Траґедия Лемків то не лем акция «Вісла», в рамках котрой Лемків насильно выселено до західньой Польщы. За такым прирівнаньом крыє ся цільове стераня самой ідеі Лемковины — не бесідуючы уж о тяжкій особистій травмі або ненаворотнім нищыню культуры. Мож навет повісти, же злочыны польского і радяньского урядів далеко пересягнули насильну депортацию. Лем з кількох років даст ся выбрати цілый список ганебных поступків, до котрых ся польска влада не лем не признала, але і не зробила нич, жебы іх направити. Але што маме на увазі, кєд пишеме, же ту ходит о штоси веце?
Етноцид Лемків то етнічна чыстка і насильна асиміляция лемківского народу, політика польской державы од 1945 до 1947 року, коли остатні Лемкы были выселены на захід Польщы. Наступный період, Десятлітя молчаня, был добом заказу русиньской достоменности і бесіды, што трывала до падіня комунізму в 1991.
Чом датуєме початок того етноциду на 1945 рік, а не 1947? Важно розуміти, же акция «Вісла» не была єдином депортацийном операцийом в тым реґіоні. Стераня Русинів, коли Русинів-Лемків называли Украінцями не смотрячы на вшыткы противны доказы, мож назвати типовым про 20 столітя. Містны власти прирівнали Русинів-Лемків до Украіньской Повстанчой Арміі (УПА), хоц направду они не мали нич вспільного з тым чужым войском — за УПА стояли остаткы ультра-нацийоналістів з Східньой Галичыны і Волыні, союзників ОУН-Б і ОУН-М. Масакры польскых цивілів мож было рахувати на десяткы, спалены были цілы села. Коли польскы і радяньскы власти задумали ліквідувати тоту армію, вырішыли зіґнорувати ріжницю медже нима і нами.
Протягом кількох акций «выміны населіня» Лемків і Украінців з приграничных реґіонів выслано до Радяньской Украіны, декотрых аж на Донбас (Radio Free Europe то інструмент американьской пропаґанды, але відео вартат увагы). Векшіст переселеных нашли ся на Західній Украіні, де ся призвычаіли до украіньской культуры і жытя. На початку акциі «Вісла» історично заселены Украінцями і Русинами-Лемками терены уж были в великій мірі безлюдны. Тото было уж лем закінчыня роботы.
По Акциі Вісла была проведена цільова чыстка вшыткых видимых слідів Лемків на іх земли. Цілы села остали страчены, без жадного будинку, а оставшы храмы силом забрано православній і грекокатолицкій церквам. Вельо з тых храмів дотепер функцийонуют як римокатолицкы і служат потомкам новых польскых переселенців. Вышмарены на захід Лемкы навет не были поселены разом, натоміст остали розсіяны на шырокій обшыри. З часом векшіст Лемків забыла русиньскій язык. Не было ниякых урядовых проґрамів або помочы про направліня той кривды.
Підсумуючы, самого лем признаня тых подій не може быти доста. Тото бы были лем слова без жадной зміны іх результату. Мінімальне одшкодуваня, котре мож приняти од державы то навернутя вшыткых храмів, переданых римокатолицкій церкви і наданя землі потомкам выселеных Лемків з можливістю повороту на Лемковину. До того часу ражучый злочын стертя Русинів надале остане пятном на польскій державі, котра остатні 30 років намагат ся значно зміцнити свою репутацию демокрациі і оборонця европейскых цінности.