Наша Отцюзнина, Пōдкарпатя, (Закарпатська область Украйины), є реґіоном, де стрічают ся усякі народы, їх културы и бисїды. Межи народами, што жиют на теритōрії, важноє місто занимаєме мы, карпатські русины, кōрінный народ сього пōдкарпатського краю из свойив бисїдōв, унїкальнōв історійōв тай културным наслїдством. Давайте углубиме ся у тему русинськōй індентичности и накурто напишеме за факты скапчанї из нашōв зимльов тай народом.
Фольклор и звыкы
Русинська култура богата на фолклор, традиції, межи ними обряды на всякі живōтські пōдії тай релиґійнї сята. Обряды скапчанї з русинами выд народин до смирті чилядника: христины, свальба, вінкы, ōпрōвуд. Не споминаю уже май другоряднї пōдії из житя.
Праздованя Рождества, Василя, Хрищіня, Стріченя, Строгого гōвіня, Цвітнōй Нидїлї, Великōдня и другых великых релиґійных сят мают унїкальні русинські традиції тай обряды, што не увидиме у другых нарōдӯв. Скапчано християнство из народными вірованями – исе важный елемент праздованя русинами релиґійных сят.
Русинськоє умільство в Пōдкарпатї
Умільство русинӯв зачудує свōйив красостōв тай богаством. Робота из деревом, народноє вбраня, лозоплитіня, малярство и много чого иншого – исе усьо проявы русинського умільства. Умільці розкрывают свōю културу через рōбōту, а май важноє, што ачий вшиткі умільцї пōхōдят из простого народа.
Русинська бисїда в Пōдкарпатї
Русинська бисїда – бисїда многых жителюв Пōдкарпатя. Коли чилядь каже, ож говорит «по-нашōму», авадь «по-закарпатськы», ци, най буде «по-свалявськы», кидь каже ся за місто проживаня, то тото вшитко є русинська бисїда. Ōфіційно в Украйинї русинськōй бисїды не є, кажут за ний «закарпатськый діалект», но фактично исе бисїда из своими дїалектами тай говорами». Бисїда, чиї реґіональнї варінаты, вызнанї у многых європейськых державах, де жиют русины.
Русинська бисїда є важным компонентом русинськōй індентичности. Хōть ōна ся пӯддає вплыву асиміляції, айбо люди нив гōвōрят. Фактично у всых частых краю выд малых до старшых. Исе и спасат давну бисїду, кōтру й на дале треба сокотити, хосновати ї в бисїдї.
Ōсвіта и култура
Пōдкарпатські русины в єден час мали нидїльнї класы при школах. Хōть нынї русинську бисїду, істōрію не учат у державных установах, тото не мішат тым, тко хоче ся дӯзнати своє, дӯйти до свōї цілї. Айбо сього мало. Русинам Пōдкарпатя хыбит система ōсвіты, завто ся треба добивати вызнаня на державнōму уровни.
Русинська култура сокотит ся и популяризує ся на теритōрії сього славного гурського краю. Выдбывают ся фестивалї, културні мироприятя, и много другых ініціатив. Тото помагат людям не лише выдкрывати тай цінити своє наслїдство, ай и дōпōвньовати го.
Путь до вызнаня
Но межи русинськым народом было не мало дїячӯв, кōтрі ся бороли за свōю індентичнōсть тай нарōднї права, занимали ся прōсвітницькōв рōбōтōв. Сяк было давно, у часы Австро-Мадярщины, так и типирь. Даже тоталітарный Совітськый Сōюз, кōтрый заказав русинськый народ давно ся розпав, а карпатські русины ся упстали и прōбужат ся. На даный час, русины вызнані усяды де жиют, кроме Україны. Тōму двиганя дїля вызнаня ся продōвжат, и ōно має быти активноє в рамках закōнӯв. Успіхом мож назвати, ож выд 2007 рōку русины вызнанї на теритōрії Закарпатськōй области, айбо на дії результата не є.
Пōдкарпатя – исе не просто реґіон, исе місто, де жиє кōрінный русинськый народ из свойим културным наслїдством Його істōрія тай култура має быти важна тай цінна не лиш дїля краю, ай Україны тай цїлого світу. Кидь по сьому тексу Вы упознали себе тай свōю родину – єстьте карпатськый русин, кōрінный житель сього прекрасного краю.