Христос ся раждає, товариство! Як істе тот рік зачали? Ци сте вшыткы здоровы? Дай Боже, жебы здоровы!

Не так давно гварили зме о языцї назагал, а власнї як ся витают лемкы, але дос давно не радили зме о гварах. Уж мали сте змогу ознакомити з гварами Шляхтівской та Короснянской Руси, отже тепер час порадити о властивых гварах Лемковины.

Рока 1935-го пільскый языкознавец З. Штибер подал артикуль Wschodnia granica Łemków. Там автор гварит о двох породах гвар: властиво лемківскых гварах и гварах перехідных од / до лемківскых. До властиво лемківскых гвар З. Штибер заносит найперше рускы гвары, же мают сталый натиск (‘наголос’). Окрем того, ноны гвары мают мати (доповнено):

1. захованы голосівкы без протезы:

< а > : астраб ~ астрап (‘яструб’);
< е > : Европа (‘Європа’);
< и > / < і > : Украина / Украіна (‘Україна’);
! < о > : од ~ от (‘від’), она (‘вона’), озеро (‘озеро’);
! < у > : ухо (‘вухо’), улиця (‘вулиця’).

! – конечнї.
*Перехідны гвары мают протезу.

2. ствердїлы < -нь, -дь, -ть, -зь, -сь, -ць >, наприклад: кін, єлен, брид ~ брит, смерт, старіст, воз ~ вос ‘візьми (наказ)’, хлопец.

*Перехідны гвары переважнї заховали < –||– > не ствердїлы.

3. заховатый старый тип розвоя *e, наприклад: люд ~ лют ‘лід’, мюд ~ мют ‘мед’, нюс ‘я ніс (дія)’, пюк  ‘я пік (дія)’.

*Перехідны гвары до долівскых тїж заховали старый розвій, а перехідны гвары до бойківскых мают уж новый розвій.

4. заховату стару вымову < кы, гы, ґы, хы >, наприклад: руснакы, кычера, згынути, ногы, мозґы, мухы, хыжа.

*Перехідны гвары до бойківскых тїж заховали стару вымову, а перехідны гвары до долівскых мают уж новый розвій.

Як видиме зо самой назови артикля Wschodnia granica Łemków, властивы лемківскы гвары треба глядати на захід од тых изоглос. Єжели кус модернизовати мапку З. Штибера, не барз додаючы деталї, спрощено, то зелена барва — тото сут властиво лемківскы гвары, а червена барва – тото сут перехідны од / до лемківскых гвары:

Мусиме розуміти, же такый подїв єст умовный. Як переходовы од / до лемківскых гвары ся дїлят на лемківско-долівскы ци лемківско-бойківскы, так и властиво лемківскы гвары мают свій подїв на західнолемківскы и середнёлемківскы. Ба! Навет тоты ся дадут подїлити…

Русь Сандецка

Сандецка Русь бере свою назов од міста Новый Санч. Нынї Новый Санч є нанич спольщеный, хоцкы має ґреко-католицку церков, до якой сут належны руснакы з поближных мешкан. Коли вірити В. Гладикови, котрый ся посилат на инны жрудла, давно Новый Санч мал руску назов Суч, але та ся стратила през асиміляцийны процесы.

Сандецка Русь, мимо Шляхтівской Руси, є найзахіднїшшый в Галичынї край замешканый руснаками. Найвекша част краю звыкло ся называт Бискупщына, аже тоты землї давно належали краківскым бискупам. За пільскым етноґрафом Р. Райнфусом, инны руснакы (лемкы) прозвали тутейшых руснаків армылкы, скрипкы альбо торокары. Остатня назов єст найчастїшша и дана през торокы на чугах, што носят місцевы хлопы. Власнї, полюбила ся тота назов и менї, од того наречу гвары заходу Лемковины торокарскыма.

Мимо дакількох огульных слів о західнолемківскых, середнёлемківскых а всхіднолемківскых гварах, нихто докладнї не трібовал подїлити лемківску бесїду на гваровы ґрупы. Фактичнї, то є и моя, и назагал перша подібна проба. Од того знам, же вера штосик опущу, а деси не гнесу належной конкретикы, лем обицям выправити хыбы х переступных баданёх.

Гвары торокарскы

Як юж зверхы было повіджено, торокарскы гвары сут властиво лемківскы гвары, за то мают вшыткы V головных цех лемківской бесїды (за З. Штибером). Лем… як ся гварит, на 99% 😉

Од середущых гвар Лемковины ріжнят ся, найперше, більшым вплывом пільского языка. Сказало тото ся не лем на лєксицї (словах), але тїж на ґраматицї. Добрым прикладом, жебы показати торокарску гвару, стане село Телич. Телич лежыт на важным торговім пути, тому векша част селян знає радити не лем по лемківскы, але такой добрі сой дає раду з языками пільскым и слёвацкым. Окрем того, третя част мешканци Телича (на рік 1939-ый) поляками. Ниже приведу два типовы телицкы слова зо працї п. Є. Турчын Словник села Тилич на Лемківщині:

ґрибы, -іў, мн. (ґриб, -а, одн., ч.). 
1. Білі гриби, боровики;
2. Загальна назва грибів.
Примір: Ішоў Ісус Христос зо с’’ватым Петром і тратили окыршыны — с того постали ґрибы.

тераз. присл.
1. Тепер.
Примір:
Купава-с н’а, мамц’о, в ковомутн’і вод’і,
Дава-с н’а на б’іду, тераз̭ пвачме об’і, — весїльна сьпіванка.

Коли долучыме мапу пільского языкознавця Я. Риґєра, то гвидиме, же ты слова знаны не лем х Теличу, але праві всядыль на Сандецкій Руси:

Сут то дві важны пільскы пожычкы, якы одсїкают західны торокарскы гвары од всхідных торокарскых гвар; всхідны торокарскы гвары од гвар середнёлемківскых одсїкат инна изолєкса — ления №3 на мапі. На захід од ней гварят < obłeczy sia >, а на всхід — гварят < obołoczy sia > — ‘одягнутися’.

Омовю ся, же в огулї, торокарскы гвары сут найвеце впізнаваны меджы вшыткых лемківскых гвар, ба навет лемківскый языковый штандарт на нї ся базує. Од того, не стану ту наводити головны цехы той гваровой ґрупы (прецїн менше веце они сут збіжны до цех штандарта), лем іщы наведу дакы инны цехы. Перше – языковы цехы котры одсїкают іх бесїду од середнёлемківскых гвар. Пак — найцєкавішшы языковы цехы з осібных сел Сандецкой Руси. Континуєме…

Середнёлемківскы гвары місто руского < говорити >, хіснуют пільскє слово < гварити >. Західны торокарскы гвары, мимо < гварити (‑ті) >, знают іщы єден полёнизм — < ґадати (‑ті) >. Ку слову, в дашто инній формі тот полёнизм знают на пілночы Сяніччыны, там го кус адаптовали, гварят з чыстом руском вымовом — < гадати (‑ті) >.

Жебы барз ся не вплїтати до лєксичных одмінности, якых сут не мало, наведу куртый словарец:

* – маркує спрощеніст даных, прецїн од гвары до гвары можут быти певны выміны.

*Торокарскы гвары — *Середнёлемківскы гвары
Батько: нянё — нянё / тато
Церковник: косцїльнік — церковник
Дяк: жак — дяк
Худоба: статок — худоба
Вівця: уця — вівця
Індик: індік — пулька
Індичка: індічка (полудневы гвары) / пулька — пулька
Кажан: мышпергач — пергач
Білка: вывюрка — вывірка
Хвіст: оґін — хвіст
Комора: шпіклїр — сыпанец
Вікно: выгляд (полудневы і всхідны гвары) / вікно (пілнічны гвары) — вікно
Одяг: одеджа / убраня — лахы
Ложка: вжыця (всхідны гвары) / выжка — лыжка
Горілка: палюнка — палїнка / згорівка
Гроші: пінязї — грошы
Гарна погода: хвіля — погода
Згоджування (частка): гей (західны гвары) / так — так
Заперечення (частка): нї / ня — нїт
Через: без / през — через
Нехай: най — няй
Більше: веце — більше / веце (західны гвары)
Більший: векшый (західны гвары) / більшый — більшый
Великий: велькый (західны гвары) / велікый — великый
Хотіти: хтїти: я хцу — хотїти: я хочу
Вісім: осем — вісем
и так дале…

Окрем лєксичных одмінности, сут велькы одмінности «ґраматичны»:

Торокарскы гвары часто ховают старшый рефлєкс *i: сестріца, столікы, маліны, ходіті… (Жегестів, Криниця, Вірховня…), — попереднёй приголоскы тота < і > не мнягчыт.

Місцево утримала ся стара вымова *lъ: пришол, писал, пукал… (Жегестів, Криниця, Ізбы…). И наопак, у женскым ци середущым родї, наміст < л > слышыме < ў >: быўа, быво, писаўа, писаўо… Та не лем г дїєсловах: піл ‘пів’, але пўуг ~ пух ‘плуг’.

* – маркує спрощеніст даных, прецїн од гвары до гвары можут быти певны выміны.

*Торокарскы гвары — *Середнёлемківскы гвары
М’якість -арь: < р >: яр, косар — < рь >: ярь, косарь
М’якість шиплячих: < затягают на твердо >: будуччына, вечеря, гача, саджа — < затягают на мняко >: будуччина / будуччіна, вечєря, гачя, саджя
Сполука -ст’-: < сц >: сцїна, посцїл — < ск / ст >: скіна, постїль
Сполуки -вн- / -мн-: < мн >: зо мном ‘зі мною’, дамно — < вн >: зо внов ‘зі мною’, давно
Сполука -мн- (у різних рефлексах): < – >: мясо, мюд ~ мют — < мн >: мнясо, мнюд ~ мнют
Приставне і-: ильняне ‘… полотно’, рджа — линяне ‘… полотно’, ирджя
Вставне -л-: я спю, они робят, здоровя / здравя — я сплю, они роблят, здоровля / здравля
Неповноголосся: страна, дріґа, прескочыті (полудневы гвары) — сторона, дорога, перескочіти
Давальний відмінок: хлопам, людям — хлопім, людом
Орудний відмінок: руком, ногом — руком, ногом (західны гвары) / руков, ногов (всхідны гвары)
Місцевий відмінок: на коню (західны гвары) / на кони — на кони
Майбутній час: буду пісал — буду писав / буду писати

Зас, як юж єм повіл, видиме, што торокарскы гвары барз ся выдїляют пільскым вплывом. Закономірне правило: што веце на захід, то векшый тот вплыв. Єднак, не все з тым згідны тутейшы люде: «Вы бесїдуєте з пільска, ваша бесїда планна, лем наша лемковска єст правдіво руска…», — ґадали до професора Й. Шемлея старшы панї з Білянкы. Инны лемкы, зо середущых а всхідных сторон Лемковины, часто-густо мышлят инаце. Приміром, наведу слова п. Кырпана зо Телёвы (сер. Лемк.): «…мову творять на основі розмовної мови сіл біля Криниці. Мені, тилівцю, те письмо читати неприємно, бо та говірка значно відрізняється від нашої тилівської…», а ци п. Вадяка зо Сяніччыны (всх. Лемк.): «…позваляю собі запримітити, що мене, як родовитого лемка, дивує, як то сталося, що в Нашім слові (ґазета х Польщы, — прим. авт.) дуже часто пишеться в закінченні дієслів -во, -ва (ходива, робива, мусіва) і т. д. Стверджую, що в Сяніччині ніхто і нігде не уживає таких слів, як мовоко, мовива і т. п., а говориться: я пряла, молоко і т. д. Я припускаю, що то тільки в декотрих селах Горличчини, як, приміром, Фльоринка, уживано такої говірки, котра непотрібно увійшла до Лемківскої сторінки і, правду сказати, разить слух…». Лем… як ся каже, каждому – своє! 🙂

З осібных приміт, вартат повісти, же й самы торокарскы гвары мож подїлити, мінимум, на гвары західны а гвары всхідны, на гвары пілнічны а гвары полудневы. Тот подїв трібує щы детайльнишшого баданя. Єдно, етноґрафы, а тїж и самы лемкы, на полудне выдїляют певну ґрупу, же называют іх угринцї, прецїн хоцка жыют на териториї Польщы, оддїлены од решты руснаків горыма и на тарг ходят на Слёвакы до Любовни. Од того переяли сой бесїду (и убраня) близку до бесїды руснаків жыючых за Дїлом, по тот бік Карпат. Сут тоты угринцї мешканцїма сел Лелюхів а Дубне. Самы торокары угринцїв до лемків не лучат, рімно і бесїду їх выдїляют яко инну, прецїн ма дуже пожычок слёвацкых: «Нї, венґрины то чуджы, а лемкы то мы…» (Жегестів, Телич). О собі угринцї думают высоко, мову свою называют міщанском, бо гварят «…як г Любовни ци Подолинцю», а мову лемків — хлопском. На ґрунтї того, пасує долучыти гвары тых двох сел до гвар полудневых, з торокарскыма гварами їх лучыт лем полїтична ґеоґрафия.

Мимо того, цєкаво, же полудневы всхідноторокарскы села през західных а пілнічных торокарів прозваны ванями, за то, же звыкло здрібнуют формы мен, тотчас, коли про решту торокарів веце знаны формы полны. Порімнати: Ванё — Иван.

На остаток, приведу примір торокарской гвары зо села Біньчарова (Більцарева):

А і лишу перемітку, жебысте могли кус послухати торокарску гвару. Гвара зо села Ізбы: https://youtu.be/a0p9qj8RmZo

А Вам цєкаво чытати о гварах? Пиште одгукы, бо як пишете то барз ся тїшу и… майте ся добрі! Гвидиме ся 😉

Приміткы до мапы:

Цотацкы гвары

Замішанецкы гвары

Торокарскы гвары

Угринскы гвары