Орґанизованосц на политичним уровню

Руснаци ше до Републики Горватскей, першенствено зоз Руского Керестура алє и других руских местох у Войводини, пресельовали у периоду од 1830. та по 1880. рок. Перше населєли Стари Янковци, Петровци и Миклошевци. Руска заєднїца з другого боку Дуная (у Горватскей), вше мала вельку потримовку своїх братох и шестрох зоз Войводини, медзитим пре Отечествену войну 1991. року, тота вяза розтаргнута. Настали нови держави и зявели ше гранїци. Медзисобне сотруднїцтво було очежане, першенствено на самим початку. Од теди Руснаци у Горватскей свою драгу мушели предлужиц сами.

Война зохабела вельки пошлїдки, пришло до нових миґрацийох Руснацох, а велї ше после нє врацели. Пан Яким Ерделї, предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї, визначує шлїдуюци проблеми з хторима ше хвильково зочує руска меншина: одход младей интелиґенциї, мишани малженства, умеранє националного идентитету, однародзованє… Проблеми вельки, а институциї прейґ котрих би ше вони могли ришиц потолковани у дальшим тексту.

Горватски собор

Найзначнєйши державни орґан у котрим соборски заступнїк, Велько Кайтази, заступа дванац национални меншини, медзи котрима и руску. Значне надпомнуц же у перших двох мандатох Собору (од 1991. по 1994. и од 1994. по 1998. рок) представнїк бул Руснак – Мирослав Киш. После нього єден мандат бул Українєц, єден мандат Нємец, потим єден мандат Ром, Назиф Мемеди, и тераз штварти мандат ма Ром, Велько Кайтази. На тим уровню державного ушореня, Руснаци маю право же би були виберани и же би виберали.

Совит за национални меншини

Основала го Влада Републики Горватскей. Там Руснаци маю свойого представителя Руснака – Звонка Костелника. Улога Совиту же би ше старал о културней автономиї шицких националних меншинох, як и за рижни помоци, програми и проєкти. Совит ма задаток и медийно потримац роботу националних меншинох. На националней телевизиї меншини маю два емисиї – „Призма“ и „Меншински мозаїк“. Руснаци статистично на националней телевизиї маю од 10 по 35 минути рочнє. Дахто би подумал же то мало, медзитим, кед спатриме же даєдни численши меншини од Руснацох маю меншу минутажу, вец мож повесц же то вельо. Од 22-ох припознатих националних меншинох у Горватскей, 20 даваю вимогу за плани и програми за роботу же би ше их финансовало, же би мали своїх представнїкох у жупанийскей, општинскей и локалней управи и самоуправи.

Совит свойо схадзки отримує квартално (кажди три мешаци). Представнїка до Совиту ше вибера прейґ радох и представнїкох националних меншинох и прейґ здруженьох. Єден мандат тирва штири роки, а совит ма 19 членох. Єден од задаткох Совиту и тот же би бранєл Уставни закон. По члену 22 Уставного закону, кед ше особа вияшнює як припаднїк одредзеней националней меншини, ма право же би достала роботу у державним подприємстве. Попри тим, Руснаци маю право же би у суду приповедали по руски, як и двоязичну особну карточку (ID).

Совит за национални меншини ше начално заклада за права припознати националним меншином у Горватскей, а Соборски заступнїк ма можлївосц же би ше закладал за помоц каждей националней меншини котру заступа поєдинєчно.

Жупанийска рада рускей националней меншини

Составена є зоз 25 членох (можу буц лєм Руснаци) котрих вибераю шицки полнолїтни Руснаци на тайних виберанкох, кандидатох предкладац можу шицки здруженя з руским предзнаком, а кандидати можу буц лєм Руснаци. На виберанкох можу буц и независни лїстини по истим принципу. Вибера ше кандидатох по мену, а нє лїстину, и мож заокружиц кандидатох по власним жаданю и з вецей лїстинох, лєм нє вецей од 25 мена…. Жупанийску раду снує локална управа и самоуправа, а у першим шоре ма улогу совитодавного политичного цела и у сотруднїцтве зоз жупанийскима и локалнима власцами стара ше о витворйованю правох меншинох. Же би була основана, у жупаниї муши буц найменєй 500 припаднїкох одредзеней националней меншини. Помагац поєдинєчно дакому нє єй задаток, алє кед дахто глєда даяку помоц, може го унапрямиц… Предсидатель Жупанийскей ради Яким Ерделї.

Городска рада рускей националней меншини

Составена є зоз 15 членох. Предсидатель Зденко Бурчак. Же би рада исновала, у городу муши буц найменєй 250 припаднїкох одредзеней националней меншини. Улога Городскей ради подобна як и Жупанийскей, лєм же вона ма свойо овласценя на териториї города у котрим ше находзи.

Општинска рада рускей националней меншини

Составена є зоз 10 членох. Предсидатель Ради рускей националней меншини Општини Боґдановци Томислав Кетелеш. Улога Општинскей ради подобна як и Жупанийскей, лєм же вона задлужена за општину у котрей ше находзи. Финансує ше зоз буджету општини. Же би рада исновала, у општини муши жиц найменєй 150 припаднїки одредзеней националней меншини.

Представнїк националней меншини у жупаниї/городу/општини

Кед же у Жупаниї нєт минимално 500, у городу 250, односно у општини 150 припаднїкох одредзеней националней меншини, вона нє ма право на снованє Ради, алє достава свойого представнїка з боку тей националней меншини. Тиж так, кед єст менєй як 101 припаднїк тей националней меншини, вона нє ма право анї на представнїка. Його улога подобна як и Ради, єдна файта совитодавного цела, лєм же вон сам. Представнїк рускей националней меншини Осєцко-бараньскей жупаниї Агнетка Балатинац, а Заґребу Михайло Тимко.

Яким Ерделї, предсидатель Жупанийскей ради Вуковарско-сримскей жупаниї, вокраци потолковал з чим ше Рада зочує и яки єй активносци:

• Ми стара национална меншина и помали вимераме. На прешлим попису жительства зоз 2011. року старосни просек бул 53 роки. Зоз попису од прешлого року, обчекуєме же нас будзе коло 1400. Активносци жупанийскей ради под час коронавирусу були онєможлївени, та зме так були зопарти же бизме орґанизовалт Преславу Дня Руснацох у Републики Горватскей, як и Спортски бависка Рутенияда. Робиме вєдно зоз Союзом Руснацох РГ, прето же так лєгчейше доходзиме до средствох за розлични активносци.

На таки способ зме порушали Саям кнїжкох дзе ше презентую шицки виданя националних меншинох у нашей жупаниї, потим виставу народних облєчивох националних меншинох, а остатнї два роки завєднак орґанизуєме и преславу Дня Руснацох РГ.

Жупанийска рада тиж уключена и до прейґгранїчного сотруднїцтва „Dunav nas spaja“, дзе координациї националних меншинох зоз Горватскей и Войводини вєдно робя на европским проєкту у вредносци коло милион евра. Його циль отримованє културних програмох, очуванє скарбу, адаптациї и реновациї просторийох дружтва… На жаль, пре войну у України, ЕУ ище вше нє дала средства, так же проєкт годзен одпочац концом рока або на рок. Руснаци у Горватскей би од того проєкту могли достац коло 300.000 куни, котри наисце годни помогнуц нашей малей заєднїци – гвари Ерделї.

Можеме заключиц ше будучносц рускей националней меншини у Горватскей барз нєпредвидлїва. Пошлїдки войни ище вше обачлїви, а асимилация залапя вше векше число, насампредз младих Руснацох. Єдна присловка гутори: „На младих швет остава“, а чи то наисце так, увидзиме у наиходзацих рокох. Политични уровень орґанизованосци добри, алє кед ше нє будземе бориц за самих себе, нїхто нам нє помогнє.