Кось си думат, же ЄС буде вымагати нашоє вызнаня на державному уровни, и докі го не буде, Україну у Європейську Унію не приймут. Инші кажут, же карпатські русины будут вызнані тоды, коли Україна буде у Європі, бо буде ся мусіти держати приятых там норм тай закону. Но як тото по-правді?

Офіційна автобіоґрафія знамного русинського будителя Александра Духновича (1803-1865) типирь потовмачена на анґліцьку тай карпаторусинську бисіды. У сюм нивеликум рукописови Духнович пописує свою роботу у Пряшівськуй тай Мукачовськуй єпархіях, невдатну револуцію 1848. рока тай події слідувучых рокув.

Де жити и што істи – исе май главні проблемы, котрі были у нашой чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, не позирали на любов. Ищи до того, кой ся пара побере, та треба было рішити, де они будут жити, тай из котрой землі тот живут буде. Найліпше было муровати свою хыжу, бо инак, было читаво проблем. У єднуй хыжи было много чиляди, та ліпше было мати своє опшаря. Родина пак и помагала. Усі ко чим годен.

Еколоґічна етика в русинськуй културі глубоко вплетена у єї духовной житя. Обряды тай сята, из усяков символіков природы, є живым приміром сиї етикы, сим ся пудкреслює скапчаность людий из природов довкола нас.

1885. рук. У цілуй Австро-Мадярщині ся одбывавут читаві зміны. Адолф Добрянськый, пуд пару роками сперед тым, як його уєдно з доньков му поклали перед судом за зраду, рішат написати нивелику роботу, у котруй выкладе свої мирькованя за реліґіноє тай політичноє будочоє Карпатськой Руси тай Галичины.

Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя и на вшидкӯй теритōрії розселеня карпаторусинӯв.

Проблем з русиньскым языком не лежыт в його сути, але в його статусі. Єст він постеріганый як штоси, што треба лишыти до контактів в хыжы ци селі, ні як язык, што може быти схоснуваный в літературі ци мейнстримі.