Обзераючы мапу Карпатской Руси Павла Роберта Маґочія, мыслю, не лем я ся фурт дивую «фактови», гейбы пілнічно-всхідна границя розселїня карпаторусинів 1:1 ся сходит з полїтичном границём Закарпатской области Украіны:
Я не хцу ганити нону мапу, лем зазначу, же она конечнї потрібує дальшого опрацованя… а жебы єй добрі опрацовати, мусиме си зас дати одповід: «Хто такы карпаторусины?».
Не секретом, што карпаторусинска ідея найвеце ся сперат на етнічніст. Так мы знаме, же в Закарпатской области, приміром, деси під Ужгородом, жыют карпаторусины. Не вдаючы ся в зайвы детайли, карпаторусины – то: славяне (всхідны), ґреко-католикы / православны, автохтоны. Юж за тыма критеріями можеме одріжнити місцевых карпаторусинів од інных народів: мадяре – не словяне, католикы; словакы – словяне, лем західны, католикы; румуны – хоц ґреко-католикы / православны, лем не словяне; москалї – і славяне всхідны, і православны, лем не автохтоны – чуджый нарід. Справедливо дїє подібна «фільтрация» і деси коло Рахова, коло Ясїня, де жыют гуцулы. Гуцулы сут всхідны словяне, ґреко-католикы / православны і автохтоны. Отже, гуцулы – такой карпаторусинами? Повім наперед – НЇТ!
Історичнї гуцулы пришли «на Закарпатя» з Галичыны. О тім гварят стары лєґєнды:
Село Ясїнє: За лєґєндом, галичанин Іван Струк пас на тім боцї овец, але раптовый глубокый снїг не дал му перегнати отару домів. Вівчар зробил з ясеня кошар на уцї, а сам пішол до своіх. Коли ся вернул, Іван застал отару цїлом і здоровом. На знак вдячности Пану Богу він поставил деревяну церковцю, яку назвали Струківском, а ясїнь стал симболём і назвом села.
Струківска церков (поставлена 1824-го рока), с. Ясїнє
Гнес гуцулы Ясїня добрі памятают об Іванї Струцї. На гербі с. Ясїнє зображено вівчаря І. Струка, ясїнь і отару овец:
Ци не є така добра памят знаком, же гуцулы барз шануют своє галицкє коріня?!
Подібно лєґєнды о галичанах знаходиме тїж з інных гуцульскых сел, приміром, з села Кваси: «Існує декілька старовинних легенд щодо заснування села Кваси. За однією з них, першими поселенцями у мальовничій долині були втікачі-кріпаки з-за перевалу, які, аби позбутися панщини, оселялися в цій, вкритій густими лісами, місцевості. Так, у давнину від лютого пана з Галичини в долину Чорної Тиси втекла жінка з двома доньками-красунями. Спочатку йшли вони гірською возовою дорогою. Після тривалої і виснажливої подорожі прийшли до великого каменя і сіли відпочити. З того часу це місце зветься «Бабин камінь»…» («Легенди гуцульського краю»)
Довід, же гуцулы, найперше – старшы гуцулы, барз асоциюют себе з Галичыном трафил ся і менї самому, в 2018-ім роцї, коли-м іхал потягом Кыів-Рахів. Я з приятелями зобрали ся на вицєчку в горы на так званы «Гуцульскы Альпы» – на Мармаросы. В Станїславі (Івано-Франківску) до нашого купе підсїл єден гуцул (мал около 60 років), котрый якраз ся вертал домів до с. Лазещына. Гуцул ґречнї поздоровил нас, одтак зьвідал ся де а одкаль мы іхаме. Як він лем вчул, што мы іхаме зо Львова, рад повіл: «Галичєне, свої!», – і стал нам оповідати як му трудно тепер ґаздовати в горах, як він зберат в лїсї грибы, як они в селї бесїдуют (наприклад, бандуркы (крумплї) называют «ріпа») а так дале. Медже тым, він не раз повіл, же «по сей [закарпатскый], і по тот [галицкый] бік – кї сами гуцуле», же в Станїславі а Львові – «свої» і… най мене выбачат, цитую: «там [махаючы руком на захід], Закарпакє – се темнї люде», – ясно оддїляючы гуцулів од «Закарпатя», лучачы гуцулів з Галичыном.
До слова, навет гнеска торами (потягом) до тых закарпатскых гуцулскых сїл можна дібрати ся лем з Галичыны. Ба навет пут автом з галицкого бока до нї є лїпшый, як іхати там деси з Мукачова. За то цїла Рахівщына жыє не лем в історичных, але і барз тїсных економічных вязях з Галичыном. Добрі… лем Вы мі парируєте, што і лемкы – тото тїж галичане – галичане, але карпаторусины! Лем ту єст єден барз важный момент – языковый! Як украінска, так і карпаторусинска, так і загальнословяньска языкознавча школа заносит лемківскый а гуцульскый діялєкты до ріжных ґруп: лемківскый – до карпатской, а гуцульскый – до галицко-буковинской. За тым подїлом лемківскым гварам сут ближшы «закарпатскы» (карпаторусинскы) гвары, товды коли гуцульскым – галицкы. Ба! Медже «закарпатскыма» а гуцульскыма гварами навет не є звыклой «переходовости» в рамцях єдного діялєктого континума. Не значыт то, же оба типы гвар не мают нич вспільного, а значыт, же іх ся вдаст легко подїлити – повісти, што в єднім селї жыют гуцулы, а в другім селї жыют юж не гуцулы, а люде з цїлком одмінном гваром. Власнї, то деси подібно, приміром, як одріжнити лемка од поляка. Хоцкы і лемко, і поляк будут мали дос вспільных слів, але назагал лєксичный, фонематичный, фонетичный, морфолёґічный, синтаксичный стрій іх языків є ріжный. Такы виникы дає нам праця Г. П. Клепикова, Т. В. Попова, В. В. Усачева. Группировка юго-западных украинских говоров (по материалам «Карпатского диалектологического атласа»), де в результатї бадан ся зазначат: «…мы не можеме назвати діялєктном ґрупом ареаль, де входят всхіднозакарпатскы а гуцульскы гвары з такых міркован. Кількіст рис, же окреслюют тот ареаль (лучат до купы, – прим. авт.) є о дуже меньша, як кількіст рис, же го розтинают (дїляют на двоє, – прим. авт.)»:
Тот факт любителям языкознавства, бігме, може стати тым іщы цєкавійшый, што як прецїн позерати на вcхіднословянскы гвары Закарпатской области під украінскым взором (же сут діялєктами украінского языка) – то іщы ся наглї окаже, же діялєктной «переходовости» не є в рамцях… сусїдскых діялєктів єдного языка?!! 🙂 Такы то справы…
Отже, на мій взір, як меджы розселїня руснаків на Пряшівщынї ся не сходят 1:1 з Пряшівскым краём, як меджы розселїня лемків в Польщы ся не сходят 1:1 з адмінистративныма меджами польскых повітів, так і не є што ся дивовати, же меджы розселїня карпаторусинів в Украінї ся не сходят 1:1 зо Закарпатьском областём. А што ходит о мапу – то зас, на мій взір, єй вартат доробити, а власнї найперше «одпустити» гуцулів до іх гуцулскых «браків-товаришів» зо Галичыны а Буковины.
Мапа гуцульскых гвар
(Т. Ястремска, «Традиційне гуцульське пастухування», 2008 р.)
Награня гуцульского говора зо Закарпатской области: https://youtu.be/bof63KzsOQs (05:10)