Подкарпатя (Закарпатська область) представлят собов унікальный ареал природы. Гурські хребты, плодородні долины и студині рікы формуют мозаїчный пейзаж, котрый є невыднятов частьов русинськой індентичности. Русинська култура, багата на традиції тай ґармонію из природов, проникат народну самосвідомость. Еколоґія, котра активно набират популярность у світі, є частьов русинського світозору. Она тручат корінных обывателюв Подкарпатя до дбайливого одношеня до природы, сокоченя того, што є довкола нас, як ключового аспекту живота тай културной повинности.
Еколоґічна етика в русинськуй културі глубоко вплетена у єї духовной житя. Обряды тай сята, из усяков символіков природы, є живым приміром сиї етикы, сим ся пудкреслює скапчаность людий из природов довкола нас. Реліґійноє думаня русинув также указує на честованя до живого, творит ґармонійну єдность віры тай сокочіня довколишнього світу. У каждоденному животі русинув честованя до природы є частьов їх културной повинности. Тоты люди, чиї привычкы направлені на доброму ставліню до ростин, звіркы читаво збогачуют екологічну етику. Сяк ся єднат сокочіня природы из багатством духовных цінностий.
Еколоґія тай всокоченя традицїй у русинськуй културі скапчані межи собов, и тоже творят унікальну скапчаность межи чоловіком тай природов. Традиції є дзиркалом културного наслідства тай ресурсом пудпоры екологічной стойкости. Ретуалы и обряды русинув, котрі скапчані из природов, є не лише символами віры, но и нагадуют нам за важность до сокоченя того, што є довкола нас. Треба тямити, што мы маєме и много неґативных у выдношеню до природы обрядув – паліня великодных огнюв, нерентабельноє рубаня беріз на зелені сяткы. Завто даколи нам треба обдумати наші дії, май відповідально пудходити до хоснованя природных ресурсув при сяткованях усяких календарно-обрядовых подїй
У каждоденному животі, традиційному ґаздованю, видко любов многых русинув до довколишнього світу. Пудчищаня по кошіню, позираня за ростинами и деревами, парованя землі ид ліпшому стану є тому доказ. Туй слідна ґармонія из природов, што формує нашу індентичность у типирішньый час.
Еколоґія, влыта у културі русинув, стає фундаментом самосвідомости тай ключовым елементом всокоченя културной повинности. Сокоченя природы дїля русинув — йсе не просто акт отвітствености перед типирішньым світом, а й журбов про вто, убы будучным поколіням передасти не лише традиції, ай красноє наслідство природньой красы тай богатства.
Но пиля вшиткого всього, є и много еколоґічных хыб, ид котрым нам ся треба адаптовати. Ныні треба инак позирати на екологічну ситуацію. Кидь давно чилядь была май скапчана из природов, та типирь тото не так. Много чого ся поміняло. Уже выдходит традиційноє ґаздованя, така велика скапчаность из природов, ги была, проходит. Антропоґенный вплыв у сякых реаліях мав бы спадати, айбо стає ся инак. Бо давно, хоть и было много таланту в полю, хащах, и всяды инде, айбо хосновало ся ресурсув ипен тулько, ги треба было діля житя. Типирь антропогенный вплыв вырус як и потребности у природных ресурсах. Сякый вплыв, наші потребности из екологічними хыбами реґіону, міняют ситуацію.
На території Подкарпатя од часу независимости Україны и по днишный динь много екологічных хыб, котрі и по днись сут не вырішеными. Хоть у нашому краю не є много фабрик тай заводув, котрі бы мали поганый вплыв на довколишню природу, айбо заготовка дерева, деревопереробный промысел завдає велику шкоду. Незаконні рубкы – єдна из основных проблем у реґіоні, котру треба чим скорше рішити. Через великі рубкы, регулярно стают ся повені, котрі завдают величезну шкоду реґіону. Наблядат ся переміна клімату, уже замітно, як у зворинах, ріках, кырницях масово пропадат вода. И проблема смітя тоже серйозна, бо через тото, ож у многых поселенях не утверджено вывезення смітя, часто чилядь смітя вымітує просто у ріку, авадь на другых територіях, приміром, у полю, хащи, берегах.
Завто тема екології має занимати май выщоє положеня у нашуй свідомости, обы сьме обезпечили порядок собі тай вшиткому, што є довкола.