Тверджыня: Выгнаня Лемків было необхідным злом, жебы застановити діяльніст Украіньской Повстанчой Арміі в приграничных околицях.

Реальніст: Тото шыроко хоснуване тверджыня (часто го чути од Поляків) не має вельо спільного з реальністю з кількох причын. По перше, медже украіньскыма селами в «Закерзоню» і Лемковином была значна культурова і ідеолоґічна ріжниця. Русины-Лемкы практично не брали участи в УПА, а украіньскы нацийоналісты десятилітями обвиняли тот реґіон о «брак патріотизму». Поза тым, лемківскє село, положене найдале на схід, находило ся 48 кілометрів од границ Украіны, а найзападнійшы села сігали аж до схылів Татер, де жадны боі не проходили.

Выгнаня Лемків не было нияк необхідне, жебы застановити повстанців, бо векшіст тых бойовників не была Лемками і не жыла в лемківскых селах. Прото шанса продолжыня повстаня была зерова – навет кєд бы Лемковина не была выселена. Реальніст така, же і польскы, і радяньскы власти винны політиці стертя Русинів. Згідно з том політиком окрислили вшыткы русиньскы села як украіньскы. Прото, коли было рішено выгнати остаток украіньского населіня з того реґіону, частьом того пляну остали і Лемкы. Кєд бы лемківско-русиньска меншына была узнана тым, чым є досправды — цілком окремым народом — хыбніст того рішыня бы была очывидна.

Мапа Лемковины: