Центр — тото ґеоґрафічна зона Карпатской Руси, што ся складат із трьох окремых русиньскых реґіонів — Пряшівска Русь, Лемковина і Підкарпатска Русь. Тоті териториі занимают найвекшу част цілой териториі, де жыют русины. Найвекшу силу русинська ідентычност ма саме гев, і саме одгев походит більшост русиньскых історичных діячів. Жебы ся дізнати веце за тоті три реґіона, чытайте параґрафы пониже:

Пряшівска Русь находит ся на териториі днешньой Словациі в реґіонах пряшівскым и кошыцкым. Територия о шырокости 160 км и середній долгости 20 км з піл-ночы на полудня характеризує ся краєвидом середньой велькости гір и сильным русиньскым патріотызмом, бо в 1990. и 2000. роках была центральном обшырю русиньской культуры. Сама назва Пряшів єст русиньскым одповідником словацкой версиі Prešov и повинна быти все хоснувана при описуваню русиньской культурной єдиниці. Векшына знаных нам днес русиньскых інтелектуалістів, такых як Александер Духнович (Тополя) и Адольф Добряньскій (Рудлов) походит власні з тых теренів.

Лемковина єст єдином територийом Руси поміщеном на пілночных схылах Карпат в Польщы. Єй жытелі хоснуют званя Лемко або Лемко-Русин, од слова лем. Отчызна Лемків ма найнизшы горы в порівнаню з інчыма русиньскыма реґіонами. Хоц ма высшы пасма и ма барже гористый терен як векшына Польщы, то так направду не было ту векшой ґеоґрафічной бариєры до входу, з вынятком Бескідів на далекым полудньовым сході.

Підкарпатска Русь єст найвекшым з трьох реґіонів творячых центер краю. Положена на сході, граничыт з Румунійом. Прожыват в ній векшына Русинів, якых чысло выносит ок. 800 000. Єст то тіж єдине місце, де находят ся русиньскы міста – Ужгород и Мукачово. По-лудньова част, хоц пляската, як и ціла Паноньска Котлина, контрастує з Карпатами, де декотры хырбеты осягают два тисячы метрів. Языкова ріжнорідніст в тым реґіоні єст найвекша спосеред вшыткых трьох и зато тяжко єст ввести методы стандаризациі языка.