Коли карпаторусинська активістка Ґабріелла Дерепа пудняла в межинародных структурах тему ничіня природы Пудкарпатя и удсутность вызнаня корінного карпаторусинського народа, многі чекали цивилізованої дискузії. Місто того ся появила публикація Олены Мудрої, переповнена ярлыками, домыслами, інкримінаціями «сепаратизма» й фантазіями за «російську аґентуру».
Айбо сеся публикація – не за русину й не за еколоґію. Сесе – симптом май глубокої хыбы: страха перед правдов, шовіністичным дискомфортом и неваловшностьов вызнати очевидноє. Як и вшиткі подобні провокаторы й иськатилі «рукы Кремля», многі коментарі в пудпору Ґабріеллы, авадь коментарі из арґументами на защиту русину, Мудра благополучно стират гет, а хосновачу, што їх написали, блокує. Сесе указує її правдиву маніпулативность и повну удсутность демократичних пудходу.
Мудра лишає лем коментарі, котрі юй парувут. По них мож видіти тварь и натуру печеных русинофобу:
«З цієї Д(у)репи стирчать ФСБшні роги, хвіст і копита»
«В рашу ЧОГО НЕ ЇДЕ??? ЯКЩО ПОГАНО І ЩОСЬ НЕПОДОБПЄТЬСЯ- НА БОЛОТА!!!!! І ТАМ путіну ХАЙ ПРАВА КАЧАЄ!!! А то слабо в рашу їхати ,як сикуни потікали то на західну то в Європу і гавкають !!!!!!»
Выдкіть сеся істерика? Ґабріелла, уд имени карпаторусину, повіла правду, на котру волівут закрывати очі. Главноє злодіяня карпаторусинської активісткы, по вирзії Мудрої, лежит у тому, же уна, в ООН, удкрыто й прозоро, пудняла звіданя удсутности прав корінного народа Пудкарпатя, розказала за еколоґічну деґрадацію реґіона тай узвучила проблему истрибліня Карпат неблагодійныма інвесторами.
Ци то зробила тото, што в нормалнум європийськум штаті повинен робити каждый активный громадянин ци громадянка, котрі репрезентувут свуй реґіон. Місто утвіта фактично, Мудра выбират примітивну формулу: «Кідь критикуєш – ты сепаратішта. Кідь говориш за и уд русину – ты аґент». Сесе уровінь не політичної аналітикы, а уличної пропаґанды.
Фалешный нарратив за «сепаратизм» – проба замести сліды реалных проблем. Карпаторусины у публикації Мудрої ся препудносят як «прояв сепарського руху», котрый «мріє за реванш и вычекує», коли бы ся радикално проявити. Айбо сякый нарратив рушит ся за єдну секунду, кідь просто послухати выступ Ґабріеллы в ООН. Русинська активістка не нападала на Україну из цільов політичного удділіня ци из вымогов наданя автономії. У її словах не было чути за пропаґованя так названого «руського міра» ци сепаратизма.
Активістка говорила за вызнаня корінного народу, еколоґічный розвуй реґіона. А щи не забыла повісти за завидіня європийськых стандарту в сфирі прав народу ипен у Пудкарпатьови й не лем. Выступ ся будує на языкови межинародного права, європийськых механізму й еколоґічної удповідалности. Як мож назвати сесе «сепаратизмом»? Лем кідь особа не слухала выступ, авадь – што гурше – слухала, айбо ся свідомо дорадила брехати.
Шовіністична манера Мудрої – угроза діля самої Україны. Пудход Мудрої:
- притісніня будь якої регіоналної індентичности;
- невызнаня прав корінных народу;
- дискредитація європийського пудхода д нацменшинам;
- криміналізація ушелиякого инакомысліня;
- намаганя монополізовати українську індентичность.
Май главноє – уна повторят ипен таку риторику, як и вшиткі русинофобы. Сесе и є правдива угроза штатови: коли громадяне, котрі банувут за свуй реґіон тай народ, проголошувут ся «аґентами», а реалні проблемы ся удмітувут як «ворожнечі».
Нагадаєме, же аддека єврокомісар по вопросам розширіня ЄУ Марта Кос заявила плыном свого візита в Ужгород, же Україна «выповнила свою домашню роботу» по звіданьох націоналных меншин. Сим, фактично, проіґноровала корінный народ Пудкарпатя – карпатськых русину. Коли карпаторусинська активістка схосновала межинародну площадку, жебы доповнити сись пролишок, її убвинявут у тому, же уна «ся осмілила заговорити». Мудра ся намагат представити сесе ги «підозрілу активність». Што сесе, кідь не етноцентризм и дискримінація?
Даже на тимі еколоґії Мудра чинит погорчивый трюк. Сама журналістка позиціонує ся, ги активістка проти ВЕС на полонинах и вшелиякых природоохоронных порушінь. Но чим за еколоґічні хыбы заговорила Ґабріелла, Мудра нараз у сьому увиділа «російськый слід», чинячи еколоґічноє збуріня русину Пудкарпатя в політичну убвину. Выходит, же ся бояти й бановати за еколоґічный стан в реґіоні мож лем Мудруй и никому другому.
Публикація Мудрої – не журналістика, а ідеолоґічна аґрисія. Там не видиме аналізу, а намаганя выключити карпаторусину из соціалної дискузії й бажіня придавити вшелияку реґіоналну самосвідомость. У шовінізмови, испрятаному пуд «патріотизм» не слідно нич, окрем аґрисії до карпаторусинської активісткы, котра пудняла важну тему вызананя карпаторусину й еколоґічні хыбы, котрі ся дотулили нашої Утцюзнины.
Її публикація указує уровінь деґрадації дискурза, у котрому даже чесный еколоґічный протест проголошувут «російськым слідом». Сякый метод на дале уже не діє.