Не стій на моїм гробі, жебы-сь плакав.
Мене там не глядай, я там щі не спав.
Я єм тісяч вітрів, што злегка дує.
Я тот діамант, што снїгом путує.
Я єм сонця жар на дозрїтім зернї.
Я єм легкый додж в глубокій осени.

А кедь собі станеш за ранного тиха
Подумай, што ті кажу, но не збыхай.
Посмоть, ракош птахів
Што кружить за моёй помочі,
Я єм тоты зорї
Што на небесах світять в ночі.
Не стій ты на моїм гробі,
Но чуй, як я кажу тобі:
Я не вмер, я не ту,
Я не вмер.

---

Ne stij na mojim hrobi, žebŷ-s’ plakav.
Mene tam ne hľadaj, ja tam šči ne spav.
Ja jem tis’ač vitriv, što zlehka duje.
Ja tot diamant, što sňihom putuje.
Ja jem sonc’a žar na dozr’itim zerňi.
Ja jem lehkŷj dodž v hlubokij oseny.

A keď sobi staneš za rannoho tycha
Podumaj, što ti kažu, no ne zbŷchaj.
Posmoť, rakoš ptachiv
Što kružyť za mojoj pomoči,
Ja jem totŷ zor’i
Što na nebesach sviťať v noči.
Ne stij tŷ na mojim hrobi,
No čuj, jak ja kažu tobi:
Ja ne vmer, ja ne tu,
Ja ne vmer.

---

М. Е. Фрай, «Не стій на моїм гробі»
Переклад: Владимір Скала

M. E. Frye, «Ne stij na mojim hrobi»
Pereklad: Vladimir Skala