Векшині русинського населіня часто розказувут історію за епоху одроджіня, котра має читавый успіх, и за коммюніті тай інстітуты, што ся продовжувут розширьовати. Активішты, у свою очерідь, розумівут сесі речі тай бисідувут за них тай їхні невдачі май широко. Світовый конґрес Русинув, не позеравучи на його общу репутацію, не є тым інштітутом, што знавут часто хвалити. Штось из ним бізувно пушло не так (авадь, може, не пушло, айбо за йсе буде май дале), айбо за вто, ож што ипен, рідко ся приказує. Гикой спередслово до май великой статі, у котруй ся бисідує за головні проблемы Конґреса, публикуєме курті статі за його недавні закрокы из їх аналізом.
XII СКР у Пудкарпатьови была прията резолуція и пропозиція за проведіня XIII СКР у Румынії. Зачав ся межиконґресовый період, у котрый Світова Рада Русинув ся паровала до шорового конґреса. Нагадаєме, што на спередущому конґресови быв приятый новый статут СРР из обязаньом доробкы выимковых пунктув до 2015 року.
У межиконґресовый період Світовов Радов Русинув были проведені такі закрокы:
Межиконґресовоє засіданя културной Комісії СРР, стріча и бисіды из представителями урядово реґістрованых русинськых орґанізацій у Румынії (Румынія, март 2024);
Межиконґресовоє засіданя історичной Комісії СРР, стріча и бисіды из представителями урядово зареґістрованых русинськых орґанізацій у Мадярщині;
Засіданя Світовой Рады Русинув 10. октовбра у Крыници, Польща (2014);
Межконґресовоє засіданя просвітньой Комісії СРР, стріча и бисіды из урядово зареґістрованыма орґанізаціями у Польщі.
Шор закрокув быв проведеный и у 2015 році, аж до самого конґреса. Айбо, што ся дотулят Резолуції 12. Світового конґреса Русинув, та за планованый період, добити ся зрушінь у вызнаню карпатськых русинув в Україні, звіданя акції «Вісла» у Польщи, и одновліня фунґованя катедры українського языка и русиністикы в Мадярщині ся не дало.
У кунци 2013. тай на зачатку 2014. рока зачав ся політичный кризис в Україні, выслідком котрого стала револуція у Кийові из далшов анексійов Російов Крыма и зачатком войны на Донбасі. Політична ситуація в Україні мала вплыв и на Пудкарпатя, через зачаток габы українства тай русинофобськых выголошінь позад боязни так званых «сепаратистичных настроюв» у реґіоні. Не никавучи на общу позицію русинськых лідерув, сяка ситуація не могла ся лишити незаміченов, завто на конґресови звіданя русинського руху в Пудкарпатьови было єдным из основных.
Сяк, по куртому вступови, перийдеме до шорового конґреса 2015. року. 18-21. юнія, у вароши Дева (Румынія) быв проведеный XIII шоровый Світовый конґрес русинув, де ся зобрали делеґації из Централной и Восточной Європы, а также из Сіверной Амерікы. Тото были представителі Україны, Словакії, Сербії, Мадярщины, Польщі, Хорватії и Сіверной Америкы.
Первый динь Конґресу зачав ся из формалных процедур тай пудготовчых закрокув. Учасникы мали можность ся поселити тай спознати з проґрамов Конґреса. Єдночасно, одбыло ся засіданя Світовой Рады Русинув (СРР), на котрому были обговорені основні орґанізаційні вопросы. Межи иншым, были сформовані выборчі комісії, котрі контроловали процедуру голосованя на далшых засіданях.
19. юнія делеґаты заслухали звіты представителюв русинськых обществ разных штатув. Окремый позур было обращено на доповідь од представителя Сіверной Америкы, Гіряка, котрый детално розказав за вклад канадського мецената Стефана Чепы. Кроме иншого, Чепа выділив булше ги 64 000 доларув на пудпору русинськых просвітньых и културных ініціатив, уключавучи платні учительом тай выданя просвітньых матеріалув про недільні школы. Єднакож сесь епізод выкликав неєднозначну реакцію межи делеґатами, бо резултаты од хоснованя сих коштув были мінімалныма, и сесе стало поводом про дискусії за прозорость тай ефективность фінансованя русинськых проєктув – широкознама проблема, котра ся обявує бігом усьой епохы одроджіня послідньых тридцяти рокув. Изась такы – сесе щи єдна тема, котра буде пуднята у будучных частях сиї серії стетий.
Тажке Гіряк пудняв звіданя про премію Александра Духновича, котру американська ґрупа вручала без погоджіня из Конґресом, што тыж выкликало конфліктну ситуацію. Позад сего СРР мусіла была закласти власну премію им. В. Турока-Гетеша.
Єден из ключовых моментув Конґресу – роззераня заявкы на членство од Межреґіоналной общественной орґанізації «Обєднаня Русинув» из Росії. Русинська орґанізація из Росії уже двычі подавала заявку на вступ: у 2011. році на Конґресови у Мадярщині тай у 2013. році на Конґресови у Пудкарпатьови. Офіційно тоты заявы не были прияті позад недостаток голосув тай хыбы у оформліні заявок.
И сеся заява не была прията, її роззераня было изнято з порядка денного. Главнов причинов стало тото, што представителі русинськой орґанізації из РФ не могли прибыти на Конґрес позад технічных тяжкостий, про што дали знати електронным письмом. Світова Рада вызнала неетичным обговорьовати заяву без присутности представителюв орґанізації, завто было рішено выдкласти роззераня до шорового Конґреса, котрый ся плановав у 2017. році у Старых Янковцях (Хорватія). Ци ціле бы вни были прияті главами Конґреса при хоть якых обстоянях – звіданя.
Єднов из май важных подій Конґреса стали выборы нового головы СРР. Дві годины делеґаты обговорьовали кандидатуры, и пак выбрали Стефана Лявинця, представителя русинув Мадярщины. Вун замінив на сюй посаді Дюру Папаґу из Сербії. Зуступником Лявинця было выбрано Мія Шайтоша из Хорватії.
Гикой уже по традиції, на кониць Конґрес прияв резолуцію, у котруй ся делеґаты обратили до Президента Україны, Верховной Рады Україны тай Європейського Парламента из вымогов вызнати русинув корінным народом Пудкарпатя. У документі ся пудкреслює, што русины слобудно хоснувут свої парва у Польщи, Чехії, Словакії, Мадярщині, Румынії. Сербії тай Хорватії, айбо їх права в Україні ся іґнорувут.
Делеґаты пудтвердили потребность офіційного вызнаваня русинув в Україні, включавучи право на самоідентифікацію при переписови людности, право на просвіту рудным языком, розвуй власной културы тай офіційноє хоснованя русинського языка у державных установах.
РЕЗОЛЮЦІЯ
Ниже публикуєме резолюцію XIIІ Світового конґресу русинув
XIII.СВIТОВЫЙ КОНҐРЕС РУСИНIВ/РУСНАКIВ/ЛЕМКIВ
13. WORLD CONGRESS OF RUSYNS
Tel.: 00 36709412149 , e-mail: [email protected]
ПРОГОЛОШІНЯ
ДЕЛЕҐАТІВ XIII. СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ РУСИНІВ/
РУСНАКІВ/ ЛЕМКІВ
Делеґаты XIII. Світового конґресу Русинів/ Руснаків/ Лемків в рамкахконґресовых активностей, проїднали у дньох 19. – 20. юна 2015 р. у Деві в Румуньску, потвердили і выголосили текст Проголошіня делеґатів XIII. Світового конґресу Русинів о жадости узнаня Русинів на Подкарпатї у Україні за окремый корінный народ, днесь окрему народностну меншину у Україні і за вытворіня їх прав слободні вызнаті і ужываті властный русиньскый язык, письмо і право на вызнаня русиньской ідентиты під жрыдловым народным меном Русины у наступных переписох жытельства у Україні.
Треба выядриті, же днесь Карпатскы Русины суть вызнаны і хоснують вшыткы свої права у Польску, Ческу, Словеньску, Мадярску, Румунії, Сербії, Хорватску, в країнах у котрых жыють у середні Европі і Северні Америкі, лєм їх права не суть вызнаны на Україні. Зато, од найвышых штатных орґанів Україны, Рады Европы і Парламенту Европской Унії пожадуєме вытворіня прав про Русинів у Закарпатскі области / iсторична Подкарпатска Русь / у Україні о вызнані і ужывані властного русиньского языка, письма і прав на вызнаня русиньской ідентиты, што выходжать із документів Европской харты о реґіоналных і меншиновых языкiв, котрых підписником є і република Україна, алє тоти права із Европской харты про Русинів на Подкарпаті нє вытворює.
Русины на Подкарпаті у Україні довжны мати вытворене право на слободне высловліня ся при переписі жытельства, як і право на освіту в своїм материньскім русиньскім языку, право на розвиваня властной културы, право на інформації через друкованы і електроничны медії в русиньскім языку і право на службове – урядове хоснованя языка і письма.
Проголошіня делеґатів XIII. Світового конґресу Русинів/ Руснаків/ Лемків о жадости узнаня Русинів у Закарпатскі области у Україні і за вытворёованя їх прав буде послане президентови Україны, до Верховной
Рады Україны, Влады Україны, як і до Рады Европы і Парламенту Европской Унії, до котрых ся ріхтує вступиті і република Україна.
У Деві, 20. юна (06.) 2015.
Штефан Лявинец , председа Світовой рады Русинів
Богужаль, по аналізови XIII Світового Конґреса Русинув у Деві (2015), видко, же фактично робота СРР не дає хосенный резултат. Сяк оно є позад давньых структурных и політичных причин, айбо кідь проаналізовати лем сесю подію саму по собі, та прийдеме ид дакульком выслідкам односно невдач бігом сиї сесії Конґреса.
Фінансова непрозорость: выділіня канадськым меценатом Стефаном Чепом булше ги 64 00 доларув про русинські просвітні проєкты не дало чеканых резултатув, вшитко дуйшло до конфлікта и неясной ситуації. Сесе вшикто вызвало дискусії за ефективность хоснованя коштув и потребность у прозорости фінансованя.
Уднушні незглагоды: на прикладі премії Александра Духновича, котру вручала Америцка ґрупа русинув без погоджіня Конґреса, видко його слабу координацію из реґіональныма орґанізаціями. За роль америцькой ґрупы у формованьови резултатув роботы Конґреса за послідні тридцять рокув гія бы заприказовати пак окреме.
Хыба из інтеґраційов: русинська орґанізація из РФ зась не была приятя у Конґрес гибы через технічні тяжкости. Роззераня заявы было перекладено. Ци были бы они прияті уплывовыма особами Конґреса при будь якых обстояньох – звіданя. Сесе указує на хыбы из інтеґраційов новых членув тай тото, што Конґрес просто одкладує на потум тяжкоє рішіня, не має моци прияти позитивноє ци неґативноє рішіня по приділенуй заяві.
Невызнаня русинув в Україны: Конґрес у шоровый раз обратив ся до влады Україны из вымогов вызнати русинув корінным народом Пудкарпатя, айбо сесь статус так и лишат ся нерішеным звіданьом. «Декларації» годни быти лем доту, доку чилядь не порозуміє, же сякі речі у сюм припаді фактично безсмыслені. Изась, сесе проголошіня и далшоє бездійство демонструє фундаменталноє нерозуміня лідерув одроджіня односно необходности зміны самой політичной ситуації в Україні (котра не є, и ниґда не буде таков, ги у Централнуй Європі).