Vstup

Територія Пудкарпатя — домовина про доста широкый спектр унікалных и ни на што не похожых говорув. Вы, ачей, самі говорите єдным из них, особено кідь не сьте з даякого великого вароша. Помежи собов люде часто, одказувучи на сесі говоры, кажут просто «по-нашому», коли офіційна назывка нашой бесіды — русинськый язык. Сесе направду не якась там форма українського, російського авадь словацького языка, ай штось самостуйноє, окремоє. И ціле, дуже многі учені з вышув Западного Світа тай Восточной Європы тримлят наші говоры за окремый восточнословянськый язык. Ищи єден інтересный факт — нашов бесідов приказувут не лем у Закарпатськой области Україны! Русинськый язык хоснувут такой за границьов на Словаках — на території Пряшівськой Руси, а дале через словацько-полську границю, у южнуй Полщи на маленькуй области пуд назвов Лемковина. Сесь язык (котрым говорите и вы!) там учат у ошколах, хоснувут на радіо тай пораз на телевізорови, у печатных медіа; сьов бесідов много де продубловані таблы з назывками на заїздах у села тай вароші. Кідь накурто, та сесе хоснованый тай дуже своякый язык.

Кідь сьте уже читали нашу перву брошуру «Ко ты?», та ачей уже знаєте булшину из сього всього. Кідь ньит, та рекомендуєме прочитати и єї, бо товды інформація у сюй брошурі буде мати булшый сенс. Также мы не будеме туй кывати тоты темы, котрі сьме уже дотыкнули там из честованя до часу читателя. Теперь ясна истина — люде, што жиют на сих землях, чинят унікалну ґрупу; кажучи формалным языком — карпаторусинськый наруд. Сякі обстояня приводят на світ читаво вопросув: Што ипен сесе всьо значит? Як сесе уплыват на будучность?

Орґанізація, котра выпустила сесю брошуру — Общество Русинського Розвоя — была створена ипен жебы помочи дати одповіді на сесі вопросы. Єдно из нашых майголовных пересвідчень — тото, же сьме наслідникы и хранителі културы, котра йде коріньом глыбоко у давні вікы. Она — часть каждого з нас, даже кідь ся про описаня того не хоснує слово «русин». «Закарпатець» — тото посправді евфемізм, призваный стерти гет тото слово. Наші з вами бабы й діды, у часы, кой Пудкарпатя было частьов Чехословакії, знали сесе ліпше ги мы. Маймало до того, як їх зачала душити радянська система.

Мы думаєме, же єдна з причин усьых проблем нашого реґіона (не лем Пудкарпатя, ай усьых русинськых реґіону) є в тум, же мы не прияли нашу ідентичность у повности. Наші проблемы у економічнум, културнум плані тай у цілови за процвітаня нашого края прямо сут скапчані меджи собов. Уявіт си таку ситуацію, же місный язык реґіона не мож хосновати у школованьови, у бізнесови, де місный історичный наратив, котрый бы муг справити розвуй общества, гет забытый. Такі нынішні реалії русинув тай нашой домовины. Мы ся находиме у дуже й дуже невыгоднум положеньови у многых котеґоріях позад многых очевидных причин, и, треба повісти, же не лем мы в сьому винні.

Айбо як бы там не было, тото наша одповідалность, ги хранителюв тай наслідникув нашой націоналной културы тай історії, поміняти сесю ситуацію, кідь мы хочеме про себе ліпшого. Мы мусиме еволуціоновати ги общество. Пуд терміном «еволуція» туй розумієме не фізичну еволуцію ги вида, май скорі сесе рух ид великому ідеалови. Сесь великый ідеал — уособленя великости ґрупы у културі, економіці, інтелектуалнум суверенітеті тай ідентичности, и мы мусиме одкрыти про ся русинську сторону сього.

Первым кроком має быти оберненя идучой такой теперь ентропії русинського простора. У нас ся обстават мало часу, жебы сперти зменшеня хоснованя русинського языка тай стимуловати д ньому інтерес помежи моложавов. Сесе годно быти даже лем 10 рокув. Многі видні діятелі русинськой културы, котрі пудпорувут наші традиції, уже старівут, а інштитуцій, котрі бы нас годні были боронити, у нас просто не є, плус щи й спомнянуті горі проблемы.

Туй маєме щи єдну проблему. Мы не маєме універзалного стандарта про нашу бесіду. Є лемківськый реґіоналный стандарт про русинув Польщи, пряшівськый реґіоналный стандарт про русинув Словакії, а у Пудкарпатьови не маєме нич. Як показав розвуй народув за послідні стороча, у серіозных народув сякоє має быти, и туй бесіда йде не лем за комунікацію — передача знань, возможность додаваня д юридичным формам, сайтам на інтернетови и т.д. — ушитко сесе залежит од стандартизації.

Мож и мусай пудтримовати місноє розмаитя ги позитивну характеристику, айбо проблема, на котру туй натрафляєме — передача и сокоченя знань тай ідентифікації. Формалізація чогось ги язык ґарантує, же оно ся годно и дале держати удну русинськой ідентичности й легко ся передавати дале. Місто того, жебы думати за сесе гикой вшиткі ся одказувут од чогось свого, ліпше думати завто, же каждый из тым дустават штось довгостроковоє.

Беручи до увагы вшитко туй написаноє, кідь мы ся серіозно ставиме д еволуції, ид поліпшеньови нашой ситуації, та мусиме йти одповідным путьом. Наша одповідь тому — Універзалный пудкарпатськый русинськый стандарт. У цілови сесь стандарт тото скапчаня елементув бесіды зо вшиткых русинськых земель у мінімалістичнум стандарті, тым кроком теперь каждый реґіон буде мати свуй стандарт. Як увидите дале, мы ся постарали вчинити так, жебы сесь наш стандарт не быв надміру строгым. Головно увагу даєме дакотрым окремым частям ґраматикы тай критичного словникового фонда — предложкам, именникам, прикметникам тай дієсловам, котрі сут основов про комунікацію. Обсяг сього исписа тото максимум 100 слув, ушиткі инші слова лишаеме на розсудок челядника, котрый сам буде рішати, што хосновати. Ци сьте з Хуста, Мукачова, Свалявы вадь Перечина, будете годні супокуйно розуміти написаноє (таги теперь, бо сеся брошура написана сим стандартом!).

Кідь штось из того, што увидите дале на сих боках, буде ся рузнити од того, як говорите ипен вы, та знайте, же тото не даякі «нерусинські» авадь «неправилні» елементы, сесе лем тото, як ся розвинула наша бесіда у иншых русинськых реґіонах. Кідь заведете якісь из сих елементув у свою бытову тай писмову бесіду, та внесете доста читавый принос у діло розвитка и скапчаня нашого народа. Вы выберете путь културной еволуції — сесе єден из май патріотичных поступкув, котрі годен вчинити русин, котрый ся старат за свуй наруд тай своє будучоє.

Структура й Границі

Універзалный русинськый стандарт у перву очередь має ціль стати такым си «скелетом» про носителюв русинського языка. Накурто кажучи, сесе буде не повна стандартизація, ги наприклад в українськум авадь румынськум языкови. Мы не прянеме дати дефініцію каждому окремому словови, ай якісь правила бесіды на май базовум уровньови. Місто того наш стандарт є доста ограниченым, вун має ціль помагати развойови тай еволуції русинського языка и робити комунікацію ушиткых сел тай варошув май простов незалежно од їх діалекта.

Сесе значит уніфікацію главных областий, такых ги ґраматика, ортоґрафія тай май важні компоненты словникового фонда. У будучности, коли булше людий примут сесь стандарт, май скорі, же будут даякі додаткові модифікації тай стандартизації, айбо теперь, у сесь момент, всьо што мимо правил є сугубо на розсудок и дяку челядника. Мы пудпоруєме хоснованя свойой місной лексикы в містах не реґулованых стандартом.

Маленько за бекґраунд, на чому в цілови закладеный наш стандарт? Універзалный пудкарпатськый русинськый стандарт ся базує на живых говорах Пудкарпатя з даякым вплывом пряшівського стандарта русинського языка. Сякі обстояня мавут дакулко причин. Запервоє, 70% русинського населеня в Європі жиє ипен у Пудкарпатьови. По шелиякым оцінкам, у сюм реґіонови жиє булше ги 700 000 русинув, коли на Словаках жиє максимум 100 000 русинув, у Полщи 50 000–100 000 тай 20 000 у Сербії. Хоть яка проба створеня стандарта має быти приступна булшині населеня, зато главну увагу приділяєме Пудкарпатьови з уплывом май знамого тай хоснованого уже екзистувучого стандарта из другого по великости реґіона.

За другоє, ипен локалні говоры Пудкарпатськой Руси мавут у собі май читаво унікалных рис. Наприклад, там, де ся пряшівські ай лемковські говоры зблизили з українськым языком, наприклад у зміні старого прасловянського *о>і (*konь, *podъ > кінь, під), там булшина Пудкарпатськых говорув розвинули *о>у (*konь, *podъ > кунь, пуд). Што булше, дакотрі говоры Пудкарпатя на тум місті розвинули звук унікалный звук ӱ (кӱнь, пӱд). Сесю унікалну рису мы тримлеме за дуже важну и думаєме, же єї мусай усокотити.

Сесь стандарт быв розробленый такым образом, жебы дозволити як У, так и Ӱ. Ӱ хоснуєме похожо на тот принцип, котрый ся хоснує у російськум языкови про букву Ё, котра там є опціонална, и лем пишучый рішат, писати ю ци ньит. Кідь вы в своюм діалекті маєте звук /ü/, та закликаєме вас хосновати на писмови букву Ӱ там, де носителі иншых діалектув хоснувут просту У. Ушиткі и так будут прекрасно розуміти вами написаноє!

Алфавіт

Універзалный пудкарпатськый русинськый стандарт має 34(+1) буквы. Долув дані їх форма тай транскрипція через ІРА (МФА). Ищи маєме QR код, проскановавши котрый сьте си годні стерьхати русинську клавешницю на свуй мобілный девайс.

Велика буква	Мала буква	МФА (транскрипція)	Велика буква	Мала буква	МФА (транскрипція)
А	а	[a]	Н	н	[n]
Б	б	[b]	О	о	[ɔ], [o]
В	в	[v], пусля голосной и на кунцьови слова [u̯]	П	п	[p]
Г	г	[ɦ]	Р	р	[r]
Ґ	ґ	[ɡ]	С	с	[s]
Д	д	[d]	Т	т	[t]
Е	е	[ɛ]	У	у	[u]
Є	є	[je], [ʲɛ]	(Ӱ)	(ӱ)	[y]
Ж	ж	[ʐ]	Ф	ф	[f]
З	з	[z]	Х	х	[x]
І	і	[i]	Ц	ц	[t͡s]
Ї	ї	[ji]	Ч	ч	[t͡ɕ]/[t͡ʂ] (твердость ци мнягкость залежит од говора)
И	и	[ɪ]	Ш	ш	[ʂ]
Ы	ы	[ɤ]	Щ	щ	[ʂt͡ɕ]/[ʂt͡ʂ] (твердость ци мнягкость залежит од говора)
Й	й	[j]	Ю	ю	[ju], [ʲu]
К	к	[k]	Я	я	[ja], [ʲa]
Л	л	[l]	Ь	ь	не має свуй звук, лем мнягчит спередущый приголосный
М	м	[m]

Коментарі ид букві ‹и›

Буква ‹и› значит рувно тот звук, што и в українськуй бисіді, з тым лем розділом, же в нас вун:

1) Годен стояти на зачаткови слова. В українськых школах учат, же на зачаткови слова слобудно писати лем ‹і› — забудьте сесе правило, про нас оно не фунґує. В українськуй бисіді сам звук /и/ не годен ся появляти на зачаткови слова, кой у нас наопак, на зачаткови слова стоит головно лем вун: игла, изробити, Иршава, имити, и (спойка).

2) Годен стояти пусля звука /й/, образувучи комбінацію звуку /йи/: /стойит/, /тройити/, /крайина/. У сих припадах пишеме просто -и- без ‹й› (написаня буквы ‹й› туй просто лишньоє, бо не найдеме скоро ани єдного трафунка, де бы звук /и/ стояв такой пусля иншого голосного звука тай не быв од нього одділеный звуком /й/): стоит, троити, краина.

Коментарі ид букві ‹ы›

У своюй основі наш стандарт хоснує українськый алфавіт. Айбо українська система писма не годна закрыти ушиткі потребы про передачу нашого языка у текстовум форматови банално позад того, же українськый язык не має критично важного про нас звука — [ɤ]. Ипен про запис сього звука хоснуєме (и, направду, ушитку історію щи до 1945. рока сьме хосновали) букву ‹ы›.

Жебы сьте май порозуміли, за якый звук иде бисіда — за тот, котрый наша чилядь на писмови часто просто пропущат: „т, бла, шіковнй, м, в’тк’ (локална форма)“. Хоснувучи букву ‹ы› сесі слова бы выпозировали сяк: „ты, была, шіковный, мы, выткы“.

Теперь, коли сьте дефіновали акустичный образ сього звука, просто ся прислухайте д иншым словам. Там, де чуєте сесь самый звук — пишіт ‹ы›. Ушитко доста просто!

Даме щи даякі май конкретні рекомендації, де писати сисю букву, кідь про вас тяжко сесь звук имити на слух (авадь кідь вы не фест хоснуєте авадь не фест добрі знаєте по-русинськы):

1) Слова, у котрых сись звук критично важный про їх одділеня од иншых слув: ты, мы, (порувняйте з „ти (тобі)“, „ми (мені)“); быти (порувняйте з бити) тай його формы (была×била×біла); мыти, мыла (порувняйте „мыла возур × мила дівчина“).

2) Прикметникова кунцьовка назывного одмінка чоловічого рода -ый: зеленый, новый, старый, світлый, дорогый, тай у иншых одмінках: світлых, дорогыма, новым, зеленыма. Сеся кунцьовка годна стояти и пусля мнягкого согласного — сякі трафункы записуєме доста чуднов и по-свому прекраснов комбінаційов -ьы: домашньый, туньый, усьый (домашньых, усьым, туньыма).

3) Букву ‹ы› пишеме пусля ‹к, ґ, х, г›: гыртанка, довгый, кырниця, великый, хыріти.

4) У префіксови вы-: выпити, выйти, выділити, вывчити, выкопати (дуже популарні варіанты сього префікса у-/ву-: вупити/упити, уйти/вуйти). Волієме хосновати на писмови ипен вы- позад його етимолоґічности й універзалности, обысьме ушиткі писали плус-мінус єднако (хоть и приказуєме мало иншак). Сесе не значит, же у розмовнуй бесіді слова «упити, вулляти, вуйти» треба выговорьовати через «вы-», туй бесіда йде лем за писмо.

5) Кідь вам дуже тяжко дефіновати сесь звук, авадь вы просто не знаєте по-русинськы (айбо хочете ся научити), та годні сьте ся обернути д иншым словянськым языкам, кідь выстават вам на тото знань. У булшині припадув наш звук /ы/ стоит рувно на тому містови у руно тых словах, што и російсько-білоруськый звук /ы/ тай полськый звук /у/ — быти/быць/быть/być; рыба/рыба/рыба/ryba; выпити/выпить/выпіць/vypić. У чеськуй тай словацькуй бесідах історично рувно сякый звук ги в нас ся записовав буквов ‹у/ý› (іпсилон). Хоть ныні тоты бисіды стратили сесь звук, його запис на писмови ся обстав ги рудимент: быти/být; малый/malý, язык/jazyk; мыслити/myslet. Сесь спосуб годен вам лем мало помочи, фунґує далеко не у 100% трафункув.

Коментарі ид букві ‹ӱ›

Бӱлшость русинськых діалектӱв має семифонемный вокалізм, респ. має лем 7 голосных звукӱв: [і и ы а е о у], и одповідных буквӱв цілком выстават на їх запис. Айбо у говорови, котрый ся традиційно называт бережанськым (говорят ним на території приблизно меджи ріками Ріка тай Латориця, вчути го мож коло варошӱв Свалява, Севлюш, Иршава тай на восток од Мукачова), ситуація мало иншака. Сесь говӱр має 8. фонему — /ü/, котру мож учути в такых словах ги „кüнь, бüлше, кüлко, вüл“, котрі у бӱлшині діалектӱв мавут формы „кунь, булше, кулко, вул“. Про запис сього звука, котрый, як тото часто кажут, „напоминат дашто меджи [і] тай [у]“ вадь „[і], выговореноє из губами трубочков“ (што не дуже далеко од правды) буквӱв зо стандартного кириличного алфавіта не выстават.

Зато, кідь ся дуже хоче сесь звук дати на писмо, хоснуєме букву ‹ӱ›. Включеня сякої факултативної буквы є важным кроком у еволуції сього стандарта. Рекомендації тай коментарі про написаня ‹ӱ›:

1) Из усьых варіантӱв (ӱ/ӯ/ü/î/ô/ò/…) волієме иппен букву ‹ӱ› з двома крапками горі. Сеся буква ся хоснує в діалектолоґічных роботах ипен про рӱвно тоты цілі, што сут пописані май горі.

2) Пишеме ю на містови, де ся у бережанськӱм говорови выговорює фонема /ü/. Тото не случайні міста, їх просто треба знати (чути). Не є ниякого 100% принципа, за котрым мож бы было опреділити, де йсю букву писати, кідь вы не сьте носительом бережанського говора. Кідь ся не обертати д иншым языкам, та ачей єдиный метод — проодміньовати слово, де ся чує /у~ü/. Наприклад: кунь-коня, муй-моя, вуз-воза. Из сього выплыват: кӱнь, мӱй, вӱз. Кідь є можность ся обернути ид другым языкӱм, та мож порӱвняти русинськый/украинськый язык з иншым словянськым языком (наприклад російськым, білоруськым, болгарськым). Кідь у єднӱм слові у русинськӱм чуєте /у/, в українськӱм /і/, а у російськӱм /о/ — май скорі, же на сюм містови на Бережанщині будут казати через /ü/ — кунь, кінь, конь — кӱнь. Вуз, віз, воз — вӱз. Айбо сись варіант тоже не є на 100% бизӱвный, и…

3) …кідь не сьте бизӱвні, де треба писати ‹ӱ›, та не пишіт єї домак, хоснуйте просту ‹у›. Ситуація, похожа на таку из хоснованьом буквы ‹ё› у російськӱв ортоґрафії. При тум, выговорьованя звука /ü/ в уснуй бесіді є мусайным у назывках населеных пунктув тай именах, котрі тот звук ориґінално мавут.

4) Кӱнцьовка давалного/місного одмінкӱв прикметникӱв жӱнського рода обычно ся пише -уй — дам пити краснуй дівці, што стоит на зеленуй травичці. Айбо кидь рішили сьте писати ‹ӱ›, та сися кӱнцьовка ся мусит поміняти на -ӱв — дам пити краснӱв дівці, што стоит на зеленӱв травичці.

5) Кідь маєте потребу записати звук /ӱ/ пӱсля мняткого приголосного — пишіт простоє ‹ю› (сесе ся докыват не лем боржавського говора) — у сюв, обывателюв, дам юв.

6) Кідь уже сьте рішили хосновати букву ‹ӱ›, та рекомендуєме ю писати ай у чужых словах — запозыченьох авадь власных назывках, де в ориґіналнӱм языкови стоит звук /ü/: дебӱт, Дӱселдорф, Мӱнхен, Брӱсел, Жан-Лӱк Ґодар.

7) Мовчано Общество Русинського Розвоя у своих документах хоснує ‹у› окрем выимковых ситуацій, описаных горі.

Займенникы

ENGLISH	УКРАЇНСЬКА	РУСИНСЬКЫЙ
I	я	я
you (singular, informal)	ти	ты
he/she/it	він/вона/воно	вун/она/оно
we	ми	мы
you (plural, formal)	ви	вы
they	вони	они

Часослова

ENGLISH	УКРАЇНСЬКА	РУСИНСЬКЫЙ
to answer	відповідати, відповісти	одповідати, одповісти
to ask	просити, попросити / питати, спитати	просити, попросити /  звідати, зазвідати
to add	додати	додати
to build	будувати, збудувати	будовати, збудовати
to follow	слідкувати	слідити
to hate	ненавидіти	ненавидіти
to finish	закінчувати, закінчити	кунчати, закончити
to fall	падати, впасти	падати, упасти
to wish	бажати, побажати	вінчовати, повінчовати
to start [begin]	почати	зачати / ймити
to look [like]	виглядати	выпозировати
to leave	залишати, залишити	лишати, лишити
to live	žyty	žyty
must	мусіти	мусіти
to notice	помітити	помітити
to use	використовувати, використати	хосновати, схосновати
to read	čytaty	čytaty
to write	писати, написати	писати, написати
to think	думати, подумати	думати, подумати
to know	знати	знати
to have	мати	мати
to go	іти, піти	ити, пуйти
to say/tell	казати, сказати	повідати, повісти
to see	бачии, побачити	видіти, увидіти
to come	приходити, прийти	приходити, прийти
to decide	вирішувати, вирішити	рішати, рішити
to need	[треба]	[треба]
to open	відкривати, відкрити	одкрывати, одкрыти
to close	закривати, закрити	заперати, заперти
to admit	визнавати, визнати	вызнавати, вызнати
to depend (on)	залежати (від чогось)	залежати (од чогось)
to struggle	боротися	бойовати
to exist	існувати	єствовати
to approve (of something)	приняти (щось)	прияти (штось)
to regret	шкодувати	бановати
to want	хотіти	хотіти
to be afraid	боятися	бояти ся

Предложкы, союзы, прислувникы

ENGLISH	УКРАЇНСЬКА	РУСИНСЬКЫЙ
about	про	за + знах. одм.
above	над	над
according to	згідно з	подля, за
across	через	через
after	після	по + дав. одм.
against	проти	протув, проти
also	теж	тыж, тоже
and	і	тай, и
around	довкола	довкола, кругом
because	бо	бо
before	перед	перед
behind	ззаду	иззад
except	крім	окрем
between	між	меджи, помеджи
but	але	айбо
for	для	про
for example	наприклад	наприклад
from	від	od
if	якщо	кідь
in	у	у
in order to	щоб	жебы
inside of	всередині	удну
instead of	замість	місто
including	включно	включно + оруд. одм.
near	біля	коло, пиля
neither	ані	ни, ани
neither…nor	ні…ні	ани…ани
on	на	на
or	або	вадь, авадь, ци
over	над	над
than	як	як
that	що	же
through	крізь, через	крузі / крӱзі
to	до	ид, д + дав. одм.
under	під	пуд
until	до	до + род. одм.
with	із	из
with regard to	щодо	што ид + дав. одм.
when	коли	коли, кой
without	без	без

Додатковый словник

ENGLISH	УКРАЇНСЬКА	РУСИНСЬКЫЙ
what	що	што
only	лише	лем
who	хто	ко
still	ще	ищи
this	це	сесе
that	те	тото
yes	так	айно
no	ні	ньит
already	вже	уже
all	все	ušytko
some	кілька	пару
name	ім’я	имня
idea	ідея	напад
book	книжка	книжка
maybe	можливо	може быти
almost	майже	майже
better	краще	ліпше
apparently	видно	видав

Ґраматика & Ортоґрафія

Дієслово «быти»

Русинськоє дієслово быти (анґл. to be) дуже ся рузнит од українського бути тай російського быть. Главный розділ лежит у тум, же нашоє дієслово быти годно и мусит ся одміньовати. У тот час, як в українськуй бесіді у теп. часі оно має лем форму є, а в російськум есть (я есть, ми є тай т.д.)

Одміньованя русинського дієслова быти

я	єм/им
ты	єсь/ись
вун/она/оно	є
мы	єсьме/сьме
вы	єсьте/сьте
они	сут

Треба повісти, же формы єм taj єсь, коли стоят такой пусля слова, котроє ся кунчат на голосну, страчувут зачаткову голосну тай скорочувут ся до просто м taj сь, при тум ся обставут окремыма словами, и пишут ся окреме (без апострофа, дефіса ци щи чогось там.) — ныні м злый (айбо злый им ныні), добра сь (айбо добрый ись), одкы сь?, робила м (айбо робив им).

Потенціал

Потенціал у русинськуй бесіді ся образує частков бы (історично аорист 3. ос. єдн. дієслова быти.) з додаваньом дієслова быти у формі теперішнього часу про особу тай число, котрі нам треба: робили бы сьме, вун бы спав, їли бы сьте. Выимков є форма 1. ос. єднины — бых (історично аорист 1. ос. єдн. дієслова «быти».) — спав бых теперь.

Дакулко правил за дієслова

– Кунцьовка 3. особы теперішнього часу дієслув тверда -т — ходит, робит, чинят, дякувут.

– Одмічаєме зміну ј>в у формох 1. ос. єднины тай 3. ос. множины дієслув — дякувут, розумівут, знавут, думавут, одкрывут (misto дякуют, розуміют, знают, думают, одкрыют).

– Дієслова на -ати, што у 3. особі єднины у нашых говорах мавут наголошéну кунцьовку -є́, а у пряшівськум стандартови -ват; волієме пряшівськый варіант —  [сесе] стават ся, [вун] дават (стає ся, дає), айбо при тум знає, має (бо туй -є не нашолошéна).

– Помеджи формами, де ся в єдных говорах выговорює /ж/, а в другых /дж/ (виджу/вижу; сиджу/сижу) волієме хосновати форму з /дж/ — виджу, ходжу, онаджу.

Obšči pravyla:

– Pryjmennyk y prefiks *ot pyšeme hy od — од нього, одперти, одкрыти, одкіть. Русинська бесіда має повно територіалных варіантув сього префікса и прийменника: уд, вуд, выд, від, вӱд… Жебы всокотити принцип єдиной ортоґрафії мы сохтуєме хосновати на писмови май етимолоґічный варіант od. Тото не значит, же и в живуй бесіді треба місто свого автентичного уд авадь выд казати od – ньит, бесіда йде сугубо за написаня.

– Volijeme ne chosnovaty ‹ji› puslja pryholosnŷch — діти, тіло, ліс, німый (misto дїти, тїло, лїс, нїмый). Туй наш принцип єднакый из тым, што ся ныні хоснує в українськуй ортоґрафії. Розділ на «мнятку і» тай «тверду і» (і/ї), котрый навыргувут дакотрі русинські ґраматикы, не хоснуєме. Букву ‹ї› хоснуєме лем про запис двох звуку [йі].

– Puslja velarnŷch ‹k g ch h› pyšeme ‹ŷ› — кыпіти, бітанґы, мухы, ногы. У говорах Ужанщины пусля ‹к ґ х г› годен стояти лем звук /и/, айбо жебы всокотити єднакость написаня, мы сохтуєме писати /ы/ пусля ‹к ґ х г›, а читаєме го вже так, як тото є в нашых рудных говорах. Выимка – слово hy, котроє все пишеме з ‹и›.

– Puslja šypljačŷch ‹š ž č dž› pyšeme ‹y› — ушитко, читати, жити (выимков сут лиш кунцьовкы прикметникув — шиплячый, краснійшый, ворожый).

– Не хоснуєме -йи- — їх, їм, стоит, краина.

– Не хоснуєме буквы ō‌/ē‌/ё/…

– Желателно не хосновати ӯ/ӱ/ü, а писати простоє ‹у›. Кідь дуже ся хоче передати бережанськый звук /ӱ/, та мож (лиш кідь ся дуже хоче!), айбо хоснувучи тоты принципы й рекомендації, котрі даєме у блокови за букву ‹ӱ›.

– Не хоснуєме подвоєня буквув — стороча, населеня, заданя, розуміня. Выимками годні быти слова, де ся корінь кунчат на -н, тай суфікс пусля корня такой ся зачинат з н- — цінный, денный, а такой слово лляти (ллє, выллю, …).

– ‹л› сперед ‹н› усе тверда — болниця, нормалный, шкулный, функціоналный.

– Частицю „не“ тай пишеме через ‹е›. Спойку „щи“ пишеме через ‹и›.

– Префікс *vy- пишеме ги вы– — выйти, выпити, выписати.

– Кунцьовку родового одмінка жунського рода у прикметнику пишеме ги -ой місто -ої — не є красной молодой дівчины.

– Даєме розділ меджи давалным тай місным одмінком у прикметниках мужського тай середнього рода, у міснум одмінку хоснуєме курту кунцьовку -ум(-ӱм) місто -ому — на тум краснум дворі × на тому красному дворі.

– У оруднум одмінкови прикментникув хоснуєме кунцьовку –ыма місто –ыми — меджи великыма старыма деревами × меджи великыми старыми деревами.

– Споєня ‹ув/юв› не скорочуєме до ‹у/ю› — рувный, бизувно, варошув (род. одмінок множины), ґаздув (род. одмінок множины).

– Кідь є потреба записати /й/+голосный пусля приголосного, та волієме в сякых припадах меджи приголосным ай йотованов буквов ‹я ю є ї› не писати нич — булшина сякых припадув тото спойкы з губныма приголосными ‹б п в м ф›, котрі усе сут тверді: пять, пют, девять, вєдно [пйат’ пйут дивйат’ вйедно]; авадь просто дуже рідкі случаї, про котрі заводити окремый симбол буде надмірно и котрі мож просто затямити: зязати, зєднати [зйазати зйеднати].

Села, вароші тай назывкы реґіону

Універзалный пудкарпатськый русинськый стандарт має правило хосновати рудні русинські назывкы про вшиткі русинські понятя, вароші, села, реґіоны тай людий. Нам єдно, же яку офіційну назывку має тото ци иншоє — фурт тай усяде волієме ипен русинську верзію. У сюм параґрафови накурто розкажеме за конкретні принципы тай испис май коректных русинськых форм.

Русинські власні назывкы, не позеравучи на реґуларні принципы хоснованя голосных у нашум стандарті, сокотят свою реґіоналну форму з урахованьом тамошньых діалектных особеностий. Наприклад, місто Пудкарпатського варіанта „Пряшувська Русь“ хоснуєме „Пряшівська Русь“ — сяк буде по правилам говору того реґіона. Меджи тым, при написаньови назывок сел тай варошу, имен людий из самого Пудкарпатя, додержуєме реґуларных ортоґрафічных правил стандарта.

Важно: назывкы русинськых варошув тай сел усе мали тай мавут кунцьовку -ово. Кунцьовкы -еве, -ево д нам принюс Советськый Союз, они не сут про наш край автентичні: Горінчово, Нанково, Мукачово, Тячово. Одмінювут ся сесі назывкы ги именникы середнього рода: у Мукачові, из Тячова.

Испис:

Русинські реґіоны:

Пряшівська Русь (Словакія)

Пудкарпатська Русь (Україна)

Лемковина (Польща)

Сотакія (Словакія)

Паннонська Русь (Сербія)

Землі Южных поселенцюв (Мадярщина)

Русинські вароші тай села:

Пудкарпатська Русь: Ужгород/Унґвар, Мукачово, Хуст, Свалява, Иршава, Виноградово/Севлюш, Берегово/Береґсас…

Пряшівська Русь: Меджилабірці, Пряшів, Свідник, Остурня…

Лемковина: Саник, Ґорлиці…

Паннонська Русь: Руски Керестур, Коцур…

Ныні офіційні варіанты тай їх наші місні одповідникы:

Задньоє (оф. Приборжавське), Воловоє (оф. Міжгір’я), Серенчово/Серенчувці (оф. Щасливе), Суль (оф. Сіль), Верьхня Апша (оф. Верхнє Водяне)…

Украинізмы тай росіянізмы

Ищи маєме туй куртый испис частых росіянізмув тай українізмув, котрі ся часто появлявут у живуй людськуй бесіді. Ясно, же ся без запозычень не обходит ани єдна бесіда у світі, и дакотрі росіянізмы ци українізмы мы супокуйно свідомо хоснуєме. Айбо дакотрі, май мало тоты, што сут у сюм исписі, не хоснуєме домак — волієме наші рудні формы, и вам радиме сяк чинити.

УКРАЇНІЗМЫ	РУСИНСЬКІ ВАРІАНТЫ	коментарь
вітаю!	серус! привет! здоров/здоровля!	У русинськуй бисіді посправді є слово „вітати“, айбо оно ся хоснує главно у кличнум одм.: „Вітай!/Вітайте!“ — у русинув сесе одповідат тому, што по-украинськы буде „Ласкаво просимо!“
бажати	вінчовати
свобода	слобода
теж	тоже, тыж
краще	ліпше
багато	много, читаво
ніц	нич
РОСІЯНІЗМЫ	РУСИНСЬКІ ВАРІАНТЫ	коментарь
добавити	додати	„Добавити“ по-русинськы значит „завершити процес бавленя/кунчити бавити“.
час	година	„Час“ по-русинськы ото рос. время, анґл. time
спокойный	супокуйный/ супокӱйный
вроді	майже, ачей
канєшно	бизувно/ бизӱвно
жизнь	житя, живут/живӱт
удача	серенча
кусок	дараб
желаніє	дяка
начати	зачати, яти, ймити
іногда	подаколи, пораз
всігда	усе, фурт
так же само	рувно сяк
єслі	кідь
вобще	докус, домак
выглядіти	выпозировати
хуже	гурше/гӱрше
лучче	ліпше
являтися	быти	У русинськуй бесіді посправді є слово „являти [ся]“, айбо оно ся хоснує головно у церьковнум, „высокум“ контекстови, тай має значеня близкоє ид „появити ся“. У русинськуй бисіді ліпше повісти просто „быти“.
іспользовати	хосновати
видимо	видав
із-за	позад

Поєдны ґраматичні рисы українськых діалектув, котрі ся пораз стрічавут у днешнюй живуй бесіді и котрі мусай уникати

– Інфінітив на –ть (буду бігать, буду писать, хочу спать). Сяка кунцьовка інфінітива не є росіянізмом тай ся фіксує у многых исто українськых діалектах. Айбо русинська бесіда тото не українськый діалект, и даже кідь прияти доста шалену ідею за «закарпатський діалект української мови», та тото нич не мінят, бо ани у єднум карпатськум говорови ся тота кунцьовка не фіксує, и сякі інфінітивы не сут про нас автентичні. У русинськуй бесіді туй годно быти лем –ти: робити, ладити, дяковати, рушити.

– Кунцьовка -е у 3. особі єднины дієслув склоньованя –ити (ги робити – [вун] робе, ходити – [вун] ходе) — рувно тот трафунок, што у первум пунктови. По-русинськы туй годно быти лем -ит/-ить (-ить тото усна бесіда, на писмови не хоснуєме) — [вун] робит, [вун] ходит.

– сі/сє місто ся ги у мати сє, ладити сі — по-русинськы годно быти лем ся — мати ся, лаяти ся, мыти ся. Русинська бесіда має частку си, айбо она не годна заміняти ся, бо значит домак другоє, тото синонім „собі“ — купити си (собі), дати си (собі), узяти си (собі) ≠ купити ся, дати ся, узяти ся.

Пуддержіт сесь стандарт!

Еволуція културы народа жадат координації мотивованых людей, котрі видят возможности в тум, ид чому прянут. Мы мусиме зоперти розпаданя нашой рудной бесіды й у тот час ся операти на умілство й творчость тых, ко быв до нас. Вы годні помочи в осягненьови сьой цілі, и теперь сесе часть одповідалности, котру вы несете ги знавучый обыватель свого реґіона. Май елементарноє и важноє, што сьте годні вчинити, тото зачати хосновати сесе «по-нашому» (русинськый язык) у кам май многых сферах свого живота. Проштудіруйте сесь стандарт тай зачніт го хосновати кам май скоро, айбо кідь раз про вас буде го тяжко опановати, та просто тогды хоснуйте русинськый язык у кам май булшум числі ситуацій так, як хоснуєте го з цімборами ци файтов.

Окрем того, зачніт хосновати сесь стандарт у своюм писаньови тай у бесіді, розкажіт за нього иншым. Кам май блуше челяди ся дузнає за сесь стандарт, тым булше челяди буде го хосновати тай тым май близко мы будеме д масовому хоснованьови сього ограниченого стандарта. Дуже важно, жебы обывателі каждого вароша могли легко го порозуміти тай схосновати в своюм животі. Роказжіт за нього як дорослым, так и дітьом, дітий особено файно тай порядно научіт сьому стандартови. Даже кідь выділите на сесе діло по пять минут вечур, та и так пруйде дуже немного часу сперед тым, як они опанувут обсяг сьой брошуры.

Накониць, мы такой мусиме выступати за заведеня русинськой бесіды у ошколах уєдно з державнов. Сяка практика уже є на Словаках, де носителі русинського языка мавут свої унікалні школы. Сесе ситауція, при котруй не буде переможцюв тай переможеных. Можность учити свуй рудный язык у школах — сесе право, котроє мож найти скоро у вшиткых містах Європы. Сесе європейська цінность, и не треба ї обминати. Сесе щи й не ограничує потенціал ученика у єднум языкови, кідь вун ся у тот час учит щи єден.

За нас

The Society for Rusyn Evolution is a think tank organization founded in October 2020 by Rusyn-American Starik Pollock. We are an organization made up of Rusyns based all over the world, and our mission is to help ignite and guide the development of Rusyn intellectual, creative, and political thought across the globe.

Общество про русиньскый розвуй — аналітичный центер, закладеный у октоброви 2020. американськым русином Старіком Поллоком. Мы — орґанізація русинув из цілого світа, и наша місія — помочи пробудити, розпалити тай справити розвуй русинського інтелектуалного, творчого и політичного думаня в цілум світі.