Ба ци заходили сьте даколи в таку часть інтернета, котра гибы жыє в мало иншакуй реалности? Де вшытко гибы на свому місті, окрем дакотрых друбных деталей? Не говорю за «глубокый інтернет» вадь чудный, сюреалістичный «гумор міленіалув». Бесіда пуйде за проблему, котра в нас сперед учми, за феномен, котрый не минув русинську общину.
Раз ми дашто прийшло в гадку. Листала-м собі фейсбук, де-м довиділа повторяючый ся мотив на сторунках русинської тематикы. Файні жоны, часто убраті в традиційноє шатя, провокативно позуют на камеру, нерідко гибы приманюючи позерача. Такоє ся чимись и не одрузнят од фотоґрафій «про дорослых». Одкы ся тото взяло?
Зачнеме од тривожної тенденції, што ся посилила вєдно з популарностьов соціалных сіток. У послідні рокы сексуалный контент ся потихы, неслідно замішав у міста, котрі сперед тым мож было видіти цілуй родині. На першый позур, тот новый контент ся чинит нормалным, «безпечным про роботу», обы вбыйти цензуру на платформі, а може й привернути шыроку авдиторію. Єден из майбулшых прикладув выйшов на очи в 2017. році – указало ся, як тысячкы «діточых» каналув на Ютубови пошырьовали сексуалный и иншакый контент про дорослых.
Спомнянутый інцидент ся став нароком – у нашому контесті, мож думати, прямого наміра майчасто не є – айбо резултаты туй у многому єднакі. Русинські сторункы не мают лем сексуалный контент. Їх авдиторія приходит побзерати їдіня, пейзажі, інтерьєры – одты ся й бере нефайноє чувство, гибы наша реалность ся десь мало поміняла.
Туй мож поговорити за вто, што я кличу «ледве спрятаный сексизм». Од нього ся не спас ни єден наруд авадь ґрупа населеня в сучаснум світі. На соціалных сітках го видко каждый день, што лем ізолує жоны од другых. Сесь соціалный феномен вызначат стандарты жунскости – місто того, обы они были ділом окремої челядины.
За первоє: йде за удобство про чоловікув: у них ся одкладат гадка, ож доста лем одкрыти соціалні сіткы, тай нараз мож найти доступ ид жунському тілови. Уповіла бым, ож и товды, кой жоны самі роблят такый контент и заробляют из нього, ото не є лем їх воля. Кой челядина жыє в културі, де ся сексуалность тримле за штось «ґламурноє» и не обговорює ся май подробно, такі рішіня ся принимают єднобоко и без урахованя потенційных наслідкув. Аналоґ мож найти в романтизації «бандитського» жывота в медіях, котрі указуют ворохы гроши, золоті ланцы и клубы, айбо не пилуют ся розказовати за наркотикы, тюрмы и велику молоду смерть у криміналных бандах.
Шырокоє присутство сексуалного контента одповідат архаїчным понятям за ото, ож чоловікы од природы «сексуално активні», а жоны – «сексуалный обєкт». Не треба поясньовати, ож и давно, и теперь чоловікум ся перебачало недоброє сексуалноє справованя, бо думат ся за них, ож они ся родят «слабі» на жоны и не годны ся здержовати, гибы даяка звірька. Доста чудно, ож у сюм контексті ся читаво мало обговорює проблема психолоґічного здоровля вадь личної одповідалности. Місто наслідкув маєме розбещеность.
За другоє: тото, што робит чоловік, май часто ся указує «нормално», а жунськый «еквівалент» має быти вадь даякый «жуночый», авадь докус сексуалізованый. Зась за традиційноє русинськоє шатя. Дві окремі фотькы: єдна з чоловіком, єдна з жонов. На котруй увидиме сексуалні натякы? Чоловік годен стояти пиля дрыв и позерати в далеко, тримлючи балту. Айбо жона при тум буде збивати масло з одкрытыми грудьми.
Из сих двох фотоґрафій лем єдна сексуалізована, айбо обі хотят указати «старі часы» з товдышными нормами про чоловікув и жоны, котрых днесь уже не є. Так собі думаю, ож майвелика розлука межи теперішнім часом и 20. столітьом – ото можности школованя. У 20. столітю придушеня (гнют) жун ся майбулш одбывало в хыжы. Ныні сьме лем додали булше обчековань од жун. Уже не доста быти матірьов, супружницьов, не доста ходити на роботу. Теперь общество наполігат на выділенуй жунськости – майбулш ото так про молодых жун. Думат ся, ож слобода значит гіперсексуалізацію без позераня на соціалні вадь фізичні наслідкы. Ож мусай мати свою печливо допаровану «естетику» и характер: шатя мусит быти в єднуй цвітовуй ґамі, нікнейм у інтернеті мусит звучати даяк романтично, а дяку, характер мусай позычити од жунського персонажа вадь «інфлуенсеркы», котру треба ідеалізовати.
Треба памнятати, ож ділити ся сексуалізоваными фотоґрафіями из ушыткыми нараз – там, де їх видят діти, старшина, и тоты, тко пережыв сексуалноє насилство – не є порядно. Мож си думати, ож «ушыткі не малі діти, даяк ото пережыют» – айбо тото онь дуже проста лоґіка. За первоє: не знаєме, ож тоты фотькы видят лем дорослі. За другоє: не вшыткі дорослі односят ся позитивно до сексуалного контента. Многа челядь (люде и жоны, старі и молоді) даколи в жытю пострадала од сексуалного насилства. Про многых сексуалізовані фотоґрафії ото не способ самовыраженя, ай гурька припоминка на велику особисту муку.
Тай у цілови, не треба ся спущати туды, де ся вже в інтернеті найшли другі. Окрем фотоґрафій туй мож поговорити за текст и «мемы». Кідь хоснуєте Твіттер авадь Інстаґрам, може сьте вже сякоє виділи од другых народув. Єдны ся хвалят, ож їх жоны «май елеґантні», другі – ож їх «май моцні». Сесе не компліменты, ай архетипы, обчекованя од жун. Западні медіа фетишизуют жоны многых народув, у тум и славлянськых, котрых указуют авадь ги «фам фаталь», авадь ги «ідеалні сільські жоны».
Што май важно, по прочитаню текста вадь позераню фотоґрафії не лишат ся нич «глубокого», за што бы мож дале думати. Челядник на Твіттерови каже, ож русинські жоны майфайні… но тай што? Такі тексты на соціалных сітках заходят у тренды, бо ото лінивый спосуб привернути увагу до даякої ґрупы. Айбо узьмім за приклад челядника, котрый не русин вадь не знає ся з нашов културов. Подумат си даяк сяк: «Добрі, а тко вто тоты русины? Де жыют? Што такого учинили, обы сьме ся ними інтересовали?» Ліниві безапелаційні посты даякый куртый час забавляют челядь, айбо кідь написати штось розумноє и арґументованоє, будеме з того мати намного май цінноє и тривалоє жерело інформації. Може ото проблема соціалных сіток у цілови? Бізувно, ож ай. Айбо нам, русинум, ліпше ся не гнати за трендами соціалных сіток, докы сьме щи не пояснили світови, што вто такоє – быти русином. Межи народами світу маєме свою специфіку – великый процент нашых руснакув не видит нас народом из окремым статусом, културов и языком – и тото їх ани не бавит. А значит, тото, што помагат другым народум привернути на ся увагу, не все поможе нам.
Проблема не лем у самых такых постах, ай у тому, кулько їх повно попиля дачого інтелектуалного. Русины заслужыли увагу позад многых причин. Розвивают ся наша політична теорія, языкові ресурсы, література, народноє умілство, музика, и не лем. Айбо многі собі думают, ож усякый «піар» добрый – кулькость над якость. Май легко челядникови найти фотьку й пудписати. По шатю вадь їдіню нараз видко, чія тото култура, и позерач ся лишат радый – не мусай читати довгі параґрафы вадь статистичні таблиці.
Така форма пропаґанды русинської културы ся называт slacktivism («лінивый активізм»). Аналоґічно з «продаваньом» свого народа – бігаєме за трендами, котрі видиме на інтернеті, бо они дают резултат. Кажім чесно: хоснуєме жоны як бізнес-модель, як ото ся робит у популарных сеґментах інтернета. Людська особа ся вышмарює гет, обы навдячити позерачови з куртов увагов и претензіями д жонам. Русины добрі знают за репресію и дегуманізацію. Зашто пак пудтримуєме – активно вадь пасивно – безчестованя и екзотизацію жунського жывота межи нашыми людьми и не лем?