Віками руснакы жили в єднôй крайині а по сōсідству з мадярами, зато контакты межи руськов і мадярськов бēсідами видиме на вшиткых рôвнях – фонетичному, ґраматичному, морфолоґічному, а майбôлше лексичному. Мадяры, бывші кочôвникы, перебрали были од словян многі сільськогосподарські понятя, ай терміны державного управліня. Но а руська бēсіда взяла з мадярської, межи иншима, многі побутові лексемы. Суть межи такыми мадярськыми запозыченями і такі, котрі хоснуєме у фразеолоґічных, то значить в усталеных выразах. Список сякых слôв подає сучасна дослідниця руснацького роду Ізабела Божук у свōйôй статі «Мадярські слова у руськых фразеолоґічних выразах, з’язаных із історійов» (Bozsuk Izabella. Magyar szavak a történelemhez kapcsolódó ruszin frazeológiai kifejezésekben).
У сьому есейови будеме ся спирати на статю Ізабелы Божук, котра спозад того, ош выйшла была лем малым накладом у мадярському етноґрафічному зборникови і на мадярському языкови, є знана дуже слабо, а додаме до нēї свої спогады із хоснованя мадярськых слôв у мукачôвському говорі.
Свою статю Ізабела Божук начинать куртым оглядом історії Пôдкарпатя, котрый туй опустиме, зазначивши лем її спостереженя за характер руснакôв і включеня нашого реґіону до Мадярщины з новембра 1938 року (точніше – товды лем Ужгород, Мукачово, Берегово а їх околиці; цілоє Пôдкарпатя было зайнято мадярськым войськом у мартови 1939 року) до октовбра 1944 року. Авторка пише: «Зато [ош реґіон быв пôд мадярськым панованьом лем куртый час] не годна была Мадярщина много зробити в інтересах того, обы поправити становище Пôдкарпатя. За сейсь пēріод часу нич нового не было збудовано, нич ся не розвинуло ліпше од того, што было доти [при входжені Пôдкарпатя до Чехословакії]; будовы шкôл а коргазôв [больниць] были поставлені іще чехами. Роботов мадярськых жандарôв было пôддержовати дисципліну а порядок на території Пôдкарпатя. Они ся дуже грубо вели з пôдкарпатськыма обывателями, не інтересовало їх і то, ош руськоє тай другоязычноє населеня не знало мадярського языка, і зато часто ся ставало, ош не могли выконати розказ. У сякых выпадках місто порозуміня твердо карали людēй <…>, вадь што іще гôрше – били їх до пôвсмерти.
Айбо руснакы все были дуже тēрплячі а гнучкі. Вони, обы обыйти конфлікты, а майскорше покараня, і жити в мирі з мадярами, старали ся вывчити їх [мадярську] бēсіду. Межи иншима, з помочов мадярського языка вдало ся їм жити у мирі з мадярами, і вплив сьої обставины донись чуєме у языкови руснацького народа. Тēпēрь ся уже што дале, тым май менше хоснує мадярськых слôв у руськôй бēсіді, они ся скорше обстали у фразеолоґії, і майбôлше їх хоснувуть старші люди в руськых селах».
Пôддержувучи «тēрплячість» а «гнучкість» руснакôв, мы, вєдно з тым, не думаєме, ош мадярські запозыченя ся обстали у руському языкови майбôлше лем у фразеолоґізмах, ай ош руснакы зычили мадярські слова до свої бēсіды головно, обы не трафити на покараня. Айбо перейдім до списку сякых фразеолоґічных зворотôв – бизôвно, много ко ся нагадать і за них, і ще за инші высловы, котрі давно хосновали їх родичі. Интересно, ош, як правило, руськый выраз, хоснованый по формулі «мадярськоє позыченоє слово + руськоє слово», майчасто значить иппен то, што сякый выраз значить у мадярському языкови, де усі слова будуть уповіджені по-мадярськы.
Іще зауважме, ош пôд «мадярськым запозыченьом» туй розумієме, ош слово (выраз) прийшло у руськый язык із мадярського языка, хоть оно могло было колись быти запозыченым у мадярськый язык із якогось иншого языка, ба і руського (напр., cēрēнча ← szerencse із сербського а хорватського sreća = «щастя», «удача»).
Руськый выраз і позыченоє слово | Поясненя |
---|---|
Мати сēрēнчу; szerencse – удача, щастя. | Пощастити (напр., кідь згорі капнуло на тя потя, уповідять: «Но, будеш мати сēрēнчу!»). |
Кі водьок мі водьок; ki vagyok, mi vagyok – букв. ко я єм, што я єм. | Сяк кажуть за гордого чōлōвіка. Цілый выраз ся говорить по-мадярськы, при тому, што окреме сесі слова ся в руськôй бēсіді не хоснувуть. |
Бēтярськый леґінь; betyár – бетяр, legény – леґінь. | Фізично сильный, смілый, веселый чōлōвік. Обадва слова ся хоснувуть не лем у руськых говорах, а і в украйинському языкови. |
Збити на чоломаду; csalamádé – чаламада. | Когось побити сильно, бити ся з дакым. Чаламада – мадярськый салат із квасної капусты, часто го роблять і на Пôдкарпатю. |
Бечаловані гроші; becsületes – чесный, порядный. | Ґарантована сплата, гроші, котрі ся достали чесным трудом. У руськôй бēсіді до мадярського кореня ся додав руськый суфікс дієприкметника. |
Сеґінь-леґінь; szegény – сеґінь, сеґінятко, legény – леґінь. | Бідака, сарака. Обадва слова ся хоснувуть у руському языкови. |
Шпōровати на чēрēві; spórolni – шпōровати, економити. | Голодовати, быти жадным. |
Языката гарпія (hárpia). | Зла, мēреґашна жона. |
Феле модьор феле товт; fele magyar, fele tót – букв. наполы мадяр, наполы словак. | Сяк уповість руснак за свою родословну, авадь за то, як вôн говорить «по-місному», «по-нашому», кідь даякі слова його спôвбēсідник не годен порōзуміти. Цілый выслôв ся говорить по-мадярськы. |
Дві бабы – вашар; vásár – базар, пяц. | Так кажуть за бēсідливу жону. |
У хыжі вашар. | Кідь у хыжі йде вада. |
Дараб (фалат) хліба; darab, falat – дараб. | Добрый, порядный чōлōвік. |
Здоймаву калап, калап долôв. | Когось дуже честовати за даякоє діло. По-мадярськы туй уповідять «le a kalappal». |
Набити сōбі жеб (zseb). | Заробити гроші нечесным путьом. |
Се лем у жеб покласти. | Дуже мало, піціцько. |
Мēреґ кого їсть; méreg – мēреґ, гнів, отрова. | Нервозна, недобра поведінка. |
Ниґда шуга, шуга вілаґ; soha – ниґда, világ – світ, «ниґда на світі». | Пôдкреслено: ниґда-ниґда. Интересно, ош слово шуга у сякому значіню хоснувуть і наші сусідове: словакы – nikdy šoha, а румуны – şoha înveci |
Шаркань го (ї) поньôс (sárkány). | Чēлядник дēсь ся стратив. |
У голові фірийспор; fűrészpor – пиловиня (тирса). | Дурный чōлōвік. |
З мене алдомаш (áldomás). | Пôдкарпатська платня – могорич дакому за роботу. |
Дати на раодаш; ráadás – добавка, додача. | Дати дакому бôлше, ги треба; побити дакого. |
Жірош жеб; zsíros zseb – масный жеб. | Богатство. |
Дати на гітел; hitel – кредит, дōвіра. | Позычити. |
Трясе надраґами; nadrág – надраґы, ногавиці. | Бідняк, сеґінь. |
Стискати філеры; fillér – 1/100 частка форінта. | Шпōровати, економити. |
Цімбор/пойташ до мискы; cimbora, pajtás – цімбор(а). | Лінивый чōлōвік. |
Покласти на лакату; lakat – колодиця, замок. | Замкнути. |
Талпа ґумійова (talpa). | Дурный чōлōвік. |
Гунцут вілаґ; huncut – гунцут, лукавый, хытрый чōлōвік (часто позитивно), világ – світ. | Хытрый, віроломный світ. |
Провбо серенче (próba szerencse) | Провба годна мати успіх, надія на сēрēнчу («догнав не догнав, а погнати ся мож»). |
Гошбол бесилні; hasból beszélni (букв. говорити з черева) – говорити первоє, што приходить у голову. | Говорити дурниці. Цілый выраз ся говорить по-мадярськы, при тому, што окреме ся сесі слова у руськôй бēсіді не хоснувуть. |
Гіяба, чорна курка не ряба; hiába – задарь (дарма), гіяба. | Казати правду. Слово «гіяба» рифмує ся з «ряба». |
Фест теплый; feszt – дуже, кріпко, файно. | Пяный. Мадярські словникы давуть feszt як трансільванськоє слово. Походить од німēцького fest, хоснувуть його на Пôдкарпатю, на Галичині (напр., хосновав го Іван Франко), у Польщі а т.д. |
Май ся фест! | Май ся! Кідь хотять пофіґльовати, годні уповісти: «Май ся фест, напий ся бровзы!» (соды). |
У луйтры уросли лабы (létra). | Украли луйтру (лазиво). |
Бери кошарку, бо фітькать вонот; vonat – поїзд. | Шатуй, забирай кошар, бо пôдходить поїзд. У руськôй бēсіді слово «вонот» ги прямоє зычаня мадярського слова хоснує ся рідко. |