Чи виберанки руски фестивал демократиї?

Руснаци у Републики Сербиї маю рижни фестивали од културного значеня котри ше поряднє отримую, а єден з наймладших то „Фестивал рускей демократиї“, котри ше того року отримує по шестираз.

Участвовац можу лєм особи котри уписани до окремного виберанкового списку Рускей националней меншини. Змагательного є характеру, а того року змагали ше пейц лїстини. Фестивал ше отримує кажди штири роки, а побиднїк достанє задаток водзиц Руски народ.

Спрам попису жительства зоз 2011. року, у Сербиї жило 14 246 Руснацох. По попису зоз 2022. року, напевно нас будзе менєй (± 13 000). Праве тото мале число – „гарсцочка биди“, 13. новембра 2022. року ше змагала за дзеветнац фотелї у Националним совиту Рускей националней меншини (НСР). Абсурди коло тих виберанкох єст на досц, медзитим, спомнєме лєм даскельо:

Окремни виберанкови список (ОВС)

То службена евиденция до котрей ше уписую припаднїки националней меншини котри маю право вибераня. Список стаємни и поряднє ше дополнює. Припаднїки националних меншинох ше до ньго уписую на власну вимогу кед виполня общи условия за здобуванє права вибору котри предписани зоз законом. Припаднїк националней меншини може буц уписани лєм до єдного ОВС-у, а у Сербиї ше водза 22 ОВС-и за национални меншини, – Тото би було вократцо цо пише на сайту Министерства державней управи и самоуправи Републики Сербиї.

Шицко воно випатра крашнє, алє нєт нїґдзе условиє кед би ше дахто сцел уписац нпр. до ОВС Мадярох, же муши буц Мадяр. З того ше заключує: Припаднїк єдней зоз 22-ох националних меншинох, за котри ше водзи ОВС у Сербиї, ше може уписац до ОВС своєй националней меншини або до було котрей другей (їх 21), з тим же источашнє може буц лєм на єдним списку.

Задумайме себе шлїдуюце: Наприклад, на виберанкох за НСР, єден Руснак направи свою лїстину, чиї будзе ношитель, а шицки други члени буду Серби. За тоту лїстину, мало хто од Руснацох да свой глас, алє з оглядом же ше до ОВС може уписац „и курте и мурте“, тота лїстина орґанизує же би до ОВС Руснацох уписала достаточне число „адекватних особох“, котри им даю свой глас и на таки способ „сербска лїстина“ предводзена зоз єдним Руснаком достанє векшину, а кед ше добре орґанизує, можебуц и цали НСР. Гей, шицко тото у теориї и лєм питанє часу кеди ше примнї у пракси.

До конца, поставя ше питанє, яка же улога або хасен ОВС националних меншинох кед ше до ньго може уписац „хто сце“? Можебуц вон праве ту, як цо то балканска традиция наклада, же би лидере лїстинох знали ґу кому точно пойсц (же би нє ишли на шлєпо) и аґитовали при людзох за кого би гласали – „куповали гласи и масцели очи з фалшивима обецунками“. Пре шицко тото можебуц би було лєпше кед би ше „Окремни виберанкови список“ волал „Специялни виберанкови список“…

Вецей лїстини як Руснацох

Шицки особи котри були уписани на ОВС Рускей националней меншини (нє гуторим Руснаци, прето же ше кажде може уписац), 13. новембра 2022. року мали нагоду виберац помедзи, анї менєй, анї вецей, алє аж пейц лїстинох:

Руснаци вєдно – ношитель Яким Рац,
Вєдно за Войводину – Олена Папуґа – ношитель Олена Папуґа,
Руска будучносц – ношитель Стеван Самочета,
За Руснацох – Желько Ковач – ношитель Желько Ковач и
Руска матка за Руснацох – ношитель др Михайло Фейса.

Чи можебуц за єдну малу Руску националну меншину нє маме дакус вельо лїстини? У таблїчки под текстом упоредзени шейсц национални меншини чийо язики официйни у Автономней покраїни Войводини:

Национална меншина	Популация националней меншини зоз 2011. року	Число лїстинох за Национални Совит 2022. року
Мадяре	253.899	2
Горвати	57.900	1
Словаци	52.750	3
Чарногорци	38.527	1
Румунє	29.332	3
Руснаци	14.246	5

Таблїчка указує поражуюци резултат – цо менше число людзох, векше число лїстинох! Руснацох єст найменєй, а маю найвецей лїстини. Якбачу же нам то у ґенох. Як шицки тоти лїстини розличного роздумованя найду заєднїцки язик, нїхто нє зна, алє „сабат вашар“ сиґурно будзе. Єдного дня нам шицко тото вдери до глави, лєм теди уж будзе позно.

Єден национални совит – два идеолоґиї

Ношителє лїстинох и особи на лїстини, попри того же заступаю интереси своєй националней меншини, часто заступаю и интереси ище даєдней странки. Цикави факт же нєт нїяки закон або предписанє котре би онєможлївело „шедзиц з єдну рицу на два карсцелї“, а цо очиглядно же одвитує и єдним и другим. Правда, дараз зна жуляц и буц нєприємно, алє тельо дакус ше вицерпи „за векши циль“.

За НСР було пейц лїстини котри мали єдну заєднїцку идеолоґию – Руснаци, алє дзепоєдни мали и два. Єден розумни чловек би ше опитал: Як єдна особа источашнє може заступац интереси двох розличних идеолоґийох и чи вона теди нє у даякей файти зраженя интересу? – тото барз добре питанє. „Чежко дуц и хлїптац у исти час“, алє випатра же вони наисце схопни за „таке дацо“. Прето су вец и на лїстини, нє так?

На виберанкох ше гласачом можебуц дакус „єбали думки“, прето же як можеме знац котра идеолоґия сце найлєпше Руснацом? Тото, нажаль, дознаме аж на концу їх мандата. З оглядом на тото, гласачом нє було лєгко заокружиц число лїстини… або гей?

Чловек часто муши меняц свойо думки же би ше складал зоз роздумованьом своєй странки.
– Жан Францис Пол де Ґонди

Числа циґаня? – Дюрдьовски феномен

Шицким нам добре позната фраза „Числа нїґда нє циґаня“. Вони вше указую реални стан, алє у политики то барз релативна ствар. Так у општини Жабель до котрей ше учишлює и валал Дюрдьов у котрим жию Руснаци, право гласа мало 571 особа, а вихасновало го 490. Одволаносц була велька, медзитим, резултати вельо интересантнєйши. Од пейц лїстинох, Дюрдьовчанє свойо довириє дали лєм двом и то: „Руснаци вєдно“ 448 и „Руска будучносц“ 42 гласи. Нєважацих лїсткох нє було.

Тот феномен наисце нєкаждодньови: гласало 490 особи, шицки лїстки важаци и вибрани лєм два лїстини. Нє гварим же нєможлїве, алє верим же нас шицких корци, чи таке дацо наисце лєм случайносц? Цикави факт – даскельо особи зоз Дюрдьова були на лїстинох котри нє достали анї єден глас, а то значи же нє гласали сами за себе. (Вецей о Дюрдьовским феномену можеце пречитац ту и ту).

З тей нагоди єст даскельо присловки:

Кед би гласанє могло дацо пременїц, зробели би го нєлеґалним.
– Ема Ґолдман

Достаточне же би людзе знали же були виберанки. Людзе котри гласали, нє доредзую о нїчому. Гевти котри чишля гласи, доредзую о шицкому.
– Осиф Сталїн

Кед виберанки добре орґанизовани, гласанє нєпотребне.

На концу, хто победзел або достал найвецей гласи? З оглядом на таки „циркус“ од виберанкох, шицко нам єдно яки конєчни резултат.

Чи Руснаци глупи? – були виберанки. Заключце сами.

Становиска винєшени у тексту дакому ше можебуц нє попача, алє як Микола Шанта у своїм блоґу „Блїск“ на остатку написал: „То правда хтора ше дакому можебуц и нє пачи, алє, правда и нє ту же би ше дакому пачела або нє.“

Похасновани жридла:

Илустрациї: Александра Русковски