Вступ
Процес спада породности в розвитум світі помалы привюг до кризы. Ґенерація «бейбі бумерув» (р. 1946-1964) была єдна з майвекшых за цілу історію США, а їх діти, «міленіалы» (р. 1981-1996) вже были майвекшов ґенераційов країны. Тот демоґрафічный руст створив читаво новой робочой силы и талантув про ростучу економіку, а вєдно з высокым уровньом школованя помуг тым демоґрафічным ґрупам зробити економіку США майсилнов у світі. Айбо в Западнуй Европі и Совітьскум Союзови тота історія была доста иншака.
Хоть были краины (напр. Австрія и Франція), што зажили свуй «бейбі бум» у меншум обємови, тота далша ґенерація не мала тулко діти, як їх версникы в Америці – значит, же туй по них не прийшла велика ґенерація «міленіалув». У Совітьскум Союзі такый руст породности не настав ани в єден из тых періодув. У резултатови тоты державы як правило мавут высоко школовану робочу силу старшого віка й не мают доста численну авадь школовану май молоду ґенерацію, котра бы прийшла на заміну. Такый модел видиме на Німцьох, у державі з комплекснов высокоефективнов експортнов економіков. Німеччина пробовала заповнити тот демоґрафічный недостаток з помочов лібералізації міґраційной політикы й заведеня проґрам про пудпору родин, што принесло неєднозначный резултат. Кідь порувнати з краинами Сіверной Америкы, Западна Европа майвеце притяговала малошколовані ґрупы люди з загранича.
Як єден приклад, середньый міґрант із Туреччины до США, котрый закончив высоку школу, вто етнічный турок, котрый походит из запада краины. На Німцьох великый процент представлявут етнічні курды й туркы з Арменськой Верьховины без спеціалного школованя. Тоты ґрупы новых міґрантув часто бывавуть у «ґеттах» великых варошув и не мотивовані ся інтеґровати до німецькой сполочности. Тот процес иде булше як тридцять рокув, и не привюг до того, што ся чекало из зачатка.
Значіня демоґрафічных тенденцій про русинув троякоє. Перва проблема – вылюдніня Карпатьской Руси. Ай кібы сьме мали добру «демоґрафічну піраміду», не маєме економіку, жебы люде ся обстали дома. Русины вже мают низкый уровень породности, а хыбліня промысла й другых можности про економічну самореалізацію лем згуршит спадну тенденцію. Друга проблема – пропорція етнічных ґруп у окремых державах. Хоть наші люде творят малый процент жительства свойых держав перебываня, релативна розлука, напр. медже 2% и 5% предці має даякый хосен. Май высокый процент значит булше влива на економіку, заграничну й домашню політику.
Тритя проблема – заміна теперішньой еліты в нашых орґанізаціях и промыслі. Окрем пудлой передачі зналости од старой до новой ґенерації (кідь тото мож так назвати), нам може ани не выстати люди, котры бы заповнили тоты позіції и самі ся навчили на роботі. Така ситуація неминучо приведе до спада русиньского активізма у ґлобалнум масштабі.
Русинська реалность
Інформацію за демоґрафічні тенденції меджи Русинами найдеме фактично лем у державных списованьох. Авадь русины жиют на теріторіалнуй и менталнуй періферії, як то є на Пряшівськуй Руси, де нас є дас 100 тыс., авадь їх держава ся лишила ушиткой статистикы, як Україна. Лемкы Польщі й Русины Румынії – натулко малі ґрупы, же без фінансув и інституційной пудпоры не будеме годны зобрати даякі інформації. Предці спробуйме схосновати вшитко, што маєме, жебы зробити кам май бизувну оцінку.
Закарпатьска область
Послідньоє списованя жительства Україны пробігло в 2001. році. На теперішньый момент маєме дані з 2011 року, котрі схоснуєме як жерело про приблизный аналіз и проґноз. На первый позур, Закарпатська область, де русины творят булшину людности, має дуже добрый коефіціент породности 1,9 кідь рувняти з другыма реґіонами. Области сосідной Галичины (Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська) находят ся в реґіоні 1,4 – 1,5. Тоты величины не досігають уровня природньой репродукції 2,1, айбо коефіціент, близкый до 2, не є дуже пудлый про роботу над ростом породности – май легко осягнути зліпшіня на 0,2 пункта, як 0,5 – 0,6.
Тяжко казати, накулко тоты числа актуалні днесь. Дані од Eurostat указувут многым гуршу ситуацію про область и державу. Подля їх оцінок, теперішньый коефіціент породности в Україні дас 1,14; у Закарпатськуй области 1,6, што бы быв майвысокый коефіціент меджи областями (другоє місто занимат Рівненська область, 1,54). Знаєме, же дані з 2011 року постаріли на єденадцять рокув, зато мож думати, же май нова інформація буде дакус май бизувна. Окремый вопрос, накулко тот высокый коефіціент мож приписати місным (и доста многочиселным) циганум и мадярум. Кідь днесь ся щи мож дакус сполігати на тоту статистику, и приймеме, же дає нам коефіціент породности русинув (згруба ± 0,1), тото бы значило, же спад русиньской людности буде май помалый, ги в другых етнічных ґруп Україны. Видит ся, же проблема сталой еміґрації туй не є натулко тяжка, як у другых русинськых реґіонах – основный варіант заробка тото сезонні роботы.
Пряшівскый край
Аналітична оцінка демоґрафічных тенденцій меджи русинами туй замрачена скоро рувно так, ги у Закарпатьскуй области. Цілый Пряшівськый край має коефіціент породности дас 1,5–1,7, айбо не є ясно, накулко ся тота статистика дотычит русинув. Є дакулко проблем, што замотувут хоснованя присутных даных. Число русинського населеня в краю дотеперь недорахованоє на 50–100 тыс. людей. Туй зась не знаєме, накулко читаво на коефіціент породности вливат великоє число циганського обывательства, айбо як указувут изглядованя (Reproductive Health of Roma Women In Slovakia), їх общый коефіціент породности складат 4,3. У такум трафункови, беручи до ввагы їх образ живота й позоровані тенденції, мож небезосновно предпокласти, же середньый коефіціент породности русинськых громад на Словаках годен быти намного май низкый за 1,5–1,7. Фактично, не є сомніня, же реалный уровень про нециганські етнічні рокаші сущно май низкый за сесю цифру.
Заключіня
Демоґрафічні зміны, што йдут у другых частях Європы, будут мати влив и на Русинув и їх будучность. Ци тоты зміны будут про нас позитивні, залежить од того, ци будеме годни пудняти свою породность и обернути тенденцію старіня. Віроимно, же демоґрафічна піраміда русинув подабат на сітуацію другых народув Европы, што значит, же цілково видиме спад людности. Конкретні коефіціенты не сут єднакі й залежат од державы бываня, але мож ганути, же на векшости теріторій, де бывавут Русины, найдеме коефіціент дас 1,5. Мож думати, же коефіціент Русинув на Пудкарпатю на 0,1–0,3 векшый як на западі (на Пряшівськуй Руси авадь Лемковині).
Позитивный резултат може настати дякувучи продуманым змінам дакулкох факторув, як то індустріалізація, розділ у школованю меджи чоловіками й жонами; вытворіня меджи Русинами асоціації меджи векшыма родинами и богатов будучностьов. Штудії сполочности з высоков породностьов, наприклад, на Сівернум Кавказі авадь в Централній Азії, годни помочи в гляданю одповідей на тоту проблему. Кідь говориме за ґеополітику, туй не йде за ростучоє число міґрантув и спадавучоє число Русинів; иде за тото, ко буде годен кам май скоро змінити свою ситуацію. Жебы посилити наші ґеополітичні позіції й продовжити живут нашых теперішньых інституцій, мусиме робити над тов проблемов. Кідь ю зохабиме, положіня русиньского народа за десять, двадцять, авадь тридцять рокув буде головні такоє, як и теперь, окрем старіня людности и ускореного вымераня нашой Отцюзнины.