Барвы лемківской бесїды: Середуща Лемковина

Як ся мате, дорогы? Ци сте здоровы?

Як ся можете здогадати з назови артикля, гнеска мы зас погвариме о гварах лемківской бесїды (ч. I, ч. II, ч. III), властиво, о гварах середущой Лемковины.

Не вдаючы ся до зайвых специфікаций, ґеоґрафічно то сут гвары сел od рікы Вислокы по ріку Вислок, близко Дуклї: Барвінок, Вільховец, Гырова, Далёва, Завадка Рыманівска, Зындранова, Крампна, Липовец, Мысцова, Мшана, Поляны, Телёва, Терстяна, и так дале¹…

Як уж было повіджено, гвары середущой Лемковины лїнґвісты односят ку властиво лемківскым гварам. Отже, як и гвары західной Лемковины, гвары середущой Лемковины мают:

#1: сталый натиск : вíкно, хо́тїв;
#2: захованы голосівкы без протезы;
#3: ствердїлы < -нь, -дь, -ть, -зь, -сь, -ць >: жолуд ~ жолут (‘жолудь’), ядловец (‘ялівець’);
#4: захованый старый тип розвоя *e : нюс (‘він ніс’), влюк (‘він волік’);
#5: заховану стару вымову < кы, гы, ґы, хы >;

(вшыткы приклады зо с. Телёва)

Зеленом барвом означено властивы лемківскы гвары, а червеном – переходовы од / до лемківскых гвары (на основі мапы З. Штибера)

Добрі… тото лучыт, лем што товды ріжнит гвары середущой Лемковины од західнолемківскых гвар?

Найперше, гвары середущой Лемковины мают веце «рускости»² (всхідно-словяньскости) – меньше пільскых вплывів. Приміром, добрі то ввидиме, коли кус порімнаме слівник двох знаковых сел: Флёринка и Телёва.

гвара західной Лемковины (с. Флёринка);
гвара середущой Лемковины (с. Телёва)
(за даныма лемківского атляса З. Штибера)

‘podgardle krowy / підгруддя корови’ ~ :
підґарля (пільскый звуковый розвій прасл. *gъr-);
підгорля (добрі зладженый форм)

‘bydlę / маля рогатої худоби’ ~ :
быдля (пільска пожычка; пільскый звуковый розвій прасл. -dl-);
худоба (рідне слово)

‘ogon / хвіст’ ~ :
оґін (пільска пожычка; пільскый звуковый розвій прасл. *g);
хвіст (рідне слово)

‘teraz / тепер’ ~ :
тераз (пільска пожычка; пільскый звуковый розвій прасл. *tъ);
тепер (рідне слово)

і так дале…

Подібно до словотвора з лєксиком, гвары середущой Лемковины мают меньше пільскых вплывів и в звуковім системі, в ґраматичній будові etc.:

‘inf. wlec / тягнути’ ~ :
влечы (пільскы звуковы розвоі: неполноголос + прасл. *i → ы по шыплячых);
влечі (пільскый звуковый розвій: неполноголос; рускый звуковый розвій прасл. *i → и / і по шыплячых)

‘robią / роблять’ ~ :
робят (брак епентичного [л]: архаізм (!), же (не конче!) міг быти кус підпертый пільскыма гварами);
роблят (поява епентичного [л]: всхіднословянскый розвій)

‘inst. sing. rzeczowników żeńskich na -a / орудний відмінок іменників жін. роду на -а’ ~ :
-ом: руком, ногом (розвій, же (правдоподібнї, лем не конче!) переятый од пільскых гвар);
-ов: руков, ногов (всхіднословянскый галицко-карпатскый звыклый розвій)

Мимо того, «середущы» лемківскы гвары ховают старинны рисы, котры юж затратили ся на заходї:

‘piekarz / пекар’ ~ :
пекар (новый розвій: давнє рускє -арь → ар);
пекарь (архаізм: давнє рускє -арь)

А такой мают и своі новы одмінны «розвоі»:

‘ściana / стіна’ ~ :
сцїна (-ст´- → -сц´-);
скіна (-ст´- → -ск´-)

И дуже инных харахтерных рис (так загальных, як осібных), же гев не поданы. Лем… медже тым, прецї, конче треба ищы спомнути о вымові прасл. *i → і (Телёва: праті, прайнік, жмыкаті, мыті), што даколи ся стрічат в тутейшых гварах. Подібна вымова є барз архаічна и, вкупі зо захованом вымовом прасл. *y → ы, творит найстаршу з можливых «пару вымов» прасл. фонем *y та *i в нашім языку: мыті (→ мыти → мити).

Як я позерам на гвары середущой Лемковины?

Я мам добры підставы допущати, же гвары середущой Лемковины, през своі старинны всхіднословянскы галицко-карпатскы рисы, сут архаічнїйшы, як західнолемківскы гвары. Власнї… они не лем архаічнїйшы, а навет выступают «предками» західнолемківскых гвар. Гвары середущой Лемковины барз ся полюбят тым, хто (як и я), кус ся кохат в пуризмі 🙂

А тепер наведу ищы кілька цєкавых языковых фактів з той стороны… село Телёва: добрі описує телёвску гвару Петро Кырпан в своєй книжцї «Порвані Коралі – Роздуми про село Тилява». Окрем даякых гваровых рис и слівника, п. Петро наводит куртый приклад бесїды зо свого села:

Гвару зо села Телёва мож послухати гев: https://youtu.be/cuKb8lQR2Bk

село Гырова: И. Верхратскый подає, што в тім селї прасл. *o → ы, подібно як на Шляхтівскій Руси: быб, сыль, Быг, двыр, дзвын, лый. Мимо того, споминат, же < -аў > під натиском → < -оў > – нона риса тїж стрічат ся и медже замішанцїв. Послухати гвару зо села Гырова мож гев: https://youtu.be/nJ0G3Y5PWD0

села Вільховец а Зындранова знаны през іх активніст. Выхідцї з Вільховця обходят в ріднім селї кермеш и выпущают свою ґазету, котра ся веде вільховецком гваром: Голос спід горба. Зындранова же знана за дїяльніст Федора Ґоча, котрый заложыл ту лемківскый музей и дописовал по-лемківскы (свом гваром) до «Нашого слова». Послухати гвару зо села Вільховец мож ту: https://youtu.be/kZusx4HwBXY

А на тім гнеска ся пращаме… ждийте на заключны части «Барвы лемківской бесїды…» а на фінальну мапу лемківскых «піддиялєктів» уж гнед, в 2023-ім роцї 😉 Вшыткых Вам благ и будте здоровы!

¹ спис сел неполный; правдивы лемківскы назови ищы потрібуют доопрацованя;

² налягаючы прошу не путати имена Русь, рускый, русины, руснакы з именами москва (россия), москєвскый (русский), москалї (русские). Мы а москалї два ріжны народы; гнеска (як и колиси) москалї вбивают лемків.