати компетентный уряд, якій буде в силі порадити си з тыма квестиями і одвернути тренды, якы видиме днес.

Кєд оціниме наш нарід в подібных квестиях, дост скоро вказує ся, же невельо з них єст сполненых. Реальні можеме находити ся в єдній з найгіршых можливых ситуаций в Європі. Жебы мати ясный образ дорогы, яку треба обрати в будучій декаді, необхідна єст дальша аналіза тых квестий. Без взгляду на тото, як страшні выглядат ситуация, треба розуміти, же тото першый крок, необхідный до зміны. Без розуміня нашой планной ситуациі істория остатніх тридцетьох років правдоподібні повторит ся в будучым.

Політычна репрезентация

Загалом, ситуация Русинів в отчызні і дияспорі єст планна під взглядом політычной репрезентациі. Позытывны чынникы на державным рівни, котры можеме назвати, то пару етнічных Русинів на урядовых становисках в Словациі, партия русиньской етнічной меншыны в Румуніі (Культурный Союз Русинів Румуніі), а тіж автономічный уряд в Мадярах. Етнічны Русины не сут нияк узнаваны або репрезентуваны на державным або реґіональным рівни в Украіні, а Лемкы-Русины з причыны іх выселіня і розпорошыня не сут в силі створити якуси політычну партию. В місцях, де мешкают Русины, в реґіональных і локальных властях домінуют етнічны Русины, єднак не розвинула ся політычна культура прав меншын, так як в припадку Мадярів і іх Партиі Мадярів Украіны (KMKSZ) і SMK-MKP в Словациі.

Мадярскы партиі сут в силі сперати інтересы своіх выборців в зорґанізуваный спосіб, а мы не маме такой можливости. Єй брак єст особливі видимый, коли береме до увагы квестиі інституціоналізациі і господаркы. Найліпшый спосіб перефорсувати свій погляд то не масовый рух люди, а дістати ся до ситуациі, в якій діяня хосенны для нашой справы сут усталеном нормом і мают леґітымніст од державы.

Важні розуміти наслідкы браку репрезентациі Русинів на Украіні, головні зо взгляду на характер іх сучасного вымазуваня. В часі, коли цілкове чысло Русинів на вшыткых обшырях поза Підкарпатьом в Європі може выносити ок. 200 000, гын выносит од 750 000 до 950 000 осіб, што значыт 60-75% вшыткых Русинів на світі. Коли хтоси єст Русином, найправдоподібнійше мешкат власні на Підкарпатю.

Тото значыт, же векшына Русинів не ма формальных можливости розвивати політычне знаня або лучыти ся з понаддержавныма русиньскыма орґанізациями в спосіб, якій неє постеріганый як шкодливый през центральный уряд. Тоты, што і так то роблят, ризикуют своім жытьом. Фактычні ограничат то і чысло потенцийных лідерів до ок. трьох на десятьох Русинів. Тото, же векшы-

на не може брати участ в політычным жытю, поважні ограничат нашу можливіст перетырваня, а тіж влияня нашого голосу на світову політыку.

Інституціоналізация языка і культуры

Репрезентация на тым фронті хыбує в вшыткых русиньскых реґіонах, де маме лем декотры недавны успіхы. Статус русиньского языка ослабленый, бо бракує му важного місця в сучасным соспільстві. Декотры місця мают двоязычны таблиці, істнує тіж жменька русиньскых шкіл в Пряшівскій Руси, єднак часто они не осягают рівня середньой школы або університетскых студий. Неє університетів, што бы вчыли лем в русиньскым языку, а каждый проґрам, што ся односит до нашого народу, часто зосереджат ся на досліджыню нашой культуры. Літературны і писарскы традициі сут сильны, головні на Підкарпатю, єднак векшына новых книжок публикувана єст власным коштом, не маме формального рынку. Неє тіж можливости роботы в русиньскым языку на рівни корпораций. Як хочеме перейти перешкоду в виді языкового загрожыня, мусит быти можливіст перейти едукацию і карєру без потребы бесідуваня в інчым языку як наш власный.

На культурній сцені Русины часто сут постеріганы през своіх західніх сусідів в  ориєнтальных катеґоріях. Тото ся зачало што найменше в чехословацкы часы, а правдоподібні уж скорше. Як не смотрит ся на них як на чудну меншыну зо сходу, то і так увага ся зосереджат лем на русиньскій людовій культурі і музыці. То перетворює нашу роботу і подіі на якуси музеальну екпозицию. В деякій мірі то єст в порядку, єднак брак новочасного контексту видиме на каждым рівни нашого соспільства. Неє праві ниякых можливости обзерати русиньскы фільмы або телевізию, інтернетовый контент в найліпшым выпадку рідкый, а влияня, якє маме на популярну культуру в державах, де прожываме, єст невеликє. Необхідне так творіня новых можливости для русиньсых студентів, як і розвиток новых культурных контекстів.

Структура населіня, Господарка і Міґрация

Русиньскы реґіоны, порівнуючы з сусідскыма териториями, выріжняют ся рівньом кус повыже середнього як іде о спілчынник дітности (ріжниця чыслит середньо +0,1 – 0,3), єднак єст він пониже всказника заступувальности поколінь, што рівнат ся 2,0. Част з того чысла може ся брати зо значного ромского населіня на тых обшырях, але правдоподібні Русины радят собі не гірше, як інчы реґіоны. Вшыткы доступны даны вказуют тіж, же напевно в припадку Підкарпатя тот спілчынник єст векшый як в інчых реґіонах Украіны. Нашы проблемы з репродукцийом поглубляют ся през брак економічных можливости на обшырях, де жыют Русины. Переважні сме селскым народом, якому історичні бракувало можливости до масовой індустриялізациі. Тот промысел, што сме мали, зачал ся зменшати по падіню Східнього бльоку, што зміцнило еміґрацию. Враз з тыма подіями пришло тіж падіня едукациі, яка николи не остала вполні реактывувана.

Вельо молодых баб і хлопів ідут заграницю, головні до Чех, до сезоновых робіт, бо мало зарабляют дома. Коли бы ся хтоси выбрал до сел в горах, праві в каждым найде лишены хыжы і склепы. Векшына Русинів жыє в умовах містской деґрадациі. Вельо тых, хто іде заграницю, лишат ся в місцях, де нашли сталу роботу і рідко вертают до рідных сел. Переважні іх діти одлучены од свого дідицтва і забывают, як бесідувати по русиньскы або навет не знают, же така єст іх народовіст. Дає то початок асиміляциі, яка не ріжнит ся од той, што діяла ся в Америці з русиньскыма робітниками, якы пішли там за грошами.

Зміна тых факторів буде вымагала цілковой реструктуризациі русиньского стилю жытя, як го знаме днес. Потрібна єст масова індустриялізация і модернізация в рамах русиньской народовой ориєнтациі, жебы одвернути тренды, котры видиме в еміґрациі. Потрібны сут до того джерела фінансуваня, а тіж новы еліты бізнесменів і вывченых робітників, якы сут готовы на долгій процес еволюциі, што може потырвати і 20 років, закля осягнеме стандард решты Середньой Європы. Без тото лишыме ся бідным народом без середків до рішаня своіх власных справ..

ВІЗИЯ В НАРОДОВІЙ ПОЛІТЫЦІ

Днес Русины не сут вполні готовы піти допереду з візийом будуваня народу. Візия містит в собі так ціль, до якой стремлиме, як і сильне почутя того, кым сме. Закля што хыбуют в нашій свідомости, так як і декотры чынникы зрівноваженого розвитку, о якых сме уж бесідували высше. Векшына Русинів думат о своій достоменности в людовых катеґориях, котры были сперед формуваньом народовых держав, кєд взагалі мают русиньску свідоміст, а окрем того бракує нам своіх урядовых інституций. Так было не все, што видиме з такых примірів, як Лемківска Народна Республика, єднак з очывидных причын наступил реґрес.

Прийде ден, коли будеме готовы на зміну, але жебы то было можливе, мусиме створити ґу тому обставины. Означат тото, же русиньскы діячы уж днес мусят ся зосередити на осіганю ціли, што доведут до нового початку. Без того енерґія може быти змарнувана на річы, што не принесут ниякых тырвалых результатів. Важне єст тіж розуміти, же успіх потрібує часу. Мусиме діяти поспішні, бо находиме ся під пресийом асиміляциі і спомненой господарчой ситуациі в Карпатскій Руси. Маючы тото на увазі, окрислил єм шіст головных ціли, котры треба довести до кінця протягом наступных десятьох років. Вірю, же як ся нам тото поведе, будеме готовы піти допереду з візийом для нашого народу і не будеме фурт на обороні, траплячы ся о тым, ци ся цілком асимілюєме протягом пару наступных поколінь.

Цілі сут наступны:

  • Офіцийне узнаня Русинів і русиньского языка як окремого етноса і языка на Украіні
  • Реалізация выників голосуваня в справі автономіі з 1991 р. і зміна назвы Закарпатской области на Автономічный Реґіон Підкарпатска Русь.
  • Реалізация едукациі в русиньскым языку в основных і середніх школах (од 5 до 18 років) во вшыткых реґіонах Карпатской Руси і в дияспорі.
  • Покликаня партий русиньской меншыны на Словациі, в Польщы і в Украіні, якы будут боронити інтересы Русинів.
  • Подвоіня чысла Русинів, свідомых свойой достоменности, в дияспорі, і зрастаня на 50% в Європі (з вылучыньом Підкарпатя).
  • Офіцийне узнаня етноцида Лемків през польскій уряд і повторне заселіня Лемковины през спілпрацю з державныма і медженародовыма русиньскыма орґанізациями.

Кєд думате собі, же тоты ціли обнимуют шырокій закрес, то мате правду. Треба боронити ся перед надмірн-

ом увагом до єдной річы. Кєд зосередиме ся на вельох барз ріжных квестиях, даме людям можливіст діяти в тым просторі, якій єст ім найблизшый. Дві першы цілі леґітымізуют нас як нарід і освободят нас перед асиміляцийом в Украіні. Єднак само узнаня нашого народу не старчыт, што видиме з подій остатніх тридцетьох років. Не можеме ся тепер задоволити лем ґаранциями, потрібуєме власных інституций в правных рамах, жебы ся утрымати. Смотрячы з шыршой перспектывы, так інтеґралніст границ Украіны, як і нашы обавы можна задоволити в рамах леґального процесу згідні з медженародным правом. Беручы до увагы нашу ґеополітычну ситуацию, повинна то все быти наша перша опция, бо половина нашой отчызны єст уж в Європскій Уніі, а решта близко єй границ.

Частю нашого проблему протягом остатніх тридцетьох років в квестиі народовой політыкы на Украіні єст тото, же нихто не высловил тоты ціли отворено. З той причыны центральный уряд не мал мотывациі, жебы поважні трактувати русиньску квестию. Кєд посмотриме на тото з історичной перспектывы, то наша автономія єст леґітымізувана іщы парома фактами, поза самым голосуваньом.

Головным з них єст тото, же мали сме автономію в меджевоєнным періоді в Чехословациі і мали бы сме єй зас, кєд бы не было анексиі през Совітскій Союз против волі населіня. Не думайте о неґативній реакциі, што принесе такє стремліня – нич в істориі не діє ся без трудности. Тепер, коли очы Заходу звернены сут в страну Украіны, буде ім уж тяжше продолжати свою політыку взглядом Русинів, особливі кєд розвинеме своі методы.

Четвертый пункт розшырят тоты політычны ціли і повинен быти постеріганый як основный крок. Сформуйме політычны партиі, зберме доступный політычный капітал, якій маме в тых обставинах і зачынайме ся бавити, вчыйме ся, як грати з політыком власти. Політыкы нашого будучого мусят зачати ся школити уж тепер, закля ся не скінчат шансы про Русинів. Наша третя ціль зачынат розвязувати квестию языка і культуры. Тот пункт односит ся до основного проблему, якім єст брак старчаючого чысла люди, котры бы утримували креатывны проєкты. Артистычна експресия буде росла разом з чыслом бесідуючых по свому, што чуют, же можут хоснувати свій язык.

Остатні дві цілі остали выбраны зо взгляду на потребу ввести інчы реґіоны поза Підкарпатьом на дорогу зрівноваженого розвитку. Лемківска достоменніст і культура сут загорожены. Жебы іх вратувати, мусиме дійти на рівен узнаня і репатрияциі. Знаме о тым, бо культурна робота там, де Лемкы прожывают сучасні, не стримала асиміляциі. Кєд Польща узнат одповідальніст за своі діяня і підойме серіозны крокы в тым напрямі, може вказати ся дорога допереду.

Окрем того, нашом цілю все мусит быти припоминаня о териториі і етнічній достоменности Карпатской Руси. Коли науковы оціны хоц дакус близкы до правды, може быти і милийон етнічных Русинів, што не ідентыфікуют ся з том достоменністю. Ціль подвоіти свідоме русиньскє населіня може ся видіти велика, але єст тото лем ок. 20 000 до 40 000 Русинів в дияспорі і 70 000 до 105 000 в західніх частях отчызны. Єст то лем 10-15% народово несвідомового населіня за цілу декаду. З перспектывы реа-

льных чысел неє то вельо. Коли ідеме допереду і занимаме ся такыма темами, як ідентыфікация вымазуваня Русинів, єст важне не стратити з очів тых головных ціли. Добрі єст операти ся системам опресиі, што сме уж робили як русиньскы діячы, але ліпше єст бороти ся о таку ситуацию, в якій будеме могли ся зосередити на будучым. Памятайте, же бунтуваня то лем половина нашой борбы. Мусите мати штоси, што заохотит інчых влучыти ся до вашой справы. Кєд будеме о тым памятати, так нашы серця, як і наша робота будут на добрым місци.

Єднак рівно важне єст оперти власны конкретны ціли на тых векшых, жебы были стисло повязаны зо собом. Напримір, кєд хочете помочы в тым, жебы векше чысло Русинів в дияспорі было свідоме свого походжыня, можете вызначыти конкретну ціль, напримір побільшыня того чысла там, де мешкате. До той темы іщы верну, але уж тепер даю знати, же хоц декотры части нашого руху вымагают централізациі, то інчы будут мусіли полігати на роботі поєдных люди.