Периферия то обшыр занимаюча гірскы териториі на пілніч і схід од Підкарпатской Руси. То місце головні замешкуют Бойкы і Гуцулы, народы, што ся уформували в вынику подібных міґраций, як і Русины Центра, в вынику волоского права. Іх звязок цілком з Русинами залежыт од осады; середньо чым дале іхати на пілніч, тым ся веце Украінофільскє населіня стає.

Хоц векшына знамых Русинів походит з Центра, сут і выняткы. Напримір, єдным з найбарже влияючых русиньскых істориків был єден Александер Бонкало, Гуцул з міста Рахів положеного поближе границі Підкарпатя і Перифериі. З другой страны, в сучасных обставинах русиньска достоменніст єст для Гуцулів радше рідка, з вынятком жмені сел в Румуніі.

Добрым способом на зрозумліня Перифериі єст єй ізоляция. Противні до інчых реґіонів Русинів, де сут горы, але не завысокы, або принаймні сут дужы міста в одлег-лости парох годин ізды автом, ситуация в Перифериі єст цілком інча. Характеризує ся хырбетами гір так высокыма, як тоты в Румуніі, зато вельо з тых сел сут практычні одтяты од зовнішнього світа. Тоты обставины причынили, же было то місце, в якым легко было діяти бандитам і особам гляданым през право. Принимат ся, же званя Гуцул взяло ся од планной репутациі іміґрантів і правдоподібні походит од румуньского слова hoțul, што значыт особа вынята спід права.