Людска етнична куљтура має велё проявів: хто як бесїдує, а хто як празникы обходит, а хто як ся уберат, а хто як хыжы ставит… а як хто тоты хыжы прекрашат? І велё велё інного… О тім можна (і треба) ґадати а ґадати! Не забывати нич, прецї вшытко то робит нас власнї тыма – кым зме. Но а гнес хцу зробити коротку павзу в мові, а заакцентованти Ваш взір на лемківску орнаментику хыжы. Єст тото барз шырокый темат до гваріня, а пічнеме з єдного курёзного, кус смутного, але барз цїкавого орнамента… 

Того рока юж преминуло 76 років од падїня нацистской Німеччыны. Друга война сьвітова принесла лемкам дуже страт — не лем матеріяљных, але тыж куљтурных. З осібна, вељкой страты пізнала лемківска орнаментика хыжы… 

Коли ся зьвідати х перехожых якы симболї г них асоціюют ся з нацизмом, то векшіст твердї хповіст — свастика (Hakenkreuz [гакенкройц] – гакуватый крест). Свастика є то стародавный симбољ формом рівнораменного крыжа зо загнутыма під простым кутом по лїво або по право рамнями. Спіткат ся він г ружных формох, ту і там, г богатёх народів сьвіта, а з ныма, такой і г нас, лемків.

Х 1941-ім роцї гвидїла сьвіт книжка «Лемківщина: Матеріяльна культура», написана знаным лемком і збадачом Юліяном Тарновичем. Навет не розгортаючы книжку, юж з титуљной сторінкы взір до себе моцно приковує дивный симбољ на дверех лемківской хыжы:

Детаљне го прояснїня однайдеме г роздїлу Білення та прикрашування хати:

Дуже давня є форма прикраси дверей і міжвіконня – ломаними хрестиками. Ці хрестики мають окремі, дорисовувані перехрестики на своїх раменах; це означає поминковий знак за помершим дідом, батьком, або менший  за братом, що помер у свому молодому віці. Для жінок не присвячують таких хрестиків.

Малёвали такы крестыкы фарбом аљбо глинком:

Окрем Ю. Тарновича, о тім знацї хспоминат тыжек інна збадачка, вроџенка Сянока, Ірина Добрянска:

«Велике село Команьча, положене при залізничному шляху, колись малювало свої хати багатими узорами… Ще де-не-де можна було тут зустріти хату з білим розписом, який від інших сіл відрізняється тим, що часто виступав тут мотив три – або чотирираменного хреста з закривленими раменами, що в них називався «закульки». Подекуди між раменами «закульок» приміщений був хрестик, що означав поминковий знак для члена сім’ї».

— «Настінні розписи лемківських хат» (архів Нашого Слова)

Як гварит збадачка, настїнна розпис лемківскых хыж поволи занепала, отілё з нёго, ганблячы ся, сьміяла ся молодїж.

Потенцийный вигляд розписи, яку споминат І. Добрянска. На жаљ, х своїм артиклю она не лишыла точной підписи на зображыня

На одміну од Ірины Добрянской, Юліян Тарнович ся обмежыл лем загаљныма словами а не лишыл точны даны відлуґ сїл, де ся стрічала така тип розписи. Цєкаво, же г знаного збадача Лемківщыны Романа Райнфуса споминок о подібнім символї не спіткаме (принаймнї, мі ся не знайти не гдало). Хыба, спераючы ся на іншы зображены Тарновичом симболї а іншы ганалёґічны симболї, што споминат професор Райнфус, можеме ствердити, же то єст доріча Ославы. Рівно же, не споминат о подібнім симболї і Ян Фаљковскый, як і не находиме їх на повоєнных архівных знимкох з Комањчы.

За то, сміливі можеме ствердити, же даный симбољ є нанич страчено а, справедливі граховуючы полїтичну ситуацию, врядчы колиси буде одновлено — задуже болю пізнала Европа під фанами з подібным візерунком. Та й барз долго пак треба буде пояснёвати специяљним орґаном, же то є лем памнят о дїдови лемкови 🙂

А як підля одроџыня х сучаснім інтерєру інных лемківскых розписи? О тім поґадаме гнет, в однім з переступных артиклїв!