Пудкарпатські говоры русинського языка, котрыма бісідувут карпатські русины Пудкарпатя, тото богатоє языковоє наслідство. Айбо од падіня комуністичного режима намаганя по кодифікації сього языка ся стрічавут из усякыма  серіозныма хыбами, у перву очерідь через одсутность офіціалного вызнаваня и уднушньых конфліктӱв меджи русинськыма орґанізаціями Пудкарпатя позад ґраматичных стандартӱв. Хоть ситуація и пӱдла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка — тото, што мусай мати про його всокочіня тай розвӱй. У сюв статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.

Хыбы кодифікації пӱдкарпатського варіанта русинського языка

Догадаєме ся за сусідӱв. Ги ся знає, русинська бесіда на Словаках была кодифікована ищи у 90. роках ХХ стороча. Недавно и русины Мадярщины кодифіковали свӱй варіант русинського языка. В Україні русинськый язык и карпатські русины не вызнані на державнӱв уровни. Одсутство вызнаня значит одсутность офіціалной пудпоры освітных, културных авадь лінґвістичных ініціатив, направленых на всокочіня и стандартизацію языка. Так як од державы чекати пудпору не треба, вшиткі намаганя по кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка мавут ся цілком сполігати на самопожертвованя и ресусры русинськых орґанізацій.

Русинські орґанізації по днесь не дӱйшли до єдного никаня по поводу єдиного стандарта языка, што фурт приводит ид конфліктӱм на темы ґраматикы, орфоґрафії и т.д. Кажда основна русинська орґанізація приклонна одстойовати свою верзію языка, котра, ги правило, фест ся рӱзнит. Наприклад, Русинськый культурологічный клуб уєдно из Обществом А. Духновича намагавут ся через журнал «Отцюзнина» тай «Алманах днешньої русинської літературы» пропаґандовати и утвердити граматику Маґелы. Крайовоє общество пудкарпатськых русинӱв уєдно из Русинськым літературно-културным обществом тай окремыма писателями и другыми русинськыми діятелями мавут своє позираня на тото,  як русинськый язык має лігати на папірь. У них основный позӱр на фонетику. Каждый рокаш ся держит свого позираня тай хоче провести кодифікацію без ураховованя никаня своих оппонентӱв. На даный час не є домінувучой ґрупы, котра бы мала май силні позиції про затверджіня стандарта, завто ся сесь процес затягнув. Никавучи на конфліктну ситуацію, стає ясно, же два рокаша не будут мати єднаня тай єднакого позираня на рахунок кодифікації, а «перемога» буде лем за тов ґрупов, котра укріпит свої позиції и буде мати булше єднодумцюв.

Не забывайме, пудкарпатськый русинськый язык включат у ся всякі діалекты, каждый из них має унікалні фонетичні, ґраматичні и лексичні характеристикы. Сеся рӱзнота буде усложняти процес кодифікації, покӱлко хоть якый стандарт мусит балансовати меджи потребностьов єдиной системы из урахованьом реґіональной розлукы. Но вєдно из тым не забывайме, што не лем русинська бесіда має сякі языкові характеристикы. Узьмім, на приклад, таліянськый язык, де ситуація из діалектами ищи май тяжка, но не позиравучи на сесе, таліянцям ся дало перейти через усі языкові тяжкости и утвердити кодифіковану норму.

Путь ид кодифікації

На теперь ушитко указує, же Пудкарпатя чекат кодифікація пудкарпатського варіанта русинського языка. Сесю тему пуднимат як Бобинець, выступаючи на боці Купара-Попа, тай Шипович из Русин-клубом, НРРЗ и Обществом им А. Духновича. Рано ци пӱзно кодифікація ся одбуде. Нояк до кодифікації, так и по нюв, має быти вчиненый и фунґовати централный лінґвістичный комітет, котрый бы ся складав из честуємых лінґвіштӱв, выкладачӱв языкӱв и представителюв великых русинськых орґанізацій, має центральноє значеня.  Комітет мусит мати повномочности контроловати процес кодифікації, а на дале реґуловати хоть які переміны у русинськӱм языковӱм стандартови.

Про рішіня конфліктӱв по поводу языковых стандартӱв, важно способствовати одкрытому діалоґови меджи русинськыма орґанізаціями. Реґуларні стрічі, семінары и конференції годни стати платформов про дискусії и переговоры. Цільов має быти осягненя консенсуса по ключовым елементам формуловань, при сьому треба уділяти особый позӱр компромісови тай взаимному честованю.

По согласованю стандарта рішавучоє значіня має розробліня комплексных просвітньых матеріалӱв. Сюды входят учебникы, руководства по ґраматиці, словникы и онлайн-ресурсы, адаптовані про усякі рокові ґрупы и уровни ошколованя. Обезпечіня доступности и широкого ширеня сих матеріалӱв поможе продвиганьови стандартизованой бесіды.

Обы осягнути успіх, треба фурт думати за потребность повышіня статуса языкового стандарта. Стандарт ся має хосновати не лем про літературу тай умільство, а про научно-популарні, філозофські и політичні напрямы. Важным про сесе є просвіта, котра выступат острым каміньом всокочіня и розвоя языка. Русинські орґанізації мавут сполупрацьовати из ошколами (одкрывати недільні школы, авадь класы русинського языка и културы), общественныма центрами и онлайн-патформами про реалізацію проґрам языкового ошколованя. Сесі проґрамы мусят быти направлені на ошколованя стандартизованого пудкарпатського русинського языка, як про дітий, так и про старшых, воспитувучи новоє поколіня носителюв.

Не забывайме, што в теперішньый час, цифрові платформы предлагавут мӱцні інструменты на тручаня языка. Творіня онлайн-курсӱв, языковых додаткӱв и контента про соціальні сіткы годно охватити ґлобальну авдиторію и прикапчати діаспору. Кідь хосновати технолоґії, русинські орґанізації годни повысити наглядность и удобство хоснованя стандартизованого языка.

Хоть в Україні карпатські русины не мавут вызнаня, айбо они мавут меджинародноє вызнаня. Завто меджинародна пудпора, а ипен од тых держав де живут русины, годна способствовати намаганям по кодифікації. Сполупраця из ґлобальныма лінґвістичныма и културныма орґанізаціями годна предоставити ресурсы, опыт и леґітимность. Ґранты, партнерства и пропаґанда годні помочи побороти ограничіня через одсутность державного вызнаня в Україні.

Тай на конець, інтеґрація стандартизованого языка у културні практикы и події може способствовати його хоснованю тай приятю. Продрыльованя русинськой літературы, музикы, театра и фолклора на стандартизованому языкови може учинити ярькый културный контекст, котрый буде пудпоровати языковоє єдинство.

Ци мож кодифіковати язык без державного вызнаня?

Много из нас тай другых люди задавали си звіданя, же ци мож кодифіковати пудкарпатськый варіант русинського языка в условіях одсутности цілодержавного вызнаня? Од многых мож чути, же кодифікація ся годна одбыти, лем тогды, коли Україна офіційно вызнат карпатськых русинӱв и русинську бесіду. Ги арґумент ся наводит опыт Словакії, Польщі тай Мадярщины. Мы даме одвіт на сесе звіданя и повіме, што кодифіковати пудкарпатськый варіант языка мож и без офіційного вызнаня. Історія знає, коли народы кодифіковали свӱй язык, хоть не мали вызнаня. Наприклад: каталанськый, корсиканськый, окситанськый, баскськый языкы были кодифіковані без державной помочи, а трудом місных націоналных діятелюв: лінґвіштӱв, літераторӱв тай другых активіштӱв.

Роль SRE/ОРР на пути до кодифікації

Рахувучи тото, што за 30 рокӱв лідерами русинськых орґанізацій фактично нич не было орґанізовано про кодифікацію бесіды, створіня пудкарпатського централного лінґвістичного комітета тоже ся обстават пуд великым звіданьом. Розумівучи теперішні реалії, тяжко буде зобрати ушиткых лінґвіштӱв, писателюв, представителюв русинськых орґанізацій, як бы тото важно не было. Алтернативов годен выступити аналітичный центр «Общество про русинськый розвуй», котрый годен стати платформов про діалоґ, а пак розрабляти комплексні просвітні матеріалы, хосновати цифрові платформы про творіня контента и пуднимати авторитет русинського звіданя на меджинароднӱв арені.

Общество про русинськый розвуй не лем годно узяти на ся головні напрямы роботы про кодифікацію, ай представити свӱй стандарт пудкарпатського варіанта русинського языка. Розробліня стандарту SRE/ОРР, котрый уже хоснує аналітичный центр, архів и выдавательство SRE/ОРР, дӱйшло до конця. Скоро мы офіційно представиме наш стандарт, и думаєме, што вӱн має великі шансы быти принятым широкым колом русинӱв из Пудкарпатя. Главноє про нас зробити універзалный пудкарпатськый стандарт не лем унормованым варіантом про літературу, а у перспективі, стандартом про політичный діалог, котрый хочеме вести из хоснованьом сей нормы Но вєдно з сим, повториме, мы способствуєме одкрытому діалоґу про сполупраці й осягніня компроміса на рахунок універзалного стандарта.

Кодифікація пудкарпатського варіанта русинського языка – сесе тяжкоє, но жизнено важноє діло. Не позиравучи на хыбы, скапчані из одсутностьов офіційного вызаня й уднушными конфліктами, єдиный пудход мож осягнути посредством сполупраці, изглядованя и стратеґічного планованя. По вчиніню централного лінґвістичного комітета, кідь способствовати діалоґу и розвивати комплексні просвітні и цифрові ресурсы, русинські орґанізації годні создати стандартизованый язык, котрый буде содержати богатоє языковоє наслідство и ґарантовати його всокоченя про будучні поколіня.

Общество про русинськый розвуй не годно ся лишати из бока сього процеса и ладит занимати єдно из май важных авадь даже централноє місто на пути кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка, предлагавучи свуй розробленый стандарт, котрый уже хоснує, и по офіційному опублікованю зачне пропаґовати и ширити в Пудкарпатьови. Кідь обєктивно позирати на діялность SRE, аналітичный центр має повноє право предлагати и активно пропаґовати свӱй стандарт, як єдна из май активных и животоспособных світовых русинськых орґанізацій