Интервю зоз Палком Сабадошом

Там дзешка, далєко у горох Карпатох, остала мала гарсцочка руского народу. Вона ше през историю зочела з велькима препреченями. Рубали з того руского дуба сторочни конари, витри сперали же би нє роснул до висока… алє и попри того ту є и дзень нєшка. Руски дуб мученски каждей яри ознова розквита, гордо ше спина ґу хмаром и упрекосци каждому котри го сце зопрец же би ше розвивал. Кажди його конар, конарчок и лїсточок маю свою приповедку. Коренї глїбоко облапели мученску жем и упарто ю нє пущаю. Медзитим, роки го помали здогонюю, вецей є нє таки моцни як дакеди и помали почина препадац. Алє спод його вельку, розконарену коруну вибиваю младнїки, нове поколєнє, нова надїя.

Єден з тих „младнїкох мученского дуба“ и Павле Сабадош зоз Мадярскей. Фамелия и родзина го волаю Палко. Жиє у малим индустрийним городзе Казинцбарцика у сиверовосточней часци держави зоз братом и родичами. Штварти рок є на архитектонским факултету у Будапешту.

Кеди ши ше першираз стретнул зоз руску културу, традицию, бешеду, писмом?

При нашим городзе, Казинцбарцики, ше находзи мали валал Мучень. У тим валалє жили мойо баба и дїдо зоз оцового боку. Мучень стари руски валал, и през историю його жителє бешедовали по руски и були грекокатолїки. Уж одмалючка сом могол чуц руску бешеду дїда, баби або старших людзох и родзини. Алє нажаль вони ше ґу нам нє оздзивали по руски, лєм по мадярски. Научели зме ше лєм пар слова и здравканя. Мойо перше стретнуце зоз руским писмом було при єдней кнїжки Мирона Жироша. Бачи Мирон бул муж оцовей шестринїци, хтора була учителька русийского язика високей школи у Казинцбарцики.

Палко и його брат Петро зоз дїдом Палком Сабадошом

Як пришло до того же ши надумал научиц руски язик?

Кед сом бул мали, велї людзе, а окреме старши бешедовали меджи собу по руски. Цалого живота сом бул свидоми же мацерински язик моїх предкох бул руски и барз сом ше ганьбел же го нє знам приповедац. Пачело ми ше як стари людзе приповедали, та сом одлучел же ше мушим и я научиц.

Як ци було на початку кед ши рушел з ученьом? Хто це учел?

Даєдни слова по руски, познал сом уж одскорей, на приклад здравканя. З початку ме учел дїдо. Бул сом любопитлїви и опитал сом му ше и други слова окрем тих же „добре рано“, „дзекуєм барз пекнє“ або „чо то?“.

Мал ши даяки почежкосци у ученю?

Найвекша почежкосц при ученю ми була нєзаинтересованосц других младих людзох. Место младих пайташох мал сом стару родзину зоз хтору сом могол приповедац. Дзекуюци такей ситуациї, мал сом барз добру вязу зоз дїдом и бул сом його єдини унук хтори ше научел приповедац по руски.

Кед ши научел приповедац, сцел ши научиц и читац, писац? Як до того пришло?

Як сом уж спомнул, перше сом видзел руске писмо у Жирошовим квартелю у Казинцбарцики. Бачи Мирон ми подаровал кнїжку Мили сину мой, хтору сом нє знал пречитац. Потим сом ше опитал оцовей шестринїци чи би ме могла научиц читац и писац по руски. З оглядом же вона мала барз вельо русийски учебнїки, дзечнє ми помогла.

З ким ши бешедовал по руски кед ши го уж дакус научел?

Бешедовал сом зоз шицкима з хторима сом мал нагоду: зоз дїдом, бачиком Мироном, бабу, кресну мацеру.

Палков дїдо зоз фамелию з нагоди доставаня награди за животне дїло од валалского совиту

Читаш кнїжки на руским язику? Яки? Котри теми це интересую?

Гей читам. Хвильково нє мам барз вельо часу, алє кед можем, напредуєм зоз читаньом Малей историї Русинох од Ивана Попа и Конєц швета од Дюри Папгаргая. Кед ме дачо интересує у вязи з ґраматику, преверюєм у Правопису руского язика Михайла Фейси. Интересую ме история, язики, технолоґия, ґастрономия и путованє.

Початком авґуста 2022. року у Мученю ше преславяла 803. рочнїца од снованя валалу. На преславу була волана и дзивоцка шпивацка ґрупа КУД Тарас Шевченко зоз Дюрдьова. Поведз як ци ше пачело тото дожице, упознац младих Руснацох, свою далєку родзину? Научел ши дацо нове?

Було цикаве, з початку сом дакус бул ганьблїви прето же сом ше тримал вельки Руснак, а потим починам приповедац по руски зоз велїма гришками. Перше сом мал почежкосци зоз розуменьом бешеди младих Руснацох у одношеню на бешеду старих зоз Мученю. Алє после пар виреченьох и розправох могол сом релативно чечно приповедац. Научел сом барз вельо нови слова.

Нащивел ши дараз даєден руски фестивал у Сербиї або Горватскей?

Гей, у септембру 2022. року сом мал нагоду пойсц до єдного милого приятеля до Миклошевцох и Петровцох. Пошли зме вєдно на фестивал под назву «Кед голубица лєцела».

Яки ши факултет уписал? Любиш тото цо студираш?

Штудирам архитектуру на Будимпещанским Технїчним Универзитету. После штирох рокох можем повесц же тот факултет барз чежки и мам барз мало шлєбодного часу, алє кед закончим даяки проєкт лєбо план вше обачим же бим нє могол дацо инше студирац.

Знаю твойо пайташе же ши Руснак?

Предтим же сом научел приповедац по руски нїхто нє знал же я Руснак. По моїм тото була барз велька ганьба же сом таки Руснак хтори нє позна свою бешеду. Одкеди бешедуєм по руски, горди сом Руснак и каждому то повем.

Яки ци плани за будучносц?

Напредовац зоз руским язиком, архитектурним факултетом и буц щєшлїви у тих обласцох живота у хторих сом добри. Конєчно єдного дня сцем же би сом мал свою фамелию, дзеци и хижу.

Цо за тебе значи буц Руснак?

За мнє буц Руснак значи половку мойого идентитета. Як Руснаци ми дзеци двох шветох: як Славянє припадаме восточному културному кругу и традициї, алє як грекокатолїки припадаме Риму, Европи. У нашим каждодньовим живоце мушиме пестовац нашу славянску руску бешеду, културу и традицию, буц свидоми, же як народ без держави требаме придавац векшу повагу на националну свидомосц и припадносц. Закончел би сом зоз єдним франтовим виреченьом хторе сом поведол моєй класи у ґимназиї на годзини мадярского язика: „Знаце пречо Руснаци нє маю свою державу? – Прето же маю цали швет“.