Сōюз русинськых писатилӯв Закарпатя

В Подкарпатю є дуже читаво усякых русинськых орґанізацій, обществ. Є у нас и Союз русинськых писатилȳв Подкарпатя, у котрый ня были приняли у 2017. рōцї. Зареґістрованый як «Союз русинських письменників Закарпаття». Ōфіціальна назва на южномарамōрōшськōму гōвōрі карпаторусинськōй бисїды — «Союз русинськых писателю Закарпатя». Накурто — СРПЗ.

Вам ся видит, ож у сякȳй серйōзнȳй орґанізації сут усї титаны русинського слова. Вшиткі поеты, прозаїкы, драматургы. Знанї руснацькі таланты, хранителї рȳдного слова: Рошко, Чухран, Матола, Ситарь, Новак и инші. Быти у Сōюзї писатилȳв престижно, и каждый русинськый автор тягнув бы ся до того, убы го приняли, — бо тото є указатиль высокого уровне. Сяк бы мало быти, айбо реальнōсть мало инака. Инака у пȳдлый бȳк.

Зачнеме из істōрії

29. септембра 2001. рōку в санатōрії «Квітка полонини» (Солочин, тоды Свалявського райōну) выдбыв ся Первый Конґрес русинськых писатилȳв Подкарпатя. У 10 годин Конґрес торжественно выдкрыв голова Общества ім. О. Духновича Михаіл Алмашій. Там вȳн прочитав доклад про положеня тогочасного русинського писательства. У книжцї М. Града «Русинські писателі Закарпатя» пише, ож на Конґрес прийшли 33 русинські писателї, а также читаво загатарных гōстȳв, представителȳв міснōй власти, артистȳв, композитōрȳв и читаво другых талантливых людий.

Вшиткі 33 писателї, што прийшли на Конґрес, єдноголосно проголосили Сōюз русинськых писатилȳв Подкарпатя (Закарпатя) созданым. У президії Конґреса были такі знанї нам люди, як Дмитрій Поп, Павло-Роберт Маґōчій, Михаіл Алмашій, Василь Станкович, Василь Сарканич и Митро Сидор. Гōлōвōв Сōюза быв выбраный Мигаль Град и быв ним аж до свōї смерти у 2020. Типирь в. о. СРПЗ є Мигаль Бабидорич, котрый ōфіціально быв заступником головы.

У статутї затверджено, ож завданя общества — выдродженя народопоетичных традицій карпатськых русинȳв, пропаґанда літературы будитилȳв тай днешных писатилȳв. Сōюз проводит твōрчиські встрічі, презентації новых книжок и так дальше.

Главнї хыбы

Я ниґда ся ни ганьбив, ож я у сьому Сōюзї. Гōржу ся, ож быв им принятый ид другым талантливым тай знаным людьом Вȳтчизны. Айбо читаво там є такых людий, што ни я, ни много тко из нас за них ни знає тай вобще ни чув. Приміром, Мірявець Иван, Франц Юліанна и много другых. У них кобы ся найшло пару стихȳв русинськōв бисїдōв, айбо и так сут принятї. А выд мене, убы вступити у Сōюз, покойный голова М. Град потребовав спиршу выдасти книжку и зробити грошовый внесок. Вижу исю ситуацію мало нисправедливōв.

Из знаных поетȳв тай писателȳв у Сōюзї покōйнї Фединишиниць, Алмашій, Молнар, Лемко, Фōтул. Кого ищи маєме? Дмитрій тай Иван Поп, Роман Пищальник, Євген Жупан, Иван Туряниця, Дмитрій Поп, Юрій Мельник, Мигаль Чухран, Иван Бузаш тай Сергій Тудōвші.

Жаль, читаво талантливых людий умерло, а їм на заміну ни прийшли другі. Нїкōму вступити у Сōюз? Ньит, в тōму и дїло, ож єкōму. Ци мало маєме людий? Леся Адамова, Василь Попик, Володимир Рошко, Володимир Новак, Александер Хуст, Василь Матола, Іґōрь Керча, Кричфалушій Василь, Мигаль Стан и так дале. Каждый автор радує унікальными стихами авадь прōзōв. Исї люди — мōї колеґы по перу, кōтрі дуже читаво зробили, убы всокотити рȳдну бисїду. Туйкы звіданя: чōму ōни ищи ни в Сōюзї? Ясно, ож за свōї заслугы мали быти принятї, айбо того ся ни стало. Треба пōвісти, ож много из них просто ни хōтїли вступати, бо Сōюз так и ни став престижным про русинського писатиля. Айбо кроме Ивана Бинячōвського (выд 2015. рōку у правлїнї СРПЗ), нитко ся и ни старав аґітіровати, робити так, убы Сōюз пōпōвняли наші русинські таланты.

Мож дȳйти до того, ож главными хыбами сут слаба активнōсть головы Сōюза, котрый ни робив из орґанізаційов так, як бы тото треба было робити. Через пасивнōсть выд людий лише было й чути: «Там ся нич ни робит». Треба было ни принимати хōть кого, такых, што пак нич ни пишут, а кликати нашых знаных людий. Ни робит ся інформаційна робота. За Сōюз русинськых писатилȳв много тко даже и ни чув, а сяк ся престиж орґанізації ни повысит. Тай давно треба было исключити того манкурта, што за грōші ся выдрік выд рȳдного, а днись як лиш годен, так ганит карпатськых русинȳв и вшитко русинськоє. Жаль, ож єдно написано у статутї, а што є у реальности, вызират иншак.

Леґітимація ци посвідчення?

Є у ня звіданя нащот леґітимацій, кōтрі выдавав СРПЗ. Казали ми, ож убы оформити орґанізацію ги Бог приказав, по закōну, та треба статут, назву и усьо инше оформити на державнōму языкови. Лише так Сōюз буде фунґовати, буде мати юридичну силу. Най буде — кидь по закōну, та по закōну, туй ся бавити ни будеме.

Айбо як ся исе пōлучат? Уже мала бы быти «Спілка русинських письменників Закарпаття», а не «Союз…». Тай у дōкументови про членство у Союзї, кидь на вто пȳшло, мало бы писати посвідчення вмісто леґітимація, бо выще видиме украйинську назву орґанізації. И имня ми тоже уже мали бы были написати на державнōму языкови. Тямлю, выдсканіровав им быв свōю леґітимацію и выклав ї си на стōрінку у фейсбук. Тоды ї были высміяли и наші, и ни наші. Указовали ипен на исї хыбы. Казали, ож што исе за дōкумент, кидь туй написано ни до шōру: дащо по-украйинськы, дащо по-русинськы.

Надїя на новоє дыханя

Уже-м спомнив Ивана Бинячōвського (Бузаша), котрый выд 2015 є членом правлїня СРПЗ. З того часу, як го приняли и зробили членом правлїня, робота ся зачала и за такый Сōюз учуло май много людий. Вȳн глядав молодых талантȳв, котрых бы пак мож было приняти у орґанізацію. Также переговорьовав из уже май знаными поетами и прозаїками, кликав їх у Сōюз. Занимав ся информаційōв и пропаґандōв русинського писатильства тай в ōбщōму літературы. Де-факто управлїня орґанізаційōв лягло на пличі Бинячōвського. Я, а пак и Сергій Тудōвші, у обществі сме лише тōму, бо з усїх сил постарав ся Бузаш. Вȳн ся заняв тым, убы голова нас приняв.

Яка ситуація на днешный час? Мигаль Град (прощен бы) умер у 2020. Выдтоды в. о. є Мигаль Бабидорич. Зборы СРПЗ, де бы ся выбрав голова, перепозирали ся статут тай члены орґанізації, ищи ся ни проводили. Айбо скоро такі зборы будут. Типирь ся чинит переґістрація, а в кȳнци сього рōку, авадь уже первого квартала 2022, зборы ся проведут. СРПЗ входит у Нарōдну Раду Русинȳв Закарпатя, — тōму, коли будут зборы НРРЗ, такōй ся проведе засїданя правлїня Сōюза русинськых писатилȳв. Там буде выбраный новый авторитетный голова. Май читаво пȳдхōдят кандидатуры И. Ситаря тай Д. Попа. Має ся пōміняти правлїня, перездрит ся членство усїх писатилȳв, што были принятї и т. д. Из новым гōлōвōв тай правлїньом є надїя на новоє дыханя, надїя на престиж СРПЗ.