Сохташ против еколоґії

Русины Подкарпатя мают читаво традицій тай звыкӯв. Много звыкӯв скапчано з сятами, а особенно з великыми християнськыми праздниками, як Рождество, Великдинь тай Тройця. Добре знаєме, што богатї звыкы маєме не лише у сяточнї дны. Выд народин до смерти, всьый свӯй живот прӯйде Русин уєдно из звыками. Хрестины, вінкы из свальбов, опровӯд и парастас, уже не кажу за менш важнї подїї, як мурованя хыжі, робота в полю, вадасованя и так дале. Наш сохташ богатый, и йсе факт.

Но айбо кидь зачнеме говорити за сокоченя нашой зимлї выд паскудного антропоґенного вплыву, нарушеня взаємной зависимости удну екосистем, до якого высновку дӯйдеме? Айно, много є в Подкарпатю у еколоґічному планї неґативного. Єдна лиш хыба смітя остро стойит. А хыб ищи много: такі ги повінь, палїня сухой травы, незаконноє рубаня…

Як думаєте, ци має руснацькый сохташ якыйись неґативный уплыв на еколоґічный стан у Подкарпатю? В моминтї штось пӯдлоє у гадку не йде. Раз ся видит, ож што народнї традиції можут мати до еколоґії? Но дале ся задумаш и зачнеш розуміти, ож даже сохташ має прямый уплыв на еколоґічнї процесы в тых екосистемах, де жиєме.

На Цвїтну недїлю несеме сятити шуткы (мыцкы). У суботу чилядь иде си нарубати букетик рӯсок, обы пак у нидїлю посятити. Великой біды выд того, ож вытинаєме си шуткы, не є. Айбо датко є такый, кидь не годен досягнути рӯскы, та волїє выдтяти великого стовпа, авадь даже зотне вирьбу. Пару рӯсочок доста буде, обы посятити, а з фанатизмом робити си віник не треба.

Перийду до великодных сяткӯв, кидь май точно, до великодных огню̄в. У нашых селах сокотит ся традиція палити великоднї авадь страстнї огнї на Велику Суботу, перед Великодньом (даґде на Чистый читвирь). Главный матеріал дїля огню — хоснованї скаты, котрых на єден ворох ладят пиля сто. На огинь треба щи вытяти великі колы тай нарубати много рӯща. Зато на тому містї, де ся парує ворох, вырубує ся вшитко тріпітя, лїщаня и вшитко кущистоє деривля.

Айбо палїня великодных огню̄в годно шкодити еколоґії:

1. Засмічує ся воздух: при горіню вороха у воздух идут дым, сажа, оксиды углю и другі шкӯдливі речовины, котрі погӯршуют якость воздуху тай неґативно вплывают на здоровля людий.

2. Увеличат ся обєм смітя. Пиля вороха ся збират дуже читаво моложавы, котра весело збыват час. Кажда ґрупа си недалеко чинит вацок и розокладує огне. Кой приходит час палити великый огинь, ушиткі ся збирают пиля вороха. У кӯнци на території ся лишат читаво усякого смітя, котроє за собов нитко не захарює.

3. Пӯдлый уплыв на дику звірьку. Парованя до палїня: заготовка рӯща, перевизиня скатӯв, складаня вороха, а пак веселі дїйства пиля нього до лиш шкодят околнӯй звірьцї. Шум, мішаня ся до ареалу їх живота мусит їх лишати свою територію.

4. Хоснованя деревины. Уже знаєме, ож на вороха треба нарубати дуже много рӯща, самыми ся скатами не убыйде. На основу вороха треба великі колы. Тому деревины на єден огинь рубат ся много. А рубаня, ги знаєме, має пӯдлый уплыв на екосистему.

5. Легко ся зачне лїсовый пожар, бо сухі травы ся часто имавут выд вороха. Пожар пак нитко не гасит, аж докі огинь не дӯйде близь великых хамникӯв.

У суботу, перед Зелеными сятками, идеме на березы тай липу. Березы ся приязуют ид капурі тай городинї, а липы ся кладут по хыжах (комнатах). Из липов дуже великой хыбы не є, бо выдотне ся єдна велика рӯска тай доста. Добре бы было, кидь бы ся вытинали лиш три берізкы. Айбо нєт, молодого берізя рубают дуже много. У бӯльшости тӯлько го нарубают, што леґдвы несут домӯв. Лиш пак ся лишают по лїсах стырчати пенькы. Кибы й рубали до пятьох дарабӯв, айбо на цїлоє поселеня тото и так много, най буде й малоє. Тӯлько ся вырубат, обы пак через три дны выверечи гет. Не дуже хосенный звык дїля  нашых екосистем.

Дале перийду до Фтоминой (Поминальной) недїлї  тай послїднього тыждня октовбра. Руснакы сохтуют у яри тай в осени ити в тын (тимитӯв) на гробы покойной родины, обы ся за них помолити и почестовати їх памнять. На гробы носят свїчкы, май часто у пластмасовых оболонках. Ищи до адде дуже популярнї были пластмасові косицї, котрі несли вєдно из свічками, авадь тоды, кой харили на гробницях. Ищи ся догадати, ож кӯлько много штучных вінкӯв носят на опровӯд, а пак ид гробови, кой челядня умре. Грӯб ся закладе тыми штучными вінками тай косицями, а пак через якыйись час ушитко тото ся забере и змече у смітя. Пиля тимитова ся чинят великі ворохы из смітьом, а ушиткі выдїленя идут у зимлю тай пудзимнї воды.

На Новый и Старый Новый рӯк мусит у нас быти прикрашена ялинка. Хоть убираня ялинкы не истинно русинськый звык, айбо не будеме го выдмітовати. Кидь май давно каждый си хотїв живу ялинку у хыжи, та тепирь многі переходят на штучну. Йсе тот случай, кой лїпше штучным замінити штось живоє, бо сяк екосистемі буде лиш добрї. Не кажу, ож які краснї тай великі смерекы вырубовали, обы їх закопати пиля клуба по селах. Нынї, кой мож дерево установити штучноє, уже позитив.

У еколоґії є такый термін, як «сталый розвӯй». Кидь по-простому, йсе значит, ож выд природы маєме брати тӯлько, кӯлько нам треба дїля живота, и не бӯльше. Межи тым, што нам треба, тай што нам годна дасти природа, має быти баланс. Най буде баланс межи нашым сохташом тай еколоґійов. Кой мусай нам позад сохташу мішати ся до фунґованя екосистем, най наш уплыв буде мінімальный.