Євгеній Мешко розказує за історію ропы, даколи незамістимої части каждоденного житя Карпатської Руси.
Search Results for: Мараморош
Офіційна автобіоґрафія знамного русинського будителя Александра Духновича (1803-1865) типирь потовмачена на анґліцьку тай карпаторусинську бисіды. У сюм нивеликум рукописови Духнович пописує свою роботу у Пряшівськуй тай Мукачовськуй єпархіях, невдатну револуцію 1848. рока тай події слідувучых рокув.
Mnoho obŷvatelju Pudkarpatja, kotri sja chot' y odnosjat do rusyns'koj indentyčnosty, slabo štos' znavut za rusynu druhŷch deržav.
Кой ся береме досліджовати територію Карпатськой Руси, выявиме правдивый скарб історії – писемнї памняткы, што свідчат про богатоє културноє и літературноє наслїдство нашого реґіону.
Русинськый язык, як и карпаторусинськый народ, має свōю істōрію, де ся стрічают радӯснї и тяжкі стōрінкы. Бōгужаль, русинськый язык – бисїда, малого бездержавного народа, тōму тяжкых стōрінок маєме много.
Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя и на вшидкӯй теритōрії розселеня карпаторусинӯв.
У Пōдкарпатї нынї ситуацїя така, ож много людей, етнїчных русинӯв, не дӯйшло до свōї індентичности.
Maksym Ravljuk-Turčynjak pyše o dostomennosty huculiv Maramoroša.
Мигаль Чикивдя описує русинськый сохташ уд Страстного понеділка до Великої суботы.
Мигаль Чикивдя сперечат старый міф за тото, ож русины ся межи собов не годні порозуміти.
Мигаль Чикивдя пише за історію тай обсяг русинської літературної памняткы – літописа з села Гукливого.
Нова книга Мигаля Чикивді – днешня етноґрафія русинського ґаздованя на прикладі Горішньої Боржавы.
Иван Лїкар пише о тогорочней постгумней збирки писньох Любки Сеґеди-Фалц.
Мигаль Чикивдя розказує за вшитко, што ся тыче збираня грибув на Пудкарпатю.
Мигаль Чикивдя розказує, якый клімат мож было в нас застати май давно, тай што з тым маєме теперь.
Мигаль Чикивдя пише за промыслы нашого краю в добу автономної Пудкарпатської Руси.
Мигаль Чикивдя переказує історію русинської еміґрації за «велику млаку» в народных співанках.
Иван Бинячовськый переказує стару леґенду за ропаря-вовкуна з Шандрова.