У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю: молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.
Розкажіт раз за себе и вашу путь у русинську двиганьови.
Родив им ся тай жыв им у Мукачовському районови до свойих 9 рокув. Дале-м ся перебрав из родаками на Чехы. Даяк май активно-м ся зачав анґажовати у русинському двиганьови у 2018. році, хоть дашто-м провбовав и сперед тым. 2018. року-м на фейсбукови учинив сторунку, котра ся днись кличе RUE \\ Русинськый портал, там им ся змагав публіковати ушытко, што ми ся виділо інтересным – дашто за язык, за наш сохташ, історію. Дале-м пак учинив сайт, на котрому дниськы мож найти русинськый словник, приказкы, книговницю, тай повно другого.
Розкажіт, як и коли сьте ся дузнали за русинув и дуйшли сьте ид своюй індентичности.
У нашуй файті ся за сякоє ниґда не бисідовало, рус им так, ги другі, без інтересованя, ож ко сьме тай што сьме. Айбо тямлю, ож фурт ми было чудно, кой им позерав украинські каналы по телевізорови, ож звучит тамкы не докус наша бисіда, хоть по ідеї сьме Украинці тай кругом кажут, ож бисідуєме по-украинськы. Дома тот контраст не видко, бо ушыткі приказувут по-нашому, а тот украинськый телевізор быв лем малов цятков из приниманої чилядником бисіды.
Уже май пак, кой им ся перебрав на новоє місто, де нашої бисіды, мож казати, не было, айбо была украинська з телевізора, зачав им видіти тот контраст тай розлику межи нашов тай “тоже нашов” украинськов бисідов. Хоть акліматізація ми ся дала легко, айбо и так им бановав за домувством тай отцюзнинов, позад чого-м зачав повно сидіти у інтернетови, узбірувучи інформацію за історію рудного краю. Сякоє зглядованя ня часом привегло и д первым матеріалам за Карпатськых Русинув, у котрых им найшов удповіді на звіданкы, котрі-м на тот час мав.
Вы сьте єден из май активных русинськых діятелюв на теперішньый час. Як знаєме, вы сьте основатель Русинського Портала, у склад котрого входят менші проєкты, як ґазета, онлайн-словник и так дале. Из чого ся усьо зачинало? Розкажіт за перві крокы и розвойови вашых проєктув.
Тямлю, ож тогды (2018. рук) ми ся виділо, ож русинськый сеґмент інтернета докус мертвый (тото была неправда, просто не знав им за другі інтересні проєкты), та рішив им го мало ожывити, учинив им на фейсбукови сторунку, котра раз мала быти мойим личным блоґом, де-м ся ладив писати за хоть-што, не мало тото быти скапчано з Русинами вадь русинством ги такым, айбо мало тото быти по-русинськы. Лем пак ся указало, ож на тот час булша часть мойих інтересув сяк даяк кывала темы Русинув, та пак им тот муй блоґ перечинив на портал за ушытко русинськоє. Звідав им ся там читачув за темы скапчані з нашов бисідов, історійов, писав им свої назоры. Дале-м зачав роботу над сайтом, хоть типирь и не повім, які-м мав на нього планы. Тямлю, ож зберав им из фейсбука публікації другых авторув тай давав на сайт. Мож казати, ож тото быв прототіп даякої інтернетової новинкы.
Вєдно з тым им ся заінтересовав товмаченьом, провбовав им товмачити світову прозу тай наші народні казкы, котрі ся удавали за СССР по-украинськы вадь руськы. У тот час ся появила ідея / потребность мати онлайн словник, бо з фізичныма вадь пдф-верзіями не усе ладно нарабляти. Тогды-м зачав ручно переписовати русько-русинськый словник Іґоря Керчі, котрый им доты хосновав у роботі, хоть другого иппен и не было. Сяк ся тот словник ручно заповняв (из павзами) дас рук, а пак, дякувучи наспулным контактам, ся нам удало уйти на самого автора – Іґоря Керчу, тай дустати уд нього файлы, котрі ся дали схосновати тай наімпортовати на сайт.
Што ся тыче тої ґазеты, котру мож найти у архівови сайта, та тото быв час, кой ся на Пудкарпатю, позад вшелиякых причин, не удавала аниєдна новинка, хоть потреба была. Тогды-м учинив на сайтови повноціну інтернетову новинку, де сьме публіковали вшелиякі статі, головно за наш сохташ тай історію. Головным автором быв Юрко Шипович, днишньый головный редактор журнала Отцюзнина, сміло мож повісти, ож без нього бы не было и тої мої ґазеты. Типирь ґазета не функціонує, статі мож прочитати, айбо з убновов и параднов діґіталізаційов Отцюзнини потреба вести сяку новинку у мене удпала. Рішив им свуй час дати другым проєктам.
Над якыма проєктами робите теперь?
Ги казав класік, усьо є на фб… Фіґля. Маву таку проблему, ож не годен им чинити дашто єдно довгый час, бо ми ся приїдат тай пропадат дяка, завто фурт скачу з проєкта на проєкт: пораз дашто потовмачу, пораз напишу дашто на сайт. Провбуву тот свуй ґанч убернути на хосен тым, ож указуву, ож наша бисіда парує на ушытко. Сяк исьме потовмачили компютерну бавку Minecraft по-русинськы (у котруй треба час уд часу товмачити новый убсяг), потовмачили сьме дакулко епізодув популарного аніме Naruto, кой маву дяку, чиню мемы. Свою роботу цілю на молоджаву, и провбуву ю заінтересовати тай інспіровати на дашто подобноє. Раз пуд єдным из епізодув того аніме кось написав, ож «исе ня іспіровало чинити мемы из аніме по нашому», сяка реакція и є то, што уд мої роботы чекаву.
Вєдно з тым им адде убновив веб-аплікацію русинського словника, розшырив им функціонал так, ож мож тоту базу слув ушореных Іґорьом Керчом доповньовати словами з другых жерел, типирькы глядаву жерела, у котрых бы ся дали найти слова, котрі не устигли трафити у словник І. Керчі. Дякувучи сьому ся зачала діґіталізація словника Ласло Чопея 1883. рока, над котров робити другый чилядник.
Адде ся ушорила и база русинськых приказок, котру тоже плануєме дале розшырьовати.
Скурта, планув тай розробленых проєктув маву повно, лем за даякі щи порано и говорити, айбо кидь Буг поможе, та ушытко буде дотягнуто.
Но тай мусай повісти за нашу комуніту на Telegram, тото не мож назвати даякым мойим проєктом, айбо маву там даякі каналы тай чет-рокаші, у котрых ся наша чилядь дописує межи собов, тото си пораз тоже просит даякый час.
Теперь вы жиєте на Чехах. Добре знаєме, што в сюй краині дуже много нашoй челяди на зароботках. Одколи ся зачала война, стало їх ищи веце. Як думаєте, ци ся дасть русинськуй індентичности закріпити меджи сив челядьов? Чекат нас розвуй діаспоры, авадь будучна асимілація?
Є нас туй повно. Пораз ся онь чудуву, кулко повно. Нико не годен говорити за будучность, айбо ясно, ож было бы добрі з тов чилядьов даяк нарабляти. Сякоє нам туй направду хыбит. Айбо виджу позітивні тенденції, не лем межи діаспоров на Чехах, а у цілому. Дниськы дуже повно нашых молодых людий знає за такоє понятя, ги Русины. Сут такі, котрі ся не пилувут голосити д русинськуй ідентичности, айбо и они уже мавут розуміня того, ко такі Русины. Сякого не было щи 10-15 рокув типирь, дниськы тото направду має масовый ефект. Каждый другый дітвак даґде на тіктокови видів наші фіґлі, сут и такі, котрі ся дякувучи тым фіґльом заінтересовали тай «оставили глубокый сон». Исе новоє поколіня потенційно годно быти ци не первоє за цілу історію, котроє уд дітвацтва, дякувучи інтернетови, росте з твердов русинськов ідентичностьов. Не знаву, што нас чекат, айбо бізувно буде інтересно, виджу поблискы світла у кунци.
За даныма посліднього переписа на Чехах русинами ся записало даз до 800 чоловік, хоть обывателюв из Пудкарпатя дуже много. Из чим сесе годно быти скапчано?
Пак причины иппен такі, чом из стувок ийзрюв Русинув на Пудкарпатю ся д нашуй русинськуй ідентичности приголосило єдных дисять тысяч. Чиляди хыбит розуміня властної ідентичности, наші люде не привыкли д такому понятю, ги етнічность. Кидь мавут украинськый паспорт, значит сут Украинці, сперед тым ушыткі были совіцькі люде, а доті были Мадяре греко-католикы. Не каждый розуміє то, ож ун годен быти Русин етнічно, айбо Украиниць позад горожанства. А ко исе и знає, та не мусит розуміти, што уд нього хочут, кой ся звідавут за народность… Тот перепис тямлю, у звіданці за народность (етнічность) быв исписок майчастых меншин, межи котрыма были и Украинці, а кидь ся чилядник хотів записати Русином, та мусів раз убрати «другоє», а дале ручно написати «Русин». Побзерайме правді у очи, на шорового пудкарпатського міґранта исе «помного», нико ся з тым не буде тулко унаджити, а каммай у сякуй «друбноті», ги народность.
Убы ся исе поміняло, треба ясно розуміти, што уд вас иппен хочут. Иппен тота молоджава, за котру-м перше говорив, тото розуміє, и завто ми інтересно, які ся тото буде розвивати.
Розкажіт нам накурто за чеські русинські орґанізації. Яку роботу они проводят и яку ціль перед собов кладут?
На днишньый динь знаву за три фунґувучі соспулні орґанізації и дакулко фолклорных рокашув. Зачну орґанізаційов, котрої-м член: Společnost přátel Podkarpatské Rusi. Исе майстара русинська орґанізація на Чехах, основана у 1990. році, членська орґанізація Світового конґресу Русинув. Бере на ся головно орґанізацію вшелиякых научных акцій, бисід из умілцями, выставок. Удає кварталник Podkarpatská Rus. Дале бырнянськый Klub přátel Podkarpatské rusi, даколишня сестринська орґанізація тої нашої орґанізації. У єден час ся удокремила и ґаздує сама по собі, у туй орґанізації сут прімарно Чехы, котрым інтересноє Пудкарпатя. Они сут націлині головно на турістику – возят ся на Пудкарпатя тай Пряшовськый край. Дале майнова орґанізація – Karpato-rusínské krajanské centrum; у сюй орґанізації сут головно Русины з Восточної Словакії. Межи роботу сьої орґанізації мож зашорити орґанізацію рузных плесув-балув тай соспулных забав. Скурта «култура», ги ся туй говорит.
Яка основна хыба русинського двиганя на Чехах тай у Пудкарпатьови? Як бы мож было поліпшити ситуацію?
Буду говорити лем за нашу орґанізацію. Туй виджу єдну хыбу, котра читаво повплывала на типирушньый став: наша орґанізація фурт была позіціонована, ги орґанізація діля Русинув тай Чехув. И тогды исе было розумливо, бо было преповно Чехув, котрі мали якоєсь удношеня д Пудкарпатю – дако ся там родив, закы няньо там учительовав вадь урядовав. Дако там служив четником, дако туды ходив на вакації. Были межи членами и Русины, айбо было повно Чехув. У 90-х роках на членські стрічі ся сходжовали стувкы членув, а журнал уписовали тысячкы. Лем ясно, ож часом ся тото поміняло. Люде, котрі мали удношеня д Пудкаратю, постаріли, а діти їм не мали причины ся даяк анґажовати, ставати членами орґанізації за край, за котрый никус нич не знавут. Треба ся нам было май активно трансформовати тай убертати ся д новым міґрантам из Пудкарпатя, провбовати їх зазывати д активности, кликати ставати членами орґанізації. Исе ся нам не удало до типирь, айбо будеме провбовати.
Вы представляєте русинув Чехії у Світовуй раді русинув. Розкажіт дашто за роботу СРР и як ся паруєте до шорового конґреса.
За Конґрес тай СРР бых волів нич и не казати. Направду и не маву што. Трафив им туды не уд «шырокого выбора» кандідатув, айбо и так муй первый рук у Раді-м не годен оцінити позітивно. Уд конґреса у Новому Саді ся удбыли дві шорові засіданя, єдно было у Хорватії, другоє у Румынії. Богужаль, не муг им там быти фізично, хоть муг им ся прикапчати онлайн – за сяку можность ся фурт говорит, ож мала бы быти, лем раз ся тото анираз не вдало. Богужаль типирь не маву можности лишати ушытко тай везти ся за пув світа на засіданя Рады, тай не єм сякый сам. Тото моя проблема, айбо факт того, ож у наш час исьме ся не годни участнити засіданя онлайн, тоже много говорит за уровинь орґанізації. Як ся паруєме – тоже-м нич не годен повісти, бо фурт роблю булше на свойих проєктах, котрі нияк не скапчані з роботов орґанізації.
Што чекати од Світового русинського конґреса 2025. Рока?
Буде видко. Конґрес бы ся мав удбыти у Бухарестови, у будові румынського парламенту, исе солідно. Айбо ци стане ся доты дашто направду толковоє, чажко повісти. Тямиме, ож сперед конґресом у Новому Садови ся наш предсідник вєдно з далшыма русинськыма активістами участнив діскузії з Венеційськов комісійов Рады Европы, бисідовали головно за Русинув на Украині. Были убіцяні далші стрічі, лем удтогды нико нич. Де ся тото засікло? Нико не знає. Кидь до конґреса 2025. рока тото зрушит з міста – будеме мати за што приказовати, кидь ньит – та дашто придумавут, так ги усе. Хоть си заспіваєме.
Карпатські русины и русинськый язык были вызнані на Чехах на державнуй уровни. В Україні тото ся и по днесь не стало. Як си думаєте, у чому причина сякой позиції?
Годен им типирь довго повтаряти уже ушыткыма уповіджині слова, ож Украина даяка пудла, тай не хоче нас признавати. Тото правда, айбо, на бану, треба признати и то, ож пасівность нашої чиляди у сьому моменті має ци не майвелику вагу. Нашым людьом тото єдно, и хоть тото сяк усяґде, ож є активна меншина, тай пасивна булшина, айбо у нашому трафунку ся тота поміра дуже рузнит. Активных чилядникув, кидь позерати на потенційну кулкость Русинув, дуже мало, а поєдні куплині вадь просто шалині особы тому не помагавут. Скурта, убы Украина учула Русинув, та ийзрі мавут просити унісоно, а не стувкы рвати мандулы.
Туй мож наново спомянути за новоє поколіня, котроє годно быти чути за 10-15 рокув. Буде видко.
Много ко говорит, же як лем Україна стане членом ЄУ, та нараз буде мусіти вызнати русинув, бо Унія посилує. Ци правдивоє сякоє думаня? Што направду годно посиловати Україну вызнати карпатськых русинув?
Само собов, ож плусы уд ЕУ будут, буде май легко кооперовати з другыма русинськыма орґанізаціями у сюй проблематиці, айбо вєдно з тым, не думаву си, ож сякоє мож посиловати учинити, кидь держава тото прінціпіално не хоче. Тай правді быти, раз не виджу, убы сьме ся даяк дуже доказовали з орґанами ЕУ, ож бы за нас не забыли. Вертаєме д пережуй звіданці за пасівность мас – застати ся за Русинув на Украині годни вшелиякі европські інстітуції, айбо закы тоты інстітуції не увидят, ож тото направду треба туй чиляди тамкы на Пудкарпатю, доты нич не буде. Маєме дисять тысяч Русинув? Треба маймало дисять тысяч пудписув пуд петіційов.
Яку видите будучность русинського двиганя на Чехах и в Пудкарпатьови?
Дашто-м за исе уже казав: непозеравучи на у цілому пудлу сітуацію, видко и поєдні позітивні зміны, головно што ся кыват самої чиляди – інформація типирькы май доступна, дякувучи чому ся май повно нашых «сплюхув» зачинавут пробуджати, самі уд себе, не позад роботы нашых соспулных орґанізацій, а дякувучи нашым фіґлярошам тай блоґерам у інтернетови. Бо молоджаву не інтересує то, што чинят поєдні наші головні фивникы (ци туй на Чехах, ци дома на Украині), молоджаву інтересує, ож по-нашому мож смішно пофіґльовати авадь інтересно потовмачити бавку/кіно – исе їх силує побзерати на свою материнську бисіду иншак, збыти ся того стереотіпу, ож тото якась силська неошколована бисіда. Кидь ся автор удносит д бисіді, ги д повноцінуй, та и читач часом перейме исю позіцію. Богу дяковати, маєме типирькы доста сякых авторув, и кулкость їм из каждым роком лем росте. На днишньый динь на будучность позераву адсяк, реалістично из цятков оптімізму.
Які маєте планы на будучность?
Процвітаня… Хотів бы-м бировати и дале чинити дашто на сих нашых русинськых сотиках, бо маву и повно другої завгуры, скапчаної з личным жывотом. Не сохтуву плановати даяк дуже навперед, видит ми ся, ож у наш час тото не продуктивно.