Иван Буила приходзи зоз Коцурa, дзе одроснул и закончел основну школу. Як гвари: „Живот на валалє, желєнїдло и поля, у мнє зобудзели любов ґу природи.“ Тота любов достала форму кед ше стретнул зоз предметати биолоґия и хемия. Теди му було ясне же у тим напряму видзи свою будучносц.

Хвильково студира на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, напрям биохемийске инженєрство и, медзи велїма хобиями, занїма ше зоз правеньом ремеселнїцкого пива. Вельки город понукнул му нови искуствия, а єдно з нїх було праве таке пиво. „Нє здогадуєм ше кеди сом го першираз покоштовал, алє ше здогадуєм упечаткох, нєсподзивали ме приємни смак и пах. Моцни и мистериозни, алє приємни пах хмелю ми ше такой попачел.“

Идея за пиво при погарику палєнки

На перши попатрунок, дакус „шмишни“ идеї, а з другого боку барз креативни наставаю у друженю з погариком палєнки (голєм при Руснацох). Праве так настала идея о правеню ремеселнїцкого пива. Єдного, тераз уж историйного вечара, Иван на друженю, своїх пайташох понукнул зоз домашню сланїну и куленом. Полни позитивних упечаткох и похвалох, през франту, єден пайташ гуторел же правя одлични домашнї продукти и же є сиґурни же би и домашнє пиво, кед би го правели, було єднак смачне. Иван ше на його слова нашмеял и подумал же им за тот вечар було досц пива, алє идея му остала на розуме.

През методу проби и гришки, научел ше цо треба керовац, а чому ше намагац. „Як преходзел час здобувал сом искуствиє, унапредзовал опрему и пиво поставало вше лєпше. Хвильково по вареню можем направиц коло 20 литри пива, медзитим, мнє нє циль направиц вельо пива, алє квалитетне пиво, хторе после каждого погару розцагнє ошмих на твари.“

Процес наставаня „златней чечносци“, барз интересантни. Од початку вареня та по хвильку кед ше пиво може пиц, муши прейсц голєм мешац, а за одредзени файти аж и до пол рока. Процес правеня пива може подзелїц на три крочаї хтори розлично тирваю и вимагаю розлични ступень поваги.

• Перши крочай – варенє пива. Ярцов слад найважнєйшисостойок и вон уплївує на процент алкоголу, фарбу и дзепоєдни аспекти смаку. Поламани зарна сладу ше чиря до води на температури коло 65°C єдну годзину. Потим ше зарна цадза, а осладзену чечносц ше зогрива и кед превре додава ше хмель (пиву дава горкосц и арому).
• После вареня, пиво ше хладзи, кладзе ше пивски квас и почина други крочай – ферментация, хтора тирва 5-15 днї. За розлику од першого крочаю хтори вимага нєпреривну повагу и надпатранє пивара, под час ферментациї, квас пребера його роботу.
• Треци крочай – ґазиранє и „одпочиванє“. У комерциялних пиварох ше до пива под прициском уводзи угльов-диоксид, а потим ше сипе до фляшох. Тот процес швидки и економични, алє ше при тим траци часц смаку. Други способ ґазираня пива длужей тирва, драгши є, алє чува приємни смак сладу и пах хмелю. По оконченей ферментациї, пиво ше сипе до фляшох, додава ше дакус меду и фляша ше завера. Познєйше доложени мед оможлївює квасу же би природно справел угльов-диоксид хтори, понеже фляша заварта, остава у пиву. Так заварте пиво ше „одпочива“ – чува ше го на хижней температури мешац, а дзепоєдни файти и значно длужей.

Роби сам, алє вше єст и хто помогнуц

Векшину роботох у правеню пива може постарчиц єдна особа, медзитим, процес ше пошвидша кед дахто помага.

„За дзепоєдни часци у продукциї нєопходни 4 руки и теди ми помага оцец. Окрем помоци коло вареня пива, барз значна и „морална потримовка“, як цо то друженє под час вареня и помоц у деґустациї. Ту найважнєйшу улогу маю моя фамелия, дзивка и товарише.

Розвой технолоґиї, интернету и онлайн купованя велїм олєгчал живот. Праве и Иван вихасновал тоти можлївосци, та векшину состойкох купує онлайн.

„Исную сайти праве за поручованє хмелю, сладу и квасу. Цо ше води дотика, углавним ю купуєм у дутяну, а у плану ми купиц и филтер за воду хтори ми зменша трошки єй купованя.“

За тераз прави штири файти пива: портер, стаут, ИПА и пейл ейл. Окрем тих рецептох хтори цалком формирани, даскельо рецепти ше находза у експерименталней, а подаєден и у думковей фази.

Тераз, кед уж знаме шицко о пиву и кед зме го направели, треба го деґустирац и подзелїц упечатки. Мушим надпомнуц же и я мал нагоду коштовац го. Попри тим же ше особнє нє розумим вельо до пива и шицки ми „исти“, мушим надпомнуц же Иваново ремеселнїцке пиво наисце ма єден специфични смак.

„Упечатки пайташох були мишани. Кажде з нас ма специфични преференци. Дахто волї чарни пива, дахто бляди. Дахто ґазиранши, дахто менєй ґазирани. Тото коло чого ше зложели шицки хтори покоштовали нашо пиво, то же з часом постава вше лєпше и смачнєйше.“

Правда, з початку Иванови нє було лєгко и мал рижни почежкосци, медзитим зоз упартосцу и любову ґу пиву, превозишол шицки препреченя и здобул искуствиє. Тиж так, барз є задовольни зоз посцигнутим резултатом.

„Правенє пива барз цикави хоби и пачи ми ше же ми оможлївює виражиц мой уметнїцки бок на инженєрски способ. Окрем креативного виражованя, мило ми кед видзим же ше людзом пиво пачи.“

А цо далєй?

На концу, шицких нас интересує цо будзе далєй… З оглядом же ище шицко лєм у початней фази, а любел би перше закончиц факултет, ма даяки идеї коти му ше круца по глави.

„Мам цошка медзи планом и жаданьом. Любел бим кед би мойо ремеселнїцке пиво покоштовало цо векше число людзох. Праве прето, у догварки зоз Иваном Канюхом, у клубу Руского културного центра у Новим Садзе, 13. априла отримана промоция пива дзе госци мали нагоду покоштовац два файти: ИПА-у и портер. Водзени з позитивнима упечатками госцох, як зоз крафт пивом, так и зоз приємну атмосферу клуба, заключели зме же ше таке збуванє муши повториц.“

За тераз нє догварени точни датум кеди ше промоция знова отрима, алє хто жада буц обвисцени о збуваньох тей файти, може запровадзиц Иванов профил, и профил Руского културного центра на на дружтвених мрежох.