Млади надїї рускей поезиї

Кед би нє було мултимедиялного часописа за младих МАК, нєшкайша поетска литература Руснацох би була барз охудобена. Вон младим дава можлївосц же би обявйовали свойо твори и на таки способ себе справели початни фундамент за дацо векше. Попри тим, часопис з часу на час видава рижни зборнїки и кнїжки цо младим писательом и поетом олєгчує творенє и пребиванє до руского явного живота. Праве так настал и нєдавно друковани Зборнїк поезиї и фотоґрафийох „Ґенерация З@, у котрим позберани пейц млади надїї рускей поезиї збогацени з фотоґрафиями Андреи Новак.

Редакторка МАК-у, Мая Зазуляк Гарди нам поблїжей потолкує о кнїжки:

„У зборнїку заступена поезия Дарка Афича, Михаели Еделински, Жарка Остоїча, Катарини Фейди и Адрияни Фейди, як и фотоґрафиї Андреи Новак. Праве прето зборнїк и ноши назву „Ґенерация З@” (зет), а то була и инспирация Анї Заґоричник за илустрованє и дизайнованє тей кнїжки. Векшина авторох и авторкох уж роками сотрудзує зоз часописом МАК, у хторим и почали обявйовац свойо твори. З оглядом на тото же вони ище вше нє маю материялу за свойо самостойни кнїжки, пришли зме на идею же бизме на єдним месце позберали МАК-ових младих авторох и так их, медзи иншим, мотивовали же би и далєй творели по руски, як и на других язикох, понеже велї з нїх на добрей драги же би нєодлуга публиковали и самостойни кнїжки. Зборнїк прикрашую фотоґрафиї МАК-овей длугорочней, порядней сотруднїци Андреи Новак, хтора зоз своїма професийнима роботами дочаровала и змоцнєла емоцию и порученя поезиї.“

Упознайме ше тераз зоз младима поетами. Представим их шором як су и у Зборнїку:

Дарко Афич

За себе гутори же: „Цали живот борба мержнї и любови спрам живота, а шицко тото уплївало на мою поезию и музику. Любим природу и глєдац красоту у шицким. Гоч дараз шицко робим наспак, алє ше нє сцем оддумац.“

Його мотиви за писанє углавним нукашнї швет – „мрия ме наганя“. Поезия му вязана за ню, глєданє смисла и виглєдованє духовного швета. Чита домашню и странску поезию, а найвецей француски, русийски и сербски модернизем. Од руских писательох видвоює Силвестра Саламона и Гавриїла Костельника.

По його думаню, проблем нєшкайшей поезиї шлїдуюци: „… постала барз плїтка, нє конкретна, полна зоз странскима и нєпотребнима терминами котри людзе углавним нє розумя. Праве пре тото розошате писанє, поезия постала досц нєясна и поенту чежко похопиц.“

За ньго поезия представя „диханє души“, а поетове котри мали найвекши уплїв на його писанє то Серґей Єсенїн и Владислав Петкович ДИС.

Bor

Kako je lep i tajanstven bor.

Da sam drvo, za prijatelja bih ga smatrao.

Stoji dičan i nepomičan

dok iglicama prkosi putevima vremena.

Vrh mu doseže tako visoko,

kao da beži od ovoga sveta.

Diže se on do svemira dalekog

gde tajanstvenu tišinu niko ne ometa…

Михаела Еделински

„Од малючка любим уметносц. Дробнїци котри ми вше злєпшаю розположенє то заход слунка, квеце, мачки, аниме и слуханє музики. Од вше сом була зацикавена за психолоґию, филозофию, социолоґию и релиґию. Хвильково ше ище вше пренаходзим. Любим язики и наздавам ше же єдного дня предлужим ученє турского и японского. Нєвитворене жаданє и дзень нєшка ми знац грац на клавиру и ґитари.“ – приповеда о себе Михаела. Як младша, була поцагнута, анксиозна и без самодовирия, так же єй писанє представяло способ виражованя и можлївосц же би пренашла єден други швет котри єй бул красши од того у котрим жила. Скорей писала лєм за себе, а з часом почала и за публику. „Кажде од нас сце буц запаметани, а на нас стої же бизме вибрали на основу чого будземе запаметани и на яки способ.“ Поезия за ню представя „часточку шлєбоди за котру кажди чловек ма жажду“.

Виривок зоз писнї „Кед млада голубица полюбела старого гаврана“

Квитки запахли, слунко облапя и греє, поточок ше радує,

птички пошпивую на мосцику за шлєбоду котру маю.

Гавран запатрено злєцел на мали каменьчок, та роздумує

“Лєм нєприлапени прилапиц и нєлюбени любиц знаю”.

Док вон шедзел и роздумовал, наишла и голубица била

котра сцекала од опасного смутку и злобней осаменосци.

З далєка шацовала и кед го обачела, од гаврана ше скрила,

мира єй нє дало же цо на тим месце роби вояк мудросци.

Жарко Остоїч

Народзел ше 6. децембра 2000. року у Новим Садзе. Основну и стредню школу закончел у Руским Керестуре и хвильково є други рок на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе.

„Главни мотиви за писанє находзим у природи и швеце коло себе. За даєдни писнї сом их нашол праве у одношеньох медзи людзми хтори сом обачел, як и у других „нукашнїх биткох“ хтори водзим сам зоз собу, а верим же сом нє єдини.“

Його спатранє проблему нєшкайшей поезиї час у хторим жиєме и модерна технолоґия. „… пре шлєбоду виражованя хтору маме нєшка, думам же и даєдни нєдостаточно квалитетни дїла доставаю титулу поезиї.“

Писанє поезиї нє доживює як лєгки задаток. Добра писня по його словох „муши на добри способ пренєсц емоцию хтору автор описує у тей хвильки и пробовац цо блїжей представиц штредок и условия хтори приведли до писаня тей емоциї, аж на даяки способ и „намальовац“ слику хтору автор сцел представиц през дїло.“ Медзи иншим, на його писанє уплїв мал Джим Морисон.

Виривок зоз писнї „Седем рано“

Памятки дзвери заварти одомикаю.

Чи я сцем знац ствари хтори ме ше нє доткаю?

Цмоту дня и сиґурносц страху

Цо чуваю тоти дзвери од праху.

Дзе скапала цеплота ошмиху

Зачерана з гнївом и пиху,

Кед сом послухал слова старого мудерца:

„Далєко од очох, далєко од шерца“?

Катарина Фейди

Народзена є 2000. року у Вербаше, а жиє у Коцуре. Закончела ґимназию у Руским Керестуре, а тераз студира на Технолоґийним факултету у Новим Садзе. Писац почала кед мала 11 роки. Порив єй першенствено инспирация и факт же випитує особни можлївосци и гранїци. Чита домашню и странску литературу.

Єй видзенє проблема нєшкайшей поезиї: „Нє гварела бим же проблем у поезиї, баржей ми здабе же зме ґенерално страцели креативносц, смисел за красне и на даяки способ загарештовали себе у тїлесним.“

За Катарину поезия представя „єдну паралелну реалносц котру сам поета твори коло себе, дзе пренаходзи шлєбоду и можлївосц реализовац и материялизовац тото духовне“.

Зоз поетоох котри на ню зохабели шлїд видвоює Милоша Црнянского и Десанку Максимович од домашнїх, а странских Владимира Маяковского.

Украси

Оквицме ше з доброту

и з сочувствийом,

з любову котра нам

до шерца записана.

Слова як дарунки вигваряйме

и пакуйме.

З поступками машлїчки завяжме

И таке до швета людзом посилайме.

Бо пременки од нас самих рушаю

Будзме приклад добри.

Адрияна Фейди

За себе гутори же є барз педантна и твардоглава. Вше ма два можлївосци и часто є нєодлучна. Люби орґанизовац рижни збуваня у приватним живоце, ходзи на фолклор и барз ужива у тим. Андриянов мотив за поезию же пише з любови, то ю змирює. Чита домашню литературу. Найлєгчейше єй писац о живоце и отим цо прежила або прежил дахто єй блїзки.

„За мнє поезия, чувства и думки писателя. Кед ше чита и роздумує о тим цо пише, мож вельо того похопиц.“

Виривок зоз писнї „Розход

У моїх очох ше блїщи

фалаток нїжного нєба.

То єдна складна мелодия,

котру сциха одшпивац треба.

Заграй гудаку, гоч на флаути,

кед гушля нє дава радосци.

Ожий ми тоти смутни минути, котри ше хпаю як нєволани госци.

На концу, же бисце ище поблїжей упознали фотоґрафкиню, котра наисце одробела одличну роботу и пренєсла стихи младих поетох до фотоґрафийох.

Андреа Новак

По законченю штреднєй школи у Руским Керестуре, уписала Високу технїчну школу фахових студийох у Новим Садзе на напряму применєна фотоґрафия. Од теди ше вона и єй фотоапарат опробовали у шицких файтох фотоґрафийох. Найволї фотоґрафовац людзох, прето же єй їх емоциї вична инспирация. Роби як маркетинґ менаджер, малює и любела би указац як випатра швет з єй угла.

Кнїжка „Ґенерация З@“, штварта кнїжка за котру робела фотоґрафиї. Андреа гутори же почежкосци нє було вельо: „… зоз оглядом же зоз каждим автором дзелїм дацо. Було то роздумованє, емоция або ситуация. Кед сом ше пренашла у їх словох, лєгчейше було шицко пренайсц на фотоґрафиї.“

Ґенерация З@, 23. кнїжка у едициї MAKoff, а видрукована є дзекуюци финансийней потримовки привреднїка 阿提拉 铁匠. Заинтересовани ю можу купиц по цени од 300 динари у Руским слове у Новим Садзе, у Дописовательстве у Руским Керестуре, при колпортерох по наших местох, лєбо прейґ онлайн кнїжкарнї, на сайту https://knjizkiporuski.com/.