Як позирали сме пōгōду

Читаво маєме таланту выд яре до до зимы, а пак зась. Сяк фурт, каждый рȳк. А убы штōсь робити, та треба нам знати, ож яка буде погода. Кидь знаєме, та будеме си гōднї плановати рōбōту. У яри треба нам знати, ци буде тепло, убы зачати булї садити. Кидь посадят ся, а пак на них снїг упаде, буде гȳркый трафунок. У лїтї, кōй сїнокосы, хōтїли бы сме годину, — та так позираєме, убы зачати тоды косити, кōй ни буде падати. Сякых примірȳв мōжу наводити дуже читаво.

Ни є, видав, и єдного дне, убы ся ни здріла на завтра погода. Усе позираєме у інтернитї на завтра авадь такōй на цїлый тыждинь, а пак плануєме, што сих днȳв мож бы робити. А ци добре тōту пōгōду укажут сайты — ōто уже друга тема. Сяк было, ож накосило ся читаво, бо сночи погода указовала, ож буде година, — а туй позираєме – яло ся бурмасити тай моросити. А пак читава туча. Та фурт чилядня иронічно пōвість: «Но, пōміняла ся погода…»

Тямлю, перед сїнокосами ци другōв важнōв рōбōтōв усе наші позирали пōгōду у телевізōрі. Лиш там ся казала погода лише на Ужгород. Пак через пару рōкȳв пōявили ся и реґіональнї каналы, та мож было видїти пōгōду на Сваляву. Айбо што из того, ож тото 28 км выд нас? Сякі проґнозы про нас ни были ипен тōчнї.

Но а як было тоды давно? Рōбȳт было намного май читаво тай робило ся всьо тяжко, вручну. Нашым прадїдам май треба было си розплановати, што робити, а што ньит, убы з того шор мати. Та знала и тоды чилядь пōгōду, лиш позирала ї мало инак. А ипен по природных обєктах, знаках. Так по сōнцю, місяцю, дзвіздах мож было увидїти пōгōду на другый динь авадь и на пару днȳв наперед. При каждȳй пōрі рōку были свōї віщуны погоды. Віщунами май часто выступали живі обєкты природы, ги звірка, пōтята, ростины тай дерева. А на церкōвнї сята руснакы могли ōпридїлити пōгōду на місяцї и даже на другый рȳк. Віщуном выступає як жива, так и нижива природа. Нималоважно, ож по пōведїнцї звіркы, пōгōдї и иншых знаках наша чилядь гōдна была знати, якый буде урожай.

Раз напишу природнї прикметы, за якыми мож было знати пōгōду на єден ци пару днȳв. Мож їх было знати по сōнцю, місяцю, дзвіздах, хмарах, змерку, тай рōсї.

Кидь сонце заходит за грубі хмары, а восточноє небо червенїє, та тоды треба чекати дощ. Кидь сонце заходит на червенōму небі, а хмары плывут за запад, та буде година.

Червинї хмары перед выходом сōнця, тай кōй ōни громадно ся гōрі тягнут – на дощ. Кōй місяць дуже блїдый, та дощ буде падати. Также буде дощ падати, кидь місяць ни видко до чотырьох днȳв по його змінї. Кидь місяць великый а червеный, та буде вітер.

Кидь дзвізды яснї и файно блистят ся, та треба чекати файнōй погоды, а у зимі читаві морозы. Кидь ōни дись-не-дись поєдна, айбо великі, та тоды дощ падати буде.

Кōй мирькло, та руснакы тоже гōднї были віщовати пōгōду. Коли сонце заходит, а небо ся чинит дуже червеноє, та треба чекати дощ; кōй западноє небо чинит ся пурпуровоє, та другого дне година буде. Кидь небо білоє, далеко ся розширят, та погода ся міняти буде.

Мож было знати и по рōсї. Велика роса – на годину. Кидь роса рано скоро пропадат, та буде дощ падати.

У каждȳй пōрі рōку мож было віщовати пōгōду по пōведїнцї звіркы тай ростин. Наведу пару примірȳв.

Ярь. Кидь перві жайворонкы низько літавут, та тоды буде слотна ярь. Кōй ся янут слимуші указовати, тоды уже ни треба чикати мōрōзȳв. Кидь ся брындакы яли скоро указовати, тоды буде ярь дождяна.

Літо. Кидь пȳзно цвіте рябіна, та пȳзня ōсїнь буде. Кидь ластȳвкы высоко лїтавут, та прийде туча, буря. Кидь ōни выдлїтавут у авґустї, та в осени скоро студїнь ся зачне. Кыртина купінкы дує – буде падати. Жабы скачут на пути – на дощ.

Ōсїнь. Кидь тхырі до ōктōвбра пōмінявут лїтню ширсть на зимну, та зима буде рання. Куры хвостами махавут, вороны высоко лїтавут – зачнут ся дōщі. Кидь на дубі читаво жōлудїв, та буде тепла зима, а нарȳк врожайноє літо. Кидь много грибȳв, та студена буде зима.

Зима. Мачка стїну шкребче – мороз буде. Чим май выще, у кладнях, мыши си гнїзда чинят, тым май мокра зима буде тай великый снїг. А кидь чинят пȳд – та зима буде читаво морозна. Кидь у морозы кōгут піє у незвичный про нього час, та потиплїє.

На церкōвнї сята, праздникы люди віщовали пōгōду на дōвгый час вперед, а также могли ōпридїляти, якый буде урожай.

Зачинат ся рȳк (за церкōвным стильом), а руснакы уже гōднї си ōпридїлити, якый урожай їх чекат. Казали, ож кидь на Василя у ночи ясно тай дзвіздяно, та много гōрōху тай ягȳд буде; а кидь буде мȳцный мороз, та красно уродит садовина сього рōку. Пак на Вōдōщі, кидь мороз буде, та має быти файный, врожайный рȳк. Пак на Ксенїю чилядь говорила, ож яка Ксенїя, така й буде ярь. На Стрітеня чилядь могла знати, коли сїяня зачне. Бо кидь рано снїг падав, тоды скоро сїяня ся зачне, бо буде теплота; а кидь снїг паде пōпōлудню, та буде ся сїяти пȳзно. У динь Євдōкії казали, ож кидь того дне дощ паде, та мокрый рȳк буде.

Читаво знакȳв, прикмет є на Благовіщеня. Видав, знавут вшиткі, ож яка година буде на Благовіщеня, така буде и на Великдинь. Кидь перед Благовіщеньом жабы квакавут, та по Благовіщеню пак ищи мороз буде.

На Юря кидь дощ падав, та тото значило, ож ни буде сїна. А на Маркӯв динь, кидь у динь ясно тай у ночи дзвіздяно, та файно у лїтї буде, година.

Кидь на Олену дощит, та цїла ōсїнь слотна буде. На Федора, кидь буде гриміти, та буде дощити у кȳсьбы, сїнокосы, а кидь на Ивандиль – та ни буде лїсковых ōріхȳв.

Яка погода на Велику Богородицю, така буде цїлу ōсїнь. Кидь на Митря ни є снїгу, та и на Великдинь го пак ни буде. На Михаля кидь файна погода, та на другый рȳк буде файноє, сōнячноє лїто, а кидь хмарно – лїто буде мокроє, студеноє. Якый динь є на Романа, така буде цїла зима. Кидь до Микул ищи ни падав снїг, та по Миколах буде. Як буде на исе сято, так буде и на Рождество.

Сього рōку файно вродили ōвōчі по садах тай быв файный урожай буль. Айбо завто дуже мало грибȳв. Лиш двычі ся сього рōку митали и тото лиш на пару днȳв. А позалȳтȳсь, тямлю, было читаво грибȳв, а из бульми было дуже слабо. Сяк давно и казали, ож кидь дуже грибный рȳк, та файного урожаю мож было и ни чикати.

Є ищи читаво урожайных прикмет. Кидь на Сятый вичȳр дзвіздяно – урожайноє літо буде, на Новый рȳк замороз по деревах – читаво ōвōчȳв буде и т.д.