Кед вибераме дїло за читанє, чи пресудзи мено автора, чи заш лєм назва дїла? То питанє од велькей важносци котре ма психолоґийни уплїв на самого читателя, и тот уплїв зна буц и позитивни и неґативни, найчастейше зоз елементами субєктивносци, а ридко кеди обєктивносци. Як би ше дефиновало значенє слова репутация? Виведзене з латинского слова reputatio цо значи роздумованє (re+putare, думац), слово репутация представя обще думанє о особи або предмету котре постої у одредзеним кругу людзох або явносци. Кельо наисце репутация єдней особи битна, и прецо тота тема, гоч на перши попатрунок нє випатра, наисце ма значенє и у велькей мири є повязана зоз руску заєднїцу?

Кажде од нас кед вежнє пречитац даяку кнїжку або вистку перше обачи хто автор. Гварела бим же то нєсвидома реакция, або можебуц лєпше повесц уродзене звикнуце, же бизме у хвильки предрозсудзели и на основи чувствох спрам автора уж приписали и чувство спрам датого тексту котри маме опрез нас. Авторе як таки, окреме у нашей заєднїци котра менша, маю моц же би сами творели напрям литератури и язика у нашим дружтве. Дзе ту приходзи до проблему? Видавательни хижи вше маю тот єден циль же би мали бенефити и профити, и свидоми су же лєпше нє ризиковац и нє виходзиц зоз зони комфору, и на таки способ шицок простор даваю уж познатим автором. Велька вироятносц, же кед би видавательна хижа мала опрез себе єдно дїло котре ма наисце смисел и квалитет, алє його автор нажаль ‘нови’ и нє досц познати и припознати медзи публику, а з другого боку ма свойого порядного автора зоз просековим дїлом, вше за публикованє вибере дїло свойого порядного автора. Або, кед би исти тот автор квалитетного дїла бул скромни хлапец зоз Коцура, а автор просекового дїла кум зоз Нового Саду, озда ше зна у хвильки кому ше да предносц. Исти способ роздумованя бим гварела же ше може одношиц и на журналистику, односно заняце, публикованє звитох, статьох, итд. з боку новинох и новинарох. Прецо би дахто занял интелиґентну младу надїю, кед може заняц свою найблїзшу товаришку, товариша свойого мужа, або заш лєм родзину по бабовей линиї? Тиж так, можеме обачиц же по даякей статистики, векшина авторох котра публикує свойо дїла або статї, то уж людзе котри припадаю старшей старосней ґрупи. Дзе ту млади?

Квалитет, чи квантитет?

Шицким нам треба же би шерца були полни кед видзиме же ше число кнїжкох по руски звекшує и звекшує, алє чи нам у цилю лєм робиц на квантитету? Нашо видавательни хижи рочнє досц кнїжки видаю, и по моїм скромним думаню, велї од нїх знаю буц подполно нєпотребни. Уж кед придзе тот час же би ше кнїжки видавали, напамят и на пальцох мож начишлїц за котрих уж познатих авторох знаме же видаю даяку кнїжку. Можебуц гришка кед ше пове кнїжка, бо тото цо ше вида то заш лєм єдна мала ценка кнїжочка, у векшини случайох. „Дай цо даш”, „Бодай би було” и „Шор би бул же бим дацо обявел” – ми на даяки способ прави вирази за добру часц обявених дїлох и колумнох. Ниа, кажде хто жада видац кнїжку ма и право же би ю видал, гоч часто резултат того то очкодованє других авторох и заберанє местох. Кед зме уж при местох, випатра же ту принцип таки же хто себе резервує – тот и достанє! Алє хто зна кельо скорей того треба заплациц? Векшина видатих кнїжкох представяю збирки поезиї або прози котри праве обявени так як цо сом и спомла, а то бодай би було. Ценки рамики, манди формати, минимални змисти, празни и бляди слова и вше идентични мена авторох. Особнє, любела бим видзиц як би то випатрало кед би ше видала голєм єдна наисце квалитетна кнїжка котра будзе физично мац естетични випатрунок, тварди рамики, масни папер, фарбово и прекрасни илустрациї котри прицагню повагу читательом, и скорей шицкого того – нове и нєзвичайне мено на преднїм боку. Мено котре зацикави публику, мено котре достанє нагоду же би ше пренашло у напряме литератури, и мено котре да надїю новим другим квитком котри тиж жадаю дацо посцигнуц. Млади нєшка нє пишу нательо бо думаю же за нїх места нєт, и я особнє подполно сочувствуєм зоз шицкима котри маю подобни думки. Драга по успих барз длугока, и тоту драгу скорей шицкого потребне и пренайсц, алє було би нам лєгчейше кед би стари уж зароснути цернї нє стали на драги и нє джобали нас так моцно.

Хто креатор репутациї?

На котри способ ше здобува власне ‘мено’ и репутация? Кельо ми уплївуєме на тото же чи наша репутация будзе позитивна або неґативна? Видавательни хижи и подобни установи, кельо ґод нє жадали признац себе, мушиме повесц же маю огромни уплїв и улогу у тим шицким. На тото шицко ше надовязує главне питанє, а то же на котри способ мож креировац нєзависносц од других и буц сама своя терха? Чежко же нєшка мож без цудзей и моцней финансийней потримовки посцигнуц вельки ствари, алє упартосц ше наисце зна виплациц. Нєзависносц може буц найвекша и окреме бенефициялна файта моци и початок власней репутациї. Докля ґод сам автор нє створи свойо Я, вон нє годзен напредовац и креировац дїла котри буду понад його самого. Цали тот текст бул лєм єден кратки увод до шлїдуюцого тексту котри будзе описовац практични применьованя и способ на котри кажда индивидуална особа знука власней заєднїци може розкерчиц драгу котра будзе у цеку зоз шветом, на уровню зоз „поряднима”, и окремна на свой способ.