Цо ши по националносци?
– Руснак.
Одкадз же ши?
– Зоз Сербиї.
Розумим, у Сербиї пребуваш, алє котра держава твоя?
– Га Сербия!

У Руским Керестуре коло 80% жительства Руснаци, 10% Серби и остаток други народи. Без огляду на националну припадносц Руснацох, Сербия жем у котрей ше вони народзели и вона матична жем котрей припадаю. За Руснацох сербски язик ма идентичне значенє як и руски, окрем же ше о руским осторожнєйше водзи бриґа бо зна ше же сербски язик єст хто зачувац, а руски нєт. Гоч постої окремна пиха и любов спрам рускому язику, нє мож занєдзбац же сербски язик тиж краши и збогацує наш идентитет и менталитет. Без огляду же у питаню матични язик и язик националней меншини, идентични права и чежину маю обидва язики гоч би ше велї зоз тим нє барз зложели. Руснаци представяю єдну од даскелїх националних меншинох у Автономней Покраїни Войводини котри попри своєй култури вельку потримовку и повагу придаваю и сербскей.

Алє ниа, шицко ма свойо два боки. Руснацох нє без причини символизує медведз, чия жажда за обстанком и борбу огромна и вше оптимистична. Кед бизме ситуацию по питаню ривалства медзи националнима припадносцами представели як єдну так волану «войну медзи идентитетами», мож повесц же Руснаци нїґда нє стоя у першим шоре з цильом же би нападли, алє лєм же би ше одбранєли кед би були нападнути. Нєшка найвекше оружиє процив такого ставу меншини, конкретно у тим контексту процив ставу Руснацох, то неґативна пропаґанда у злогласних медийох и на дружтвених мрежох котра тоту єдну хвильку одбрани хаснує як нагоду руциц етикету и стереотипи, и тиж угрожиц интеґритет етично-моралного народу як цо то Руснаци.

Котри то поступеня пре хтори Руснаци були осудзени же угрожую сербски идентитет гоч им єдини циль то же би очували свойо коренї? Скорей як цо одвит будзе прецизирани, потребне дакус обрациц повагу на три главни места у Войводини котри Руснаци насельовали у найвекшим чишлє – Руски Керестур, Коцур и Дюрдьов. Попри того же ше уж роками у шицких трох местох зменшує саме число жительох, зменшує ше и сам процент жительох котри знаю приповедац по руски. Же би валалски места ґенерално були населєнши, Министерство за старанє о валалох (Програм 0110 – Планованє и спроводзенє политики розвитку валалох) уведло до пракси конкурс котри дарує людзом обисца кед ше приселя до було котрих валалских местох на простору цалей териториї Републики Сербиї. Мож повесц же Коцур и Дюрдьов дакус у критичнєйшей зони од Руского Керестура по питаню познаваня руского язика, а то знаме по тим же кед ше особа шпацира по Коцуре нє сиґурне же чи на здравканє зоз „Добри дзень!” достанє идентични одвит, чи можебуц „Добар дан!”, чи можебуц заш лєм одвит будзе у форми цихосци – док у Дюрдьове найлєпше кед би ше поздравкало зоз „Добар дан!” бо на таки способ найвекша вироятносц же особа будзе зрозумена.

Кельо язики знаш, тельо вредзиш. – латинска присловка

Тото цо вєдно зоз досельованьом людзох других националносцох до руских валалох пришло то мишани малженства. Попри того же вони наисце романтичне и поетичне зявенє, ище красше и хасновитше може буц кед ше обидва национални идентитети випочитую и зачуваю. При нас, нажаль, вельке число таких малженских парох нє барз у дзеки же би свойо потомки под’єднак учели о двох идентитетох котрим припадаю и о културох, традицийох, историї, самим язику и походзеню тих идентитетох цо резултат праве їх очкодованє, окреме Руснацох. Зоз звекшаньом мишаних малженствох звекшала ше и заинтересованосц родичох же би їх дзеци ходзели до школи у котрих ше настава отримує на сербским язику. Медзи трома уж спомнутима валалами, Коцур и Дюрдьов тоти котри ше опредзелєли же би попри оддзелєньох на руским язику у основних школох дали нагоду отвориц оддзелєня на сербским язику, док з другого боку Руски Керестур ше за тоту одлуку нє опредзелєл.

Тераз ше можеме врациц на горе спомнуте питанє о угрожованю сербского идентитету. Велї тот крочай осудзели и етикетирали Руснацох як народ котри бранї же би потомки жеми у котрей жиєме учели свой матични язик, гоч правда же циль Руснацом лєм же би очували свой идентитет за цо нє мож повесц же то зла намира або ускрацованє цудзих правох. Алє треба патриц и дакус иншаки бок! Як нам латинска присловка гвари: „Кельо язики знаш, тельо вредзиш”, а Руснаци народ котри шицким дзвери отвера и котрим шицки дзвери отворени. Дакеди лєм треба роздумац яке то богатство буц билинґвална особа котра у своєй креви ма два анї нє так пребарз розлични походзеня, чия крев истей фарби алє иншакого паху. Мой идентитет – то я, и прецо би вон нє бул цо баржей збогацени?

Сербия як єдна мала алє шерцом велька и патриотична жем ма тоту чесц и нагоду же би мала рижни национални припадносци котри треба же би зачувала. Кед ше поровнаю число сербских городох и валалох у обсягу цалей териториї Републики Сербиї зоз числом руских валалчкох котри мож начишлїц на пальцох двох рукох, чи то з обєктивного и рационалного боку наисце нєправедне же би ше чувало и тото мале заренко руского идентитету и кому то наисце завадза? „Нєшка Руснак зоз гордосцу свойо мено ноши, плоди предкох зоз радосцу, з поцешеньом коши!“