Векшині русинського населіня часто розказувут історію за епоху одроджіня, котра має читавый успіх, и за коммюніті тай інстітуты, што ся продовжувут розширьовати. Активішты, у свою очерідь, розумівут сесі речі тай бисідувут за них тай їхні невдачі май широко. Світовый конґрес Русинув, не позеравучи на його общу репутацію, не є тым інштітутом, што знавут часто хвалити. Штось из ним бізувно пушло не так (авадь, може, не пушло, айбо за йсе буде май дале), айбо за вто, ож што ипен, рідко ся приказує. Гикой спередслово до май великой статі, у котруй ся бисідує за головні проблемы Конґреса, публикуєме курті статі за його недавні закрокы из їх аналізом.
Author: Society For Rusyn Evolution
7. марця 2007. года Закарпатська обласна рада прияла важноє рішіня вызнати русинув націоналнов меншинов у границьох реґіона. Сімдесят […]
Єден из первых проявув українізації на території Пудкарпатя новов незалежнов українськов державов є антирусинськый план, приятый Кабінетом Мінструв Україны у 1996. році.
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю: молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.
Хоть и ситуація пудла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка потребный про його всокочіня тай розвуй. У сюй статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє третьоє інтервю: отець Дмитрій Сидор, православный сященик, голова общества Кирила и Мефодія.
Од зачатку російськой воєнной аґресії в Україні ся зачав процес процес дерусифікації й декомунізації, котрый, ясноє діло дотулив ся […]
Ґлобалізація – тяжкоє и часто протиречивоє явліня. Хоть она має свої позитивні бокы, но май несе неґативный уплыв […]
Русинська література, што ся глубоко укорінила у културноє коріня карпатськых русинув, є главным хранительом рудного языка, довгый час […]
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед?
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед?
Хоть силы ґлобалізації отворявут двері про нові возможности и май широкого културного обміна, они такой чинят серіозні проблемы про всокоченя унікальной індентичности и наслідства русинув, котрі ся приумножавут дестабілізувучыма выслідками войны.
Лишені елементарного вызнаня свого єствованя, русины стрічавут ся из тяжков борьбов за всокоченя свого културного наслідства.
На зачаткови повномасштабной войны ся виділо, же русинському двиганьови прийде конець. Усі факторы были проти русинув Пудкарпатя. Можеме […]
У сюй публикації хочеме проаналізовати роботу фунґувучых Пудкарпатськых русинськых орґанізацій, указати на їх хыбы и попробовати найти рішеня.
У русинськых орґанізаціях Пудкарпатя ся одчуват одсутноть молодого поколіня.
Кось си думат, же ЄС буде вымагати нашоє вызнаня на державному уровни, и докі го не буде, Україну у Європейську Унію не приймут. Инші кажут, же карпатські русины будут вызнані тоды, коли Україна буде у Європі, бо буде ся мусіти держати приятых там норм тай закону. Но як тото по-правді?
Історія ниченя нашого народа ся одражат в траґедії и борьбі за выживаня, пудвернутов вплыву шелиякых історичных и соціальных фактору.