Вступ

Процес спаду породности в розвитім світі помалы привюв до крізы. Ґенерація «бейбі бумерів» (р. 1946-1964) была єдна з найвекшых за цілу історію США, а їх діти, «міленіалы» (р. 1981-1996) вже были найвекшов ґенераційов країны. Тот демоґрафічный ріст створив вельо новой робочой силы і таланту про ростучу економіку, а вєдно з высокым уровньом школованя поміг тым демоґрафічным ґрупам зробити економіку США найсилнійшов у світі. Але в Западній Европі і Совітьскім союзі тота історія была дость іншака.

Хоть были країны (напр. Австрія і Франція), што зажыли свій «бейбі бум» у меншім обємі, тота далша ґенерація не мала тілько дітей, як їх верстникы в Америці – значить, же ту по них не прийшла велика ґенерація «міленіалів». У Совітьскім союзі такый ріст породности не настав ани в єден із тых періодів. У резултаті тоты державы як правило мають высоко школовану робочу силу старшого віку і не мають доста численну або школовану молоджу ґенерацію, котра бы прийшла на заміну. Такый модел видиме в Німеччині, державі з комплекснов высокоефективнов експортнов економіков. Німеччина пробовала заповнити тот демоґрафічный недостаток з помочов лібералізації міґраційної політикы і заведеня проґрамів про підпору родин, што принесло неєднозначный резултат. Кедь порівнати з країнами Сіверной Америкы, Западна Европа найвеце притяговала малошколованы ґрупы людей із загранича.

Як єден приклад, середній міґрант із Турції до США скінчив высоку школу, етнічный Турок, походить із запада країны. У Німеччині великый процент представляють етнічны Курды і Туркы з Арменьской Верховины без спеціалного школованя. Тоты ґрупы новых міґрантів часто бывають у «ґеттах» великых міст і не мотивованы інтеґровати ся до німецькой соспільности. Тот процес іде веце як тридцять років, і не привюв до того, што ся чекало із зачатку.

Значіня демоґрафічных тенденцій про Русинів трояке. Перша проблема – вылюдніня Карпатьской Руси. Ай кебы сьме мали добру «демоґрафічну піраміду», не маме економіку, жебы люде остали дома. Русины вже мають низку уровень породности, а хыбліня промыслу і другых можностей про економічну самореалізацію лем згіршит тенденцію спадну тенденцію. Друга проблема – пропорція етнічных ґруп у окремых державах. Хоть нашы люде творять малый процент жытельства своїх держав перебываня, релативна розлука, напр. медже 2% і 5% предці мать даякый хосен. Высшый процент значить веце впливу на економіку, заграничну і домашню політику.

Третя проблема – заміна теперішньой еліты в нашых орґанізаціях і промыслі. Окрем планой передачі зналостей од старой до новой ґенерації (кедь тото мож так назвати), нам може ани не стачити людей, котры бы заповнили тоты позіції і самы ся навчили на роботі. Така сітуація неминучо приведе до спаду русиньского активізма у ґлобалнім масштабі.

Русиньска реалность

Інформацію о демоґрафічных тенденціях меджи Русинами найдеме фактично лем у державных списованьох. Або Русины жыють на теріторіалній і менталній періферії, як то є на Пряшівскій Руси, де нас є дас 100 тыс., або їх держава ся лишила ушыткой статістикы, як Україна. Лемкы Польщі і Русины Румунії – натілько малы ґрупы, же без фінансів і інстітуційной підпоры не будеме годны зобрати даякы інформації. Предці спробуйме схосновати вшытко, што маме, жебы зробити штонайточнійшу оцінку.

Закарпатьска область

Посліднє списованя жытельства Україны пробігло в 2001. році. На теперішный момент маме даны з 2011 року, котры схоснуєме як жерело про приблизный аналіз і проґноз. На першый позір, Закарпатьска область, де Русины творять векшыну людности, мать барз добрый коефіціент породности 1,9 порівнано з другыма реґіонами. Области сосідной Галичины (Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська) находять ся в реґіоні 1,4 – 1,5. Тоты величины не досігають уровня природной репродукції 2,1, але коефіціент, близкый до 2, не є дуже планый про роботу над ростом породности – легше досягнути зліпшіня на 0,2 пункта, як 0,5 – 0,6.

Тяжко казати, накілько тоты числа актуалны днесь. Даны од Eurostat указують намного гіршу сітуацію про область і державу. Подля їх шацунків, теперішный коефіціент породности в Україні дас 1,14; у Закарпатьскій области 1,6, што бы быв найвысшый коефіціент меджи областями (друге місто занимать Рівненська область, 1,54). Знаме, же даны з 2011 року постаріли на єденадцять років, зато мож думати, же новшы інформації будуть дакус точнійшы. Окремый вопрос, накілько тот высокый коефіціент мож приписати містным (і доста многочиселным) Ромам і Мадярам. Кедь днесь ся щи мож дакус сполігати на тоту статистику, і приймеме, же дає нам коефіціент породности Русинів (згруба ± 0,1), тото бы значило, же спад русиньской людности буде помалійшый, як у другых етнічных ґруп Україны. Видить ся, же проблема сталой еміґрації ту не є натілько тяжка, як у другых русинськых реґіонах – основный варіант заробку тото сезонны роботы.

Пряшівскый край

Аналітична оцінка демоґрафічных тенденцій меджи Русинами ту скоро так само замрачена, як і в Закарпатьскій области. Цілый Пряшівскый край мать коефіціент породности дас 1,5–1,7, але не є ясне, накілько ся тота статістика дотычить Русинів. Є дакілько проблем, што замотують хоснованя присутных даных. Число русиньского жытельства в краю дотеперь недораховане на 50–100 тыс. людей. Ту зась не знаме частку Ромів у цілім коефіцієнті. З того, што знаме за їх жывот і присутны тенденції, мож ганути, же їх породность є над 2,1 (природнов репродукційов). У такім трафунку реалный коефіціент про Неромів годен быти намного нижый за 1,5–1,7.

Заключіня

Демоґрафічны зміны, што йдуть у другых частях Европы, будуть мати влив і на Русинів і їх будучность. Ци тоты зміны будуть про нас позітивны, залежить од того, ци будеме годны підняти свою породность і обернути тенденцію старіня. Віроїмно, же демоґрафічна піраміда Русинів подабать на сітуацію другых народів Европы, што значить, же цілково видиме спад людности. Конкретны коефіціенты не суть єднакы і залежать од державы бываня, але мож ганути, же на векшости теріторій, де бывають Русины, найдеме коефіціент дас 1,5. Мож думати, же коефіціент Русинів на Підкарпатю на 0,1–0,3 векшый як на западі (на Пряшівскій Руси або Лемковині).

Позітивный резултат може настати дякуючи продуманым змінам дакількох факторів, як то індустріалізація, розділ у школованю меджи чоловіками й жонами; вытворіня меджи Русинами асоціації меджи векшыма родинами і богатов будучностьов. Штудії соспільностей з высоков породностьов, наприклад, на Сівернім Кавказі або в Централній Азії, годны помочи в гляданю одповідей на тоту проблему. Кедь говориме за ґеополітику, ту не йде о ростуче число міґрантів і спадаюче число Русинів; іде о тото, хто буде годен штонайскорше змінити свою сітуацію. Жебы посилити нашы ґеополітичны позіції і продовжити жывот нашых теперішных інстітуцій, мусиме робити над тов проблемов. Кедь єй зохабиме, положіня русиньского народа за десять, двадцять, або тридцять років буде головні таке, як і теперь, окрем старіня людности і ускореного вымераня нашой вітцівзнины.