Polnyj pereklad zberjky peršych trjoch velykych prac Staryka Polloka “Suverennist” uže jest dostupnyj pro čytanja. Na odlyku od perežych vstupiv, tota unyfikovana verzyja ma nove ekskljuzyvne perednje slovo, što detaljnijše pojasnjuje knyhu i jeji istoryju. Byly vypravleny paru chyb u ortografyi, gramatyci i formatuvani, žeby zvekšyty zaangažovanist čytaljnykiv.
назор
Сейді Гончок пише за силу языка и як она вплыват на подакотрі ґрупы люди.
Мигаль Чикивдя розказує за вшитко, што ся тыче збираня грибув на Пудкарпатю.
Мигаль Чикивдя розказує за майважні имена и перспективы Союза русинськых писателюв Закарпатя.
Мигаль Лыжечко пише за балахрещіня пуд гаслами «популарізованя діалектув».
Мигаль Лыжечко пише за нову книгу «Вшіткі люди, вшитко знавуть», єї силніші и слабші бокы.
Vladimir Pukish reflects on his experience at the Rusyn day in Komlóska.
Мигаль Чикивдя описує асоціації пророка Илія з громом и русинські народні вірованя за грум.
Перегляд книгы Михаила Капраля «Карпаторусинські поселеня», збіркы русинськых назв сел и варошув.
Мигаль Лыжечко вказує широкый образ днешнього русинського інтернета.
Максим Равлюк-Турчиняк о принципах стандардизациі спільного літературного языка.
Мигаль Чикивдя розказує за войну в ретроспективі. Тко мав правду, а тко лиш насмішив чилядь?
Ци добрі ся жиє в Ісландії? Та ци мож так жити в Пудкарпатю? Розказує Мигаль Чикивдя.
Максим Равлюк-Турчиняк о місци буквы Ы в лемківскым языку.
Мигаль Чикивдя дає приклады того, яку шкоду мода знає чинити нашуй културі.
Максим Равлюк-Турчиняк дає рады охочым зачати ґадати по свому.
Мигаль Чикивдя пише за промыслы нашого краю в добу автономної Пудкарпатської Руси.
Михаела Еделински спатрела важносц прекладаня шветовей литератури на руски язик, з огляднуцом на дїло Михала Рамача „Перли шветовей поезиї”.