Слідучі путьові заміткы посящаву мойим братам карпаторосам у Америці на спомин за сиринчливыма днями перебываня межи них, у благодарность за радусный и щедрый руськый прийом, котрый уни ми вчинили, а у моюй твари и усюй націонално настроєнуй Пудкарпатськуй Руси и у глубокуй надії и увірености, же Американська Русь буде так само непорушно стояти и бороти ся за удроджіня нашої милої Утцюзнины – Пудкарпатської Руси
Category Archive: Публіцістика
Шорова бодра публікація за двохденный тренинґ діля «представителю національных спільнот Закарпатя» спершу ся видит взорцьом європийського пудхода: діалоґ, […]
Выступ Ґабріеллы Дерепы на Форумі ООН из прав нацменшин став важным моментом діля всього карпаторусинського двиганя. У первый раз за многі рокы русинка родом из Пудкарпатя удкрыто, сміло й ясно озвучила хыбу невызнаня карпаторусину в Україні, угрозу еколоґічнуй безпиці Карпат тай удсутность діалоґа межи державов тай русинськов громадов.
Декады по револуціях 1989. рока представляли собов єден из май ліпшых шансу діля русинського народа у його історії. Были часы, кой исьме были май автономні й голосні у нашых амбіціях, айбо повісти, же даякый другый період часу быв май слобудный ци май податливый на права меншин было бы читавов дурницьов. Наша довірена еліта из її убширныма інтелектуалныма можностями, тендинційов ид баламуті и смілостьов олиня, котрый учув хрускот голузкы, досягла бы щи меншого, кібы тото была неправда.
Кой голова структуры, што ся называт «Народна рада русинов Закарпатя» дават коментарь, котрый, фактично, делеґітимізує выступ карпаторусинської активісткы на межинароднуй платформі, – сесе не просто приватна мысль. Сесе політичный сиґнал. Сесе маркер глубинної хвороты, котра розїдат русинськый рух изудну: капітулантство, страх, сервилность и абсолутна страта обєктивности.
Коли карпаторусинська активістка Ґабріелла Дерепа пудняла в межинародных структурах тему ничіня природы Пудкарпатя и удсутность вызнаня корінного карпаторусинського народа, многі чекали цивилізованої дискузії. Місто того ся появила публикація Олены Мудрої, переповнена ярлыками, домыслами, інкримінаціями «сепаратизма» й фантазіями за «російську аґентуру».
Послідны рокы еколоґічна цілосность Пудкарпатя ся наражує серйозным выпровбованьом. Переміщіня промысла, спонтанноє й часто непрозороє інвестованя, масштабна урбанізація окремых дарабу, незаконні застройкы у еколоґічно чутливых зонах приводят до деґрадації ландшафта й порушіня звычных способу ґаздованя. Пуд сесі процесы чим дале май часто пудлажувут економічні інтересы извон, а місні громады трафлявут у ситуації, коли їх роль – пасивный позирач перемін, ініціованых хоть кым, лем не нима самыма.
Раді сьме анонсовати выпуск русинського товмаченя ориґіналного репорта Едмунда Еґана за страшні условія живота русинув у епоху Австро-Мадярщины.
Originally published in 1866 in the journal Slovo under the pen name “One in the Name of Many”, this 2,000-word manifesto by Ivan Naumovych written in Jaziche, a literary language combining common vernacular and elements from Russian and Church Slavonic, marked the beginning of a new era for the Galician Ruthenians.
У тот час, коли Україна стойит на порозі Європийської Унії, оприділявучи свою будучность, переписувучи законы и переосмыслювучи приорітеты, русинськый рух у Пудкарпатьови пудкреслено сокотит мовчаня. Сесе мовчаня не просто чудує; уно небезпечноє. Закі Київ и Брӱсел на фоні російської аґрисії формувут нову ґеополітичну мапу Європы, орґанізації, претендувучи на роль заступнику корінного карпаторусинського народа Пудкарпатя, впали в летарґію, не пропонувучи цілісної візії, скоординованых дій тай осмысленої защиты прав карпатськых русину.
Кой єврокомісар по вопросам розширіня ЄУ Марта Кос заявила плыном свого візита в Ужгород, же Україна «выповнила свою домашню роботу» по звіданьох націоналных меншин, уна представила сяку дипломатичну картину: штат, гибы, удповідат європийськым стандартам інклузивности й културного честованя. Но за сима словами ся пряче намного май сурова реалность, котра оголює як повирьхность розуміня Брӱселом, так и неспиравучоє ся ничіня корінного народа Пудкарпатя – карпатськых русину.
Українізм давно ся провказав єднов из майвеликых екзистенційных угроз, котрі обще колись нависали над карпаторусинськым народом. Його основов є ідея нації, котра ся тягне уд Галичины до Кубані — народ и утцюзнина межи европськым Западом и російськым Востоком, котрі представлявут собов «посправдішню» руську цивілізацію. Хоть історія сього націоналного проєкта є многым май сложна ги мож туй розписати, його цілі ся не дуже прячут.
Уд зачатка 1990-х году, Світовый конґрес русину служив головнов політичнов інституційов межинародної русинської комуніты (май офіційно —«авторитетным представитильством інтересу русину»). На ділі, сись колективный проєкт жмині реґіоналных орґанізацій из утцюзнины й діаспоры уто скорше символічный прояв єдности ги стыржень межинародного лідерства.
Перед вами декларація амбіцій русинської нації. Візія за розвуй нашого народа, котра ся цілит так высоко, як нико си перед сим ани не представляв. Макет натулко муцного тай самостуйного націоналного фундамента, же ся даже по нашуй смерти нам будут класти памнятникы. И я хочу, жебы на тых памнятниках писало: „Ися нація — Карпатська Русь, наслідникы цивілізації, котруй уже йде не перва тисяча году. Мы унія Влаху и Руси, границя межи степовов Восточнов и Серидньов Европами, межи пудошвами Татр и Говерлов. Наш наруд не потопит ся у прудкуй ріці історії, бо посіли сьме своє місто як нація межи другых націй.“
Адде сьме потовмачили спіч медживоєнного націоналішты Штефана Фенцика д мадярському парламентови 1941. рока. Публикуєме го задарь про тых, кому інтересно його прочитаня позад його важности про розуміня політичного клімата той епохы.
Русинська література, што ся глубоко укорінила у културноє коріня карпатськых русинув, є главным хранительом рудного языка, довгый час […]
Такой недавно на сюм сайтови могли сьте видїти інтервю из Миколом Бобинцьом – коордінатором русинськых орґанізацій, репрезентантом Пудкарпатя на Світовӯм Конґресови Русинӯв. За первоє мушу подяковати редакції за таку ініціатіву, бо серія інтервю из подкотрыми людьми дуже нам хыбит, а у сись час ниє кому ї провадити.
На зачаткови повномасштабной войны ся виділо, же русинському двиганьови прийде конець. Усі факторы были проти русинув Пудкарпатя. Можеме […]