Кось си думат, же ЄС буде вымагати нашоє вызнаня на державному уровни, и докі го не буде, Україну у Європейську Унію не приймут. Инші кажут, же карпатські русины будут вызнані тоды, коли Україна буде у Європі, бо буде ся мусіти держати приятых там норм тай закону. Но як тото по-правді?

Офіційна автобіоґрафія знамного русинського будителя Александра Духновича (1803-1865) типирь потовмачена на анґліцьку тай карпаторусинську бисіды. У сюм нивеликум рукописови Духнович пописує свою роботу у Пряшівськуй тай Мукачовськуй єпархіях, невдатну револуцію 1848. рока тай події слідувучых рокув.

Де жити и што істи – исе май главні проблемы, котрі были у нашой чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, не позирали на любов. Ищи до того, кой ся пара побере, та треба было рішити, де они будут жити, тай из котрой землі тот живут буде.

Еколоґічна етика в русинськуй културі глубоко вплетена у єї духовной житя. Обряды тай сята, из усяков символіков природы, є живым приміром сиї етикы, сим ся пудкреслює скапчаность людий из природов довкола нас.

Starik Pollock, the author of Sovereignty and Between Morality and Greatness, returns with another work on the subject of Rusyn intellectual development. Instead of commenting on why the creation of a national vision should occur like before, Starik went further and outlined a possible next decade of progress.

1885. рук. У цілуй Австро-Мадярщині ся одбывавут читаві зміны. Адолф Добрянськый, пуд пару роками сперед тым, як його уєдно з доньков му поклали перед судом за зраду, рішат написати нивелику роботу, у котруй выкладе свої мирькованя за реліґіноє тай політичноє будочоє Карпатськой Руси тай Галичины.

To napravdu tragična, ale nezaperečal'na realjnist: zaklja ukrain'skist bude istnuvala tak jak dnes, ne skinčat sja svarŷ medže Karpatorusynamy a Ukraincjamy. žebŷ pojasnyty, čom tak jest, musyme najperše zrozumity ambicyi samoj Ukrainŷ, tak v sučasnŷm, jak i istoryčnŷm konteksti, a tiž toto, što ona posterihat jako sut' svoho istnuvanja.

Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя и на вшидкӯй теритōрії розселеня карпаторусинӯв.