Векшині русинського населіня часто розказувут історію за епоху одроджіня, котра має читавый успіх, и за коммюніті тай інстітуты, што ся продовжувут розширьовати. Активішты, у свою очерідь, розумівут сесі речі тай бисідувут за них тай їхні невдачі май широко. Світовый конґрес Русинув, не позеравучи на його общу репутацію, не є тым інштітутом, што знавут часто хвалити. Штось из ним бізувно пушло не так (авадь, може, не пушло, айбо за йсе буде май дале), айбо за вто, ож што ипен, рідко ся приказує. Гикой спередслово до май великой статі, у котруй ся бисідує за головні проблемы Конґреса, публикуєме курті статі за його недавні закрокы из їх аналізом.

У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю:  молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.

Хоть и ситуація пудла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка потребный про його всокочіня тай розвуй. У сюй статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.

У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє третьоє інтервю: отець Дмитрій Сидор, православный сященик, голова общества Кирила и Мефодія.

Хоть силы ґлобалізації отворявут двері про нові возможности и май широкого културного обміна, они такой чинят серіозні проблемы про всокоченя унікальной індентичности и наслідства русинув, котрі ся приумножавут дестабілізувучыма выслідками войны.

Кось си думат, же ЄС буде вымагати нашоє вызнаня на державному уровни, и докі го не буде, Україну у Європейську Унію не приймут. Инші кажут, же карпатські русины будут вызнані тоды, коли Україна буде у Європі, бо буде ся мусіти держати приятых там норм тай закону. Но як тото по-правді?