Vekšynie rusinskoho naselinja často rozkazuvut istoriju za epochu odrodžinja, kotra maje čitavyj uspiech, i za komunitu taj inštituty, što sa prodovžuvut rozšyrjovati. Aktivišty, u svoju očeredj, rozumievut toty reči taj bisieduvut za nich taj jich nevdači maj šyroko. Svietovyj kongres Rusinôv, ne pozeravuči na joho obšču reputaciju, ne je tym inštitutom, što znavut často chvaliti. Štosj iz nim pôšlo ne tak (avadj, može, ne pôšlo, ajbo za jse bude maj dale), ajbo za vto, že što konkretno, riedko sa prikazuje. Jak speredslovo d maj velikôj statie, u kotrôj sa bisieduje za holovny problemy Kongresa, publikujeme kurty statie za joho nedavny zakroky iz jich analyzom.

У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю:  молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.

Хоть и ситуація пудла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка потребный про його всокочіня тай розвуй. У сюй статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.

У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє третьоє інтервю: отець Дмитрій Сидор, православный сященик, голова общества Кирила и Мефодія.

Хоть силы ґлобалізації отворявут двері про нові возможности и май широкого културного обміна, они такой чинят серіозні проблемы про всокоченя унікальной індентичности и наслідства русинув, котрі ся приумножавут дестабілізувучыма выслідками войны.

Кось си думат, же ЄС буде вымагати нашоє вызнаня на державному уровни, и докі го не буде, Україну у Європейську Унію не приймут. Инші кажут, же карпатські русины будут вызнані тоды, коли Україна буде у Європі, бо буде ся мусіти держати приятых там норм тай закону. Но як тото по-правді?