Читателю я парциялно циґанєл у предходним тексту. Першираз за Анасофт цошка сом у ствари чул у Праги. То було так. Єденац вечар. Фебруар у Праги. Полуодпущени замарзнути шнїг. Водза ме дзешка. Промоция кнїжки прешла пред двома годзинами. Плянтанє и медзисобне обиванє пейц, шейсц, дзевец високоинтелектуализованих индивидуох. Бренка ше на дзвери до якогошик напущеного будинку. Уводзи ме ше нука. Цми ходник и веду ме до пиньвици. Кого я ту познам? З видавательом мам даскельо дзешатки маили и даскелї стретнуца. З орґанизаторами анї дзешец маили и першираз ше видзиме. Чи ме маю розкласц ту на орґани? Себе думам: „З печинку ше нє ущесца…“

Нє, то илеґална карчма. Криґли приходза, троме дїдове за другим столом з мурчаньом провадза Моторхед з звучняка. Карчмар йойчи же би заврец, бо три днї ту гинє и нє зна як висц оталь. И дас о пейц годзини такого єден ми гвари: „Ти сиґурно того року доставаш Анасофт!“ Теди пророковане… Вец ше обрацала карчма и полєцели зме до пражского нєба. И гей, була и награда, но то уж знаме.

Цала тота центрифуґа препровадзена зоз новима новинскима текстами, интервюами, промоциями. Найлєпша у Ґельнїци. Спал сом у поету Милу Янача зоз дзевец мачками у просториї. Бал сом ше од нїх. Алє сом ше знашол. У цмоти сом винял, та випивал палєнки хтору сом принєсол за домашнього, и ше поспишело заспац закрити з трома мачорами…

У Табору ми представнїк єдного овчарского дружтва толкує же маю фестивал литератури, дзе овцом читаю литературу и же мойо им ше барз пачело. Чи єст векши комплимент? Догварка же бим написал дацо за його овци. Приставам (можлїви виривок у шлїдуюцих постох).

Приходза людзе, интересую ше, иду дискусиї, випитованя, промоция и треци полчас после промоциї. Рано после промоциї. Нїч. Нєт нїкого. Нїхто це нїґдзе нє позна. Витри роздуваю улїци, ти идзеш хори 600-800 км дому, ютредзень ши надалєй нїхто и нїч чешкей катеґориї.

Сцигую маили зоз понуканями и обецанками за преклади. Плани и понуканя шлїдуюци. Перша поволанка на нєсподзиванє зоз Ґрузиї. Шицко випатра на франту, нє находзим о нїх нїч на интернету, алє сцу видац. Добре, приставам. О пол рока зоз того ше указало же будзе нїч. После тей понуканє зоз Ческей, подписани котракт, чежка спреводзка и мизерия од пенєжу. По дзень нєшка нїч. Кед ше питаш, достава ше одвит же су уж блїзко финализациї и пошлю ми як псови косцочки даскельо нєясни термини най им потолкуєм. Таким темпом будзе на єшень 2047-ого. Шлїдзи понуканє з Русийскей, алє даяк най финансуєме и ми. Айд, предава ше кнїжка, могло би преложиц средства… По нєшка нїч. Та идзе з Мадярскей, та Польскей, та Английскей. Резултат = абсолутно нїч.

Кед ше подцагнє смужка, кнїжовносц то интересантно чудни бизнис. Спомалшени бизнис. Громада хипстерох, котри хто зна од чого жию. Бизнис у котрим ти нє видзиш пенєжи гоч ше кнїжка и предава. А ти лєм тот манди шрубик цо написал кнїжку, минорна улога за наставанє продукта. Як тота индустрия обстава? Озда Даниєла Стил и Нора Робертс тримаю месо на косцанїку.

Од шицкого ше достало даскельо безплатни путованя, дзе ше збудзе и даєдна анеґдота и хонорари котри ридко кеди сцигну по дом. Накарми ше дакус еґо зоз повагу. Напише ше о це даєден афирмативни текст, прето же людзом робота раз до тижня цошка написац, та им точно таки идиот як ти треба.

На концу, дас шейсц мешаци после награди, можеш знова запрагац коня, ставай за ньо и ор свойо польо, бо ши исти буґер котрому нєт ратунка як и спред и после Анасофту. И живот то коньски цворень, а фамелия пита три раз на дзень єсц.