Концом октобра 2022. року у Републики Сербиї окончени попис жительства. Остатнї попис бул орґанизовани 2011. року, а Сербия теди мала кус вецей як 7 милиони жительох. Першобутно заказани за прешли рок, а пре пандемию коронавирусу одложени, нови попис урядово заказани за октобер 2022. Гоч векшина у нашей держави нє обчековала позитивни резултати, бо тренд депопулациї и процес демоґрафского стареня популациї уж звичайни децениями, спрам ище нєпреверених информацийох зявело ше знємирююце число од 700.000 людзох кельо єст менєй у нашей держави. Таки нєподзековни демоґрафски предвидзованя указую же за остатнї 11 роки Сербия каждого року страцела вецей як 40.000 людзох, цо напр. єден просекови город на тих просторох. З оглядом на тото же попис жительства наймасовнєйше и найкомплекснєйше статистичне виглєдованє котре ше запровадзує у скоро шицких жемох швета, вироятно ше на конєчни резултати ище дакус причека. Праве прето ше зоз вельким нєсцерпеньом обчекую конєчни резултати котри маю потвердзиц кельо нас точно єст, односно остало. Тоти информациї окреме важни за припаднїкох националних меншинох, насампредз тих чия заєднїца малочислена, котрей траценє и єдного припаднїка барз велька утрата.
У Републики Сербиї, спрам нєурядових преценьованьох, жию коло 1.3 милиони припаднїки националних меншинох або коло 13% вкупного жительства. Зоз коло 30 розличних националних меншинох-заєднїцох найчисленши на сиверу жеми Мадяре зоз 253.899 припаднїками1, а на югу Бошняци зоз 145.2782. Попри тих векших, єст и меньши национални заєднїци котри ше тиж намагаю пестовац власну традицию, културу и язик. До малочислених националних меншинох-заєднїцох у Републики Сербиї, попри Руснацох (14.246), учишлюю ше и Бунєвци (16.706), Українци (4.903), Чехи (1.824), Поляци (741) и велї други. Кед слово о Руснацох, гоч демоґрафска слика у викох и деценийох за нами була вельо лєпша, нїґда нє були вельочислена заєднїца на тих просторох. Зоз першобутних 200 грекокатолїцких руских фамелийох котри ше зоз Карпатох доселєли на тедишнї долнї жеми Габзбурґскей монархиї, руска заєднїца помали виросла до припознатей и почитованей националней заєднїци у нєшкайшей Войводини, котра под час 70-их рокох 20. вику мала кус вецей як 20.000 людзох3. Обставини яки були у дакедишнєй социялистичней Югославиї, оможлївйовали шицким заєднїцом ровномирни културни и национални розвой у тедишнїх югославянских гранїцох, алє ше тоти гранїци концом 80-их рокох починали озбильно кивац, а 90-их кирваво меняц.
Кирваве розпадованє Югославиї, сурова транзиция, корупция и на концу чежка економска криза приведли до вельких габох висельованя тутейшого жительства без огляду на їх националносц. Урядово податки о числу емиґрантох скоро же нєт, алє зна ше же окрем Словениї нєт жеми на простору бувшей заєднїцкей держави котра ше нє зочує зоз масовним висельованьом жительства. Людзє нє видза перспективу и глєдаю кажду нагоду котра им може понукнуц лєпши живот у богатших и ушоренших жемох. Найчастейше то богати жеми Европскей униї як цо то Нємецка, Австрия, скандинавски жеми и други, а єст и тих котри пре лєпши и красши живот порихтани прейсц на тисячи километери вецей до Зєдинєних Америцких Державох, Канади або Австралиї. За Руснацох миґрациї нїґда нє були страни, од далєкей Києвскей Руси прейґ Карпатох, виками ше Руснаци пресельовали док нє дошли по Панонску ровнїну. Зоз Руского Керестура и Коцура, велї фамелиї ше пре рижни причини розшали по ровнїни котру прилапели як свою. Руснаци у Новим Садзе, Дюрдьове, Новим Орахове, Вербасу, Суботици, Шиду, Беркасове резултат миґрацийох и глєданя лєпшого живота. Медзитим, за розлику од дакедишнїх миґрацийох котри доприношели росту и розвою рускей заєднїци на тих просторох, сучасни миґрациї як резултат турбулентних збуваньох маю смутнєйши нагадованя як ше законча и яки им буду пошлїдки.
Дакедишнє число од 20.000 руских душох ше помали алє сиґурно почало зменшовац зоз дзелєньом Руснацох на „сербских“ и „горватских“. Спрам податкох зоз попису жительства оконченого 2001. року, число Руснацох у Републики Горватскей було 2.337, док Руснацох у тедишнєй Союзней Републики Югославиї, односно Сербиї и Чарней Гори, спрам попису 2002. року було 15.626. Под час дзеведзешатих коло 100 руски фамелиї напущели державу, а кризи котри наступели по войнох на початку 2000. на велїх уровньох ище баржей и моцнєйше нагнали людзох же би свойо щесце поглєдали звонка власней держави. Спрам даєдних преценьованьох аж коло 1.000 руски фамелиї, насампредз зоз Руского Керестура напущели жем на початку 21. вика. Велїм високообразованим людзом нє було лєгко свою чежко заробену факултетску диплому замєнїц за роботу за котру потребна закончена тророчна стредня школа. Гоч на новим континенту часто нє робели роботу котру любели, голєм за ню доставали пристойну плацу! Канада окреме була популарна дестинация позната по своєй моцней социялней програми и вигодних условийох за економских миґрантох, окреме фамелиї зоз дзецми. Тоти котри мали можлївосц виберац, остац чи пойсц, односно пойсц, найчастейше ше насельовалї до канадскей териториї Саскачеван. Теди ше бешедовало же у малим варощику Норт Батерфорду єст цала улїца дзе ше приселєли Руснаци зоз Руского Керестура. 2008. року уж коло 300 Руснаци населєли тоти часци канадскей прериї, глєдаюци нови можлївосци зоз жаданьом витвориц квалитетни и лєпши живот за розлику од живота яки охабели за собу у Сербиї.
Основни проблем зоз котрим ше зочує кажда млада и перспективна особа то глїбока корупция котра залапела скоро кажди сеґмент дружтва на Балкану. Квалитет образованя през рижни реформи просвити од давна зведзени на минимум, дзе лєм винїмки медзи наставнїками и професорами мотивовани з дзецох направиц чесних и мудрих людзох. Док ше ище вше ґенерациї наздаваю же по законченю факултета на даєдним зоз универзитетох у Сербиї достаню нагоду робиц даяку роботу за котру нє достаню бидни 300 або 400 евра, єдно зоз перших алє и найвекших розчарованьох праве приходзи по законченю студийох. Главни причини за вельку нєзанятосц високошколованих то найчастейше политична нєанґажованосц, непотизем, нєускладзена система високого образованя зоз тарґовищом роботи, алє дакеди и нєактивносц у глєданю роботи. Виволаня високошколованих Руснацох ище векши, кед їх намира остац у власней заєднїци. Институциї у котрих таки млади особи можу поглєдац роботу малочислени и потреба за нову роботну моц часто нє иснує або хвильково нє можлїва пре рижни законски предписаня. Польопривреда зоз котру ше и дзень-нєшка найвекша часц Руснацох у Сербиї занїма, окрем економским виложена и климатским нєпогодом, прецо є барз ризична диїялносц. Руски Керестур ше, гоч нєформално ноши назву „Войводянска престолнїца паприґи“, нє вше може похвлаїц зоз успишним роком кед слово о финансийним здобутку од садзеня паприґи. Ремеселнїцтво и поднїмательство при Руснацох у Войводини тиж нє ґарантує квалитетни и лагодни живот. Од кеди фабрика змарзнутей желєняви „ABC food“ од котрей дакеди жил скоро цали Руски Керестур приватизована, находзи ше у вельких длугствох, а нєдавно оглашене и перше предаванє єй маєтку.
Економски и демоґрафски проблеми яки наставали децениями нєшка нїяк нє мож ришиц зоз даскельо реформами и за кратки час. Сербия, вєдно зоз другима жемами на Балкану, постала резерват тунєй роботней моци. Рижни влади нєпреривно давали нєрозумно високи повласценя инвеститором же би порушали роботну активносц у жеми, алє и попри того странци и далєй заобиходза Сербию як свою конєчну привредну дестинацию. Нови кризи и инфлация, алє и глїбока корупция и поремецена система вредносцох, нєпреривно тримаю крочай зоз каждим намаганьом же би ше у Сербиї конєчно голєм дакус стандард гражданох злєпшал. Гоч ше у погляду демоґрафиї з боку держави дава помоц младим малженским паром и младим родичом, часто тота помоц зведзена на єднократну финансийну помоц и без системних пременкох и резултатох. Нажаль, у таких обставинох у яких ше Руснаци вєдно находза зоз другима согражданами у власней держави мало цо мож самоинициятивно порушац. Национални совит Руснацох як найвисши орґан меншинскей самоуправи у Републики Сербиї ма виключно автономию у обласци култури, образованя, информованя и урядового хаснованя язика и писма. Економски, привредни и други питаня Национални совит єдноставно нє може ришовац. Гоч стипендованє школярох основних школох у котрих єст можлївосц орґанизованя настави на руским язику мож тримац як єден способ доприношеня Националного совиту отримованю демоґрафскей слики рускей заєднїци, по рижних других еґзистенциялних питаньох руки му вязани бо то остава на держави. Держава у котрей живот нєпреривно преходзи у страху од новей габи национализма, котри и нєшка на Балкану трови людзох пририхтуюци их за нови мобилизациї и кирвави зраженя, нє ма блїщацу перспективу кед слово о власней демоґрафиї и економиї.
Пре лєгчейши и туньши одход, нєшка вше вецей Руснацох место Канади и Зєдинєних Америцких Державох вибера европски жеми. Словацка єден час була популарна дестинация за роботнїкох зоз Сербиї котри найчастейше на даскельо мешаци одходзели на роботу до фабрикох. Даєдни з нїх ше там усовершовали и предлужели робиц на длугши период – найчастейше без намири врациц ше назад до Сербиї док ше за тото виполня нєобходни условия. Вироятно кажда особа лєбо фамелия котра ше виселєла зоз своєй матичней держави у векшей або меньшей мири жада пестовац власни идентитет, язик и културу у новим стредку. Медзитим, и у длугорочних руских дияспорох на швеце за векшину їх припаднїкох постац полноправни член дружтва у котрим жиєш главни приоритет. Пренаходзенє роботи и напредованє у истей, школованє и социялизация зоз другима членами дружтва вимага нєпреривну и вше глїбшу интеґрацию у котрей, и попри рижних намаганьох отримованя у живоце власного язика, култури и идентитету кажда нова ґенерация вше баржей траци вязи зоз своїма коренями. Нєможлївосц пренаходзеня роботи и планованє живота у матичней держави часто значи емиґрацию и преквалификацию, а добра плаца и лагоднєйши живот остава як єдна вична девиза котра людзох будзе наганяц же би место власней загради квитли там дзе ґод их живот посадзи.
1 Попис жительства Републики Сербиї 2011. рок.
2 Демоґрафия Косова и Метохиї нє уходзи до того резултату.
3 Даєдни демоґрафски резултати указую и векше число – коло 30.000 – алє треба мац на розуме же ше Руснаци и Укранїци у Югославиї вєдно пописовали на пописох жительства по 1971. рок.