7. марця 2007. года Закарпатська обласна рада прияла важноє рішіня вызнати русинув націоналнов меншинов у границьох реґіона. Сімдесят […]
Category Archive: Informacija
Єден из первых проявув українізації на території Пудкарпатя новов незалежнов українськов державов є антирусинськый план, приятый Кабінетом Мінструв Україны у 1996. році.
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю: молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.
Хоть и ситуація пудла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка потребный про його всокочіня тай розвуй. У сюй статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє третьоє інтервю: отець Дмитрій Сидор, православный сященик, голова общества Кирила и Мефодія.
Од зачатку російськой воєнной аґресії в Україні ся зачав процес процес дерусифікації й декомунізації, котрый, ясноє діло дотулив ся […]
Ґлобалізація – тяжкоє и часто протиречивоє явліня. Хоть она має свої позитивні бокы, но май несе неґативный уплыв […]
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед?
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед?
Хоть силы ґлобалізації отворявут двері про нові возможности и май широкого културного обміна, они такой чинят серіозні проблемы про всокоченя унікальной індентичности и наслідства русинув, котрі ся приумножавут дестабілізувучыма выслідками войны.
Лишені елементарного вызнаня свого єствованя, русины стрічавут ся из тяжков борьбов за всокоченя свого културного наслідства.
У сюй публикації хочеме проаналізовати роботу фунґувучых Пудкарпатськых русинськых орґанізацій, указати на їх хыбы и попробовати найти рішеня.
Istorija nyčenja našoho naroda sja odražat v tragediji y bor'bi za vŷžyvanja, pudvernutov vplŷvu šelyjakŷch istoryčnŷch y social'nŷch faktoru.
Mnoho obŷvatelju Pudkarpatja, kotri sja chot' y odnosjat do rusyns'koj indentyčnosty, slabo štos' znavut za rusynu druhŷch deržav.
Karpats'ki rusynŷ – slovjans'kŷj narod u central'nuj jevropi, kotrŷj, jak y druhi narodŷ, maje svoju symvoliku. Krome osnovnŷch elementuv symvolikŷ, jak prapor, herb y himn, naša kultura bohata symvolamy, što odražat našu istoriju, tradyciji y skapčanost' yz rudnov zeml'ov.
Розвой за послїднї рокы читаво замітный. Стає ясно, ож роль днишньых русинськых писателюв стає чим бульш вырішальнов у всокоченю тай популяризації русинськой индентичности тай розвою народного языка.
Кой ся береме досліджовати територію Карпатськой Руси, выявиме правдивый скарб історії – писемнї памняткы, што свідчат про богатоє културноє и літературноє наслїдство нашого реґіону.
Русинськый язык, як и карпаторусинськый народ, має свōю істōрію, де ся стрічают радӯснї и тяжкі стōрінкы. Бōгужаль, русинськый язык – бисїда, малого бездержавного народа, тōму тяжкых стōрінок маєме много.